Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №646/8900/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/8900/26

№ провадження 2/646/5274/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

20 липня 2026 року до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, в якій позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу подання позовної заяви і до повноліття дитини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 січня 2023 року Нововодолазьким районним судом Харківської області між позивачкою та ОСОБА_2 було розірвано шлюб, зареєстрований 03 вересня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №1795, рішення по справі № 639/3233/22 про розірвання шлюбу набрало законної сили.

У шлюбі у сторін народилася спільна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час знаходиться на утриманні позивачки та проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї та витягами з реєстру територіальної громади від 10.07.2026.

Згідно свідоцтва про народження дитини НОМЕР_1 , виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 20 листопада 2014 року, батьком дитини є ОСОБА_2 , а матір`ю – ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні відповідач не має, його стан здоров`я дозволяє працювати. ОСОБА_2 офіційно працює на підприємстві: Філія Геофізичне управління «Укргазпромгеофізика» AT «Укргазвидобування» (адреса: 61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, буд. 3), на посаді водія (точна назва посади не відома). Крім того, відповідач має у володінні нерухомість та є власником земельних ділянок, що підтверджується інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачка вказує, що її доходів на виховання сина не вистачає, оскільки разом з нею проживає спільна з відповідачем старша дитина, донька – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання та потребує додаткового утримання, власного доходу вона не має.

Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

У зв`язку з викладеним, позивач просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 24.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27.08.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про об`єднання позовів у справах №646/8901/26 та №646/8901/26 в одне провадження – відмовлено.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Аргументи учасників справи.

28.08.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив позовні вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходу задовольнити частково та стягнути з нього аліменти на неповнолітню дитину у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця.

В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що він визнає позов частково та згоден з позивними вимогами щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не згоден із розміром аліментів, заявленим до стягнення позивачем – 1/4 заробітку (доходу) батька. Відповідач вважає його завеликим.

Відповідач зазначає, що має високий рівень заробітної плати, завжди утримував родину та приймав участь у матеріальному забезпеченні своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та повнолітньої дитини ОСОБА_6 . Має багато квитанцій про здійснення грошових переказів за період з 2022 по 2026 роки. Що в цілому не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів в разі, якщо позивач має незадоволення рівнем матеріального забезпечення, яке він надає дітям (неповнолітньому сину та повнолітній дочці).

Відповідач вказує, що окрім позовної заяви про стягнення аліментів на дитину позивач ОСОБА_1 також подала до Основ`янського районного суду міста Харкова до нього іншу (другу) позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання (справа №646/8901/26), в якій просить суд стягнути з нього аліменти на навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 заробітку (доходу), щомісячно, на період навчання у закладі вищої освіти або до досягнення 23-річного віку. На підтвердження надає копію позовної заяви ОСОБА_1 .

Отже позивач сумарно двома позовами просить суд стягнути з нього на утримання спільних дітей неповнолітнього ОСОБА_5 та повнолітньої ОСОБА_7 1/2 частину його заробітку (доходу), що є більше за встановлений ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України розмір.

Середньомісячний розмір заробітної плати (доходу) відповідача за період з серпня 2025 по липень 2026 року становить 39 725,70 грн., що підтверджується довідкою про доходи Філії Геофізичного управління «Укргазпромгеофізика» AT «Укргазвидобування» №358 від 18.08.2026. Отже 1/6 частина від його заробітку (доходу) становить 6 620,95 грн., що значно перевищує розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років у 2026 році. Розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років у 2026 року встановлено в розмірі 3 512 грн. https://index.minfm.com.ua/ua/labour/wagemin/.

Також відповідач просить суд при вирішенні справи врахувати, що він має додаткові витрати на оренду житла в м. Харкові. Адже підприємство, де він працюю, розташоване в АДРЕСА_2 . Тому на робочий тиждень він вимушений приїжджати та проживати в м. Харкові, а не за місцем реєстрації в селі Просяне, розташоване за 60 км від міста. Розмір орендної плати відповідно до п. 3.1. договору оренди житла (квартири) від 25.12.2025, укладеного між ним та ОСОБА_8 , становить 6 000 грн. на місяць. Окрім орендної плати відповідно до п. 2.3. вищезазначеного договору він, як орендар, щомісячно оплачує комунальні послуги, а саме: електроенергія, холодна/гаряча вода, газ, телекомунікація та інші платежі.

Що стосується нерухомого майна (земельних ділянок та житлового будинку в селі Просяне, Харківського району), то воно дісталося йому у спадщину, не має жодного відношення до спільного майна подружжя та не придбане на спільні кошти подружжя. Він поніс витрати на оформлення правовстановлюючих документів (нотаріальні послуги та державна реєстрація) та продовжує нести витрати на утримання цього майна та не має з нього жодного додаткового доходу.

03.09.2026 від позивачки на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила про таке.

У відзиві відповідач повідомляє про те, що завжди утримував родину та приймав

участь у матеріальному забезпеченні своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та

повнолітньої дитини ОСОБА_6 . Має багато квитанцій про здійснення грошових переказів

за період з 2022 по 2026 роки.

Однак вказані обставини не відповідають дійсності та не мають ніякого

підтвердження. Доказів у відповідності до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу

України відповідачем не надано.

Відповідач в добровільному порядку довгий час не надавав коштів для

забезпечення та утримання дитини, тому вона змушена була звернутися до суду з вимогою

про стягнення з нього аліментів.

Тому позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 вересня 2005 року. Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 25 січня 2023 року по справі № 639/3233/22 шлюб між сторонами, що зареєстрований 03 вересня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану №1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №1795, розірвано. Рішення суду набрало законної сили.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції від 20 листопада 2014 року, серія НОМЕР_1 . Батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 .

Згідно із довідкою про склад сім`ї та витягів з реєстру територіальної громади від 10.07.2026, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, на теперішній час неповнолітня дитина проживає разом із нею, відповідач в свою чергу добровільно не надає допомоги на утримання дитини, у зв`язку з чим позивач була вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача суд враховує, вік, стан здоров`я і матеріальний стан дитини, особу платника аліментів, який офіційно працює, на обліках у медичних закладах не перебуває та за станом здоров`я обмежень у працевлаштуванні не має.

Крім того, судом враховано, що у сторін є повнолітня дитина. Разом з тим, попри те, що відповідач посилався на наявність позовної заяви до нього, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, Єлизавету, до закінчення нею навчання, на час розгляду даної справи, справа №646/8901/26, не розглянута і тому взяти до уваги можливе стягнення за вказаним рішенням з відповідача аліментів на повнолітню дитину, суд у даній справі не може, оскільки це є передчасним та безпідставним. Що в свою чергу не позбавляє останнього викласти вказані обставини і доводи під час розгляду справи про стягнення аліментів на повнолітню дитину.

У зв`язку з викладеним суд не може врахувати посилання відповідача на те, що з нього будуть відраховувати 50 % заробітної плати.

Згідно з частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Разом з тим, враховувати вказану норму можна лише, після факту безпосереднього стягнення з відповідача аліментів, при наявності рішення суду чи іншого документу, що дає підстави для такого стягнення, на час розгляду вказаної справи підстав для застосування вказаної норми не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та те, що обидва батьки повинні утримувати свою дитину, враховуючи рекомендований розмір аліментів на одну дитину в частці з усіх видів заробітку (доходу), виходячи із принципів справедливості, співмірності та верховенства права, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, ст.ст. 223, 265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: В.В. Барабанова