Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №691/1305/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1305/26

провадження № 2/691/1320/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Хлистунівка, Черкаського району, Черкаської області померла ОСОБА_3 , яка була її бабою. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 16 лютого 2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області Сенкевич Н.В.. За заповітом усе належне їй на день смерті майно заповідано ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовою О.М. відкрито спадкову справу №207/2018. Спадкоємцем ОСОБА_3 є вона, прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права. Для оформлення спадкових прав вона звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок. Постановою від 18 грудня 2025 року нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на житловий будинок накладено арешт на підставі постанови начальника відділу Державної Виконавчої Служби від 20 жовтня 2000 року. У записі як власника (боржника) зазначено ОСОБА_2 .. Водночас на дату накладення арешту він не був власником спірного будинку. Отже, арешт було поширено на нерухоме майно особи, яка не була стороною виконавчого провадження, а відомості про боржника помилково пов`язано з об`єктом нерухомості, що йому не належав. Змушена звернутися до суду з вимогами про скасування арешту майна (а.с.1-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову, а третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору для подачі письмових пояснень.

22 вересня 2026 року у підготовчому засіданні постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Салій С.А., будучи інформованими, не прибули, 02 жовтня 2026 року за вхідним №6649/26 надіслали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просять задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений шляхом направлення судових повісток до суду не з`явився, заяв чи клопотань від нього не надходило.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не прибув, 03 вересня 2026 року за вхідним №5880/26-Вх надіслав заяву, де зазначено, що надати будь-яку інформацію з приводу арешту житлового будинку що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який був накладений на підставі постанови від 20.10.2000 року, не представляється можливим, оскільки згідно Наказу Міністерства юстиції від 07.06.2017 року № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» ст. 11 п. 2 : Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, розгляд справи проводити без його участі, при прийняті рішення покладається на розсуд суду.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін, суд, приймає рішення про можливість проведення судового засідання у відсутність сторін, остільки у справі достатньо доказів для її об`єктивного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної Декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Частиною 5 ст. 59 вказаного вище Закону, передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

В судовому засіданні встановлено і це підтверджується доказами у справі, що згідно паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 виданого Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області 05 жовтня 2006 року ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (а.с.8). Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_4 записано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 (а.с.10). Згідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.11). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5 , видане Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №138 (а.с.9). ОСОБА_3 була рідною бабою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_6 , свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_7 (а.с.12-13). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 16 грудня 1992 року (а.с.19). Згідно до довідки №291 від 14 листопада 2025 року виданою Виконавчим комітетом Городищенської міської ради Черкаської області Хлистунівського старостинського округу, на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.18). 16 лютого 2009 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області Салій Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 5 (а.с.14). Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Городищенського районного нотаріального округу Соколовою О.М. відкрито спадкову справу №207/2018 (а.с.16). Відповідно до довідки видана Городищенською державною нотаріальною конторою від 17 вересня 2025 року №713/01-165 ОСОБА_1 , прийняла спадщину, але не оформила свої спадкові права (а.с.17). Для оформлення спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори Бідної М.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок, проте постановою від 18 грудня 2025 року нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії, оскільки на житловий будинок АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі постанови начальника відділу Державної Виконавчої Служби від 20 жовтня 2000 року (а.с.15). З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 456893528, сформованої 17 грудня 2025 року, вбачається, що щодо вказаного житлового будинку зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна: запис зареєстровано 19 липня 2007 року за № 5333593; підстава обтяження — постанова без номера від 20 жовтня 2000 року, видана Городищенським відділом державної виконавчої служби; архівний запис 168262-279 від 25 жовтня 2000 року. У записі як власника (боржника) зазначено ОСОБА_2 (а.с.20).

Вимоги позивача ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Позивач має намір розпорядитися належним їй майном, але через наявність арешту позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм ним на власний розсуд. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача, а тому підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб, шляхом зняття арешту, остільки іншого порядку на час виникнення спірного питання не визначено, окрім як судовий. Заперечень від сторін у справі щодо вирішення питання зняття арешту в судовому порядку не надходило.

Позивачем сплачено судовий збір, згідно до квитанцій про сплату №0830-9184-6204-8094 від 04 серпня 2026 року в сумі 1331,20 грн., у зв`язку з розглядом цивільної справи з вимогами майнового характеру, які слід залишити за нею, без вирішення питання про їх відшкодування відповідачем, остільки клопотань про їх відшкодування до суду не заявлено

Керуючись, ст.41 Конституції України, ст.ст.40, 50, 56, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Городищенський відділ Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту - задоволити.

Арешт з нерухомого майна, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 накладений на підставі постанови Городмщенського відділу державної виконавчої служби без номера від 20 жовтня 2000 року, запис про обтяження зареєстрований 19 липня 2007 року за №5333593, архівний запис №168262279 від 25 жовтня 2000 року - зняти.

Копію рішення суду направити сторонам, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

СуддяО. М. Савенко