Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №636/8829/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/8829/26 Провадження 3/636/3616/26

Дата 08.10.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Як убачається з протоколу та рапорту заступника командира психологічної підтримки персоналу 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 20.08.2026 № 1663/23294, на виконання розпорядження командира БТГр військової частини НОМЕР_1 військовослужбовці мали підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, додержуватися військової дисципліни, виконувати розпорядок дня військової частини, а також точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів.

Зазначено, що 19.08.2026 головний сержант НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_1 не виконав зазначене розпорядження та, перебуваючи в місці розташування підрозділу, не виконував службових обов`язків, чим, на думку особи, яка склала протокол, грубо порушив розпорядок дня військової частини та ухилився від виконання покладених на нього обов`язків військової служби.

Згідно з протоколом, такі дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не розуміє, у вчиненні якого саме адміністративного правопорушення його звинувачують, а також не розуміє суті та змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначив, що обставини, викладені у протоколі, йому не зрозумілі, будь-яких протиправних дій не вчиняв.

Суд проаналізував обставини справи, оцінив докази у їх сукупності, і прийшов до наступного висновку.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивною стороною недбалості є невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Разом з тим, у протоколі, та у доданих матеріалах відсутні відомості про нормативний акт, яким визначається компетенція військової службової особи, коло службових обов`язків, покладених на нього цим актом у встановленому законом порядку, які конкретні обов`язки й у якому порядку він повинен був виконати, у чому саме виявилися допущені ним порушення службових обов`язків, які наслідки спричинили ці порушення та чи перебувають вони у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Згідно п. 4 ст. 24 гл. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, в тому числі, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

У зв`язку з відсутністю у КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.

Згідно ст. 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування. Під невиконанням обов`язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов`язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов`язків.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Суду не надано належних і допустимих доказів, на основі яких можливо було б встановити наявність адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.

Разом з тим, з протоколу та долучених до нього матеріалів не вбачається конкретизації змісту наказу (розпорядження), який безпосередньо був доведений до відома ОСОБА_1 та який останній зобов`язаний виконати 19.08.2026.

Зокрема, матеріали справи не містять належного підтвердження: змісту конкретного наказу (розпорядження), адресованого саме ОСОБА_1 ; часу та способу доведення такого наказу до його відома; конкретного службового обов`язку, який ОСОБА_1 мав виконувати у визначений час; установленого для нього розпорядком дня часу та місця виконання відповідних службових обов`язків; конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 , які свідчили б саме про недбале ставлення до військової служби; доказів того, що саме внаслідок його дій (бездіяльності) відбулося неналежне виконання службових обов`язків.

Саме лише зазначення в рапорті про те, що ОСОБА_1 «перебував у місці розташування підрозділу без виконання службових обов`язків», без наведення конкретних обставин, які б підтверджували, які саме службові обов`язки він повинен був виконувати в цей час та яким чином свідомо або недбало їх не виконав, не є достатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Крім того, у матеріалах відсутні належні докази, які б підтверджували, що описані у протоколі обставини є наслідком саме недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, а не іншого характеру порушення військової дисципліни.

При цьому посилання у протоколі на ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України саме по собі не підтверджує наявності складу адміністративного правопорушення, оскільки для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити всі передбачені законом ознаки складу конкретного правопорушення та довести їх належними доказами.

Також наведене у протоколі посилання на абзац четвертий розділу І Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є достатнім для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд вважає, що вина ОСОБА_1 належним чином та поза розумним сумнівом не доведена, а тому провадження у справі необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283-284, 287-289 КУпАП, суддя

ухвалив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 636/8829/26 (провадження № 3/636/3616/26) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бунін Є.О.