Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №699/894/26 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/894/26

Номер провадження № 2/699/1032/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.04.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 113767448 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора NEQJ-7974.

Згідно з умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5 650,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало та надало грошові кошти в розмірі 5 650,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер.

Відповідач умови договору належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, що на момент подання позовної заяви становить 19 177,23 грн, яка складається з: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10 363,23 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

03.06.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») уклали договір факторингу № МВ-ТП/38, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

04.12.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року без урахування штрафних санкцій в розмірі 16 352,23 грн та судові витрати.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 23.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано у АТ «ТАСКОМБАНК» письмові докази, що становлять банківську таємницю.

03.08.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вона не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 5 650,00 грн. Разом з тим не погоджується із заявленою позивачем сумою заборгованості у розмірі 16 352,23 грн, оскільки вона майже утричі перевищує суму фактично отриманого кредиту.

Вважає, що позивач зобов`язаний довести законність кожної складової заявленої до стягнення суми, надати детальний та обґрунтований розрахунок заборгованості, а також підтвердити правові підстави для нарахування процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, що включені до суми позову. При цьому суд повинен перевірити правильність та законність розрахунку заборгованості, надати оцінку всім доказам, поданим позивачем, та не допустити стягнення сум, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

На даний час вона не має офіційного місця роботи та стабільного доходу, що істотно ускладнює виконання зобов`язань у заявленому позивачем розмірі.

Відповідач просить суд прийняти відзив до розгляду, незважаючи на пропуск строку його подання та врахувати викладені у ньому заперечення.

05.08.2026 року від представника позивача Кукси К. О. надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначає, що відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Відповідно до пункту 8.7.1 кредитного договору за період з 23.04.2025 року до 03.05.2025 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37 % від розміру базової процентної ставки і розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,80 % від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 % річних.

Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 650,00 грн. (сума виданого кредиту)*10 (строк кредиту)*0,80 (процентна ставка)/100 = 452,00 грн (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 10 днів) 452,00/10 = 45,20 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період з 23.04.2025 року до 03.05.2025 року (підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).

Також 07.05.2025 року нараховано різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

До того ж, у пункті 8.3. кредитного договору передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, та становить 357,70 % річних. 5 650,00 (сума виданого кредиту)* 0,98 (процентна ставка)/100 = 55,37 грн (сума за один день користування кредитом після закінчення дисконтного періоду), що здійснювалось за період з 08.05.2025 року до 29.10.2025 року (підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»).

Під час укладення договору відповідач ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода на обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

09.08.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн є неспівмірним з ціною позову, складністю справи, її фактичним обсягом та обсягом необхідних процесуальних дій. У даному випадку стягнення 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при вартості позову 16 352,23 грн призводить до ситуації, за якої витрати на правничу допомогу складають майже половину суми, яку позивач просить стягнути з відповідача. При цьому у протоколі погодження вартості послуг сукупна вартість становить 4 000,00 грн, тоді як у розрахунку витрат позивач просить стягнути 7 000,00 грн.

З огляду на наведені розбіжності відповідач просить суд при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу перевірити відповідність заявленої суми 7 000,00 грн фактично виконаним роботам, їх вартості та документам, поданим позивачем на підтвердження таких витрат, та не покладати на відповідача витрати, розмір яких не підтверджений належним чином.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення сума 16 352,23 грн становить приблизно 289,42 % від фактично отриманої відповідачем суми кредиту 5 650,00 грн, тобто майже у 2,9 раза перевищує суму фактично отриманих кредитних коштів. Відповідач звертає увагу суду, що наведене співвідношення саме по собі не може бути єдиною підставою для автоматичної відмови у стягненні заборгованості. Водночас воно має істотне значення для оцінки обґрунтованості та правомірності заявленої позивачем до стягнення суми, оскільки позивач зобов`язаний довести правову та договірну підставу нарахування кожної складової заявленої заборгованості.

Щодо підтвердження переходу права вимоги до позивача зазначає, що наданий позивачем акт прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 року підтверджує лише факт передачі певного реєстру прав вимог між юридичними особами, однак без самого реєстру або належного витягу з нього не дає можливості встановити, чи входило саме право вимоги до відповідача до складу переданих прав та в якому саме розмірі. Також відповідач звертає увагу суду на необхідність перевірки належного повідомлення Відповідача про заміну кредитора та переходу права вимоги до позивача, із зазначенням конкретної грошової вимоги, яка підлягає виконанню, та реквізитів нового кредитора.

У додаткових поясненнях від 11.08.2026 року, від 17.08.2026 року, від 24.08.2026 року представник позивача Кукса К. О. зазначає, зокрема, про те, що вартість виконаних робіт представником позивача є обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям обґрунтованості та розумності у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України є співмірною зі складністю справи та документально підтвердженою. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Крім того, звертає увагу, що кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно зі статтею 1048 ЦК України визначеному договором; за користуванням кредитними коштами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

Отже, всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору.

Також представник позивача зауважує про належність Правил надання грошових коштів у позику та їх редакції на момент укладення договору кредитної лінії

№ 113767448 від 23.04.2025 року.

У додаткових поясненнях від 14.08.2026 року, від 21.08.2026 року, від 28.08.2026 року відповідач ОСОБА_1 звертає увагу на те, що з додаткових пояснень позивача не вбачається чіткого та послідовного розмежування дисконтного та базового періодів нарахування процентів та правових підстав такого нарахування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість збільшувалася на 55,37 грн на день у період з 01.08.2025 року по 07.09.2025 року. Позивач не надав належного обґрунтування правової підстави саме для такого розміру щоденного нарахування та не пояснив, яким чином ця сума відповідає умовам договору та вимогам законодавства. Позивач не наводить конкретного розрахунку процентів та не зазначає, яка саме частина заявлених 10 363,23 грн була нарахована відповідно до пункту 12.4 договору. Також незрозумілим залишається співвідношення між ставкою 1087,700 % річних та зазначеним позивачем нарахуванням 0,98 % на день до 29.10.2025 року.

Відповідач вважає, що для вирішення спору недостатньо лише зазначити кінцеву суму заборгованості. Розрахунок повинен дозволяти суду встановити дату початку та закінчення кожного періоду, застосовану ставку, базу нарахування, кількість днів та кінцевий результат кожного окремого нарахування. У зв`язку з цим, відповідач просить суд не виходити виключно з кінцевої суми 10 363,23 грн, а перевірити її складові та правові підстави виникнення.

Разом з цим, позивач стверджує, що відповідач була ознайомлена з Правилами та погодилася з ними, а також посилається на те, що відповідна редакція Правил діяла з 01.01.2024 року. Проте для вирішення спору має значення не лише факт існування Правил на вебсайті, а й те, яка саме редакція Правил діяла станом на 23.04.2025 року та які саме положення цієї редакції були застосовані до кредитного договору відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач не стверджує, що саме співвідношення 42,81 % автоматично виключає можливість стягнення витрат. Однак ця обставина в сукупності зі складністю справи, її типовим характером та заявленим обсягом робіт має бути врахована судом при оцінці їх співмірності. Вважає, що суду необхідно окремо оцінити не лише наявність договору між позивачем та адвокатським бюро, а й реальний обсяг виконаної роботи, її необхідність саме для цієї справи та співмірність заявленої суми з ціною позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи в її відсутності до суду не надходило.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

23.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 113767448 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора NEQJ-7974.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5 650,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктом 2.3. передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5 650,00 грн 23.04.2025 року (що є датою надання кредиту).

На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 10 днів від дати отримання позичальником першого траншу (пункт 3.1. договору).

Сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентівта інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (пункт 3.2. договору).

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 03.05.2025 року, а саме протягом 10 (десяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником (пункт 7.1. договору).

Згідно з пунктом 7.2. договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому пунктом 11.1. договору;

7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому пунктом 9.1.1.2. або пунктом 9.1.1.7. договору.

У пункті 7.3. договору зазначено, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 23.05.2030 року.

Пунктом 7.4. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору;

7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно до пункту 8.3. кредитного договору базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 339,00 грн (пункт 8.5 кредитного договору).

Згідно з пунктом 11.1. кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

У пункті 12.4. кредитного договору передбачено, що сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена та згодна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом. Уклавши договір, підтвердила, що ознайомилася повністю, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримувались Правил, текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua. Платіжним дорученням № ed372929-59f6-4ace-8a7d-75a5d99e9912 від 23.04.2025 року та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 11.12.2025 року підтверджується перерахування коштів останнім ОСОБА_1 згідно з договором

№ 113767448 від 23.04.2025 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 5 650,00 грн.

Згідно з наданою АТ «ТАСКОМБАНК» інформацією на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 23.04.2025 року було зараховано грошові кошти в розмірі 5 650,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що не заперечує й відповідач.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що договір кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Статтею 12 указаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладення між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору.

В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що

ОСОБА_1 не пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» при вході в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Отже, укладення договору кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною другою статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадка додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

03.06.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № МВ-ТП/38, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Предметом договору факторингу № МВ-ТП/38 від 03.06.2025 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 03.06.2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/38 від 03.06.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 10 982,47 грн, з яких: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 2 168,47 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

04.12.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Згідно з актом прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 року за договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог № 2 від 04.12.2025 року, після чого, з урахуванням пункту 4.1 договору, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу. Загальна сума боргу, що відступається за реєстром прав вимог № 2 від 04.12.2025 року становить 80 454 924,70 грн.

Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 року від ТОВ «Таліон Плюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19 177,23 грн, яка складається з: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10 363,23 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право кредитора за договором кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року, яке в подальшому передало право грошової вимоги позивачу, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статті 516 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом установлено, оскільки не спростовано сторонами, що відповідач, після заміни кредиторів, не вчиняла дій щодо погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року.

Згідно з розрахунком ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії № 113767448 від 23.04.2025 року за період з 23.04.2025 року до 03.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 10 982,47 грн, з яких: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 2 168,47 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» за договором кредитної лінії

№ 113767448 від 23.04.2025 року за період з 03.06.2025 року до 29.10.2025 року, станом на 04.12.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 19 177,23 грн, яка складається з: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10 363,23 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Станом на 18.03.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена й становить 19 177,23 грн, яка складається з: 5 650,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 10 363,23 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 339,00 грн заборгованості за комісією, 2 825,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Таким чином, всупереч умов кредитного договору відповідач свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що згідно з пунктом 11.1. кредитного договору договір діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання, тобто проценти за користування кредитними коштами нараховані в межах строку дії договору, на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок первісних кредиторів чи позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 16 352,23 грн суду не надано, заперечення та пояснення відповідача щодо позовних вимог не спростовують наданих позивачем доказів, тому суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 22.05.2026 року № 40538.

Ураховуючи зазначене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

На підтвердження надання юридичних послуг позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткову угоду

№ 25771516941 від 21.01.2026 року до договору про надання правничої допомоги

№ 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг та довіреність від 06.03.2026 року.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій: складання позовної заяви 2 год. -

5 000,00 грн; вивчення матеріалів справи 2 год. - 1 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту 1 год. - 500,00 грн; підготовка та подача клопотання 1 год. - 500,00 грн.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі - 7 000,00 грн.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії

№ 113767448 від 23.04.2025 року в розмірі 16 352,23 грн (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят дві гривні двадцять три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; ЄДРПОУ 43541163; Рахунок: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001 Засоби зв`язку: тел.: НОМЕР_4 ; ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; засоби зв`язку: тел. НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026 року.

СуддяМельник А.В.