Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №646/11378/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

12 жовтня 2026 року

Справа № 646/11378/26

Провадження № 3/646/1963/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

12.10.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Харківській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, працюючого в ТОВ «Дісконт-Контакт» керівником, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 407/20-40-24-11-06 від 02.09.2026 року, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Дісконт-Контакт» (код ЄДРПОУ45083259), податкова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 30, кв. (офіс) 20, не перерахував до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті оподатковуваного нарахованого доходу у сумі 4519 грн. 12 коп., в тому числі за травень-грудень 2023 року, січень-грудень 2024 року, січень-грудень 2025 року, січень-березень 2026 року, чим порушив пп. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, як неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, неодноразово повідомлявся про час та місце їх проведення завчасно та належним чином, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться його пояснення, згідно яких останній просив розглянути справу без його участі.

Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 163-4 КУпАП розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином приймаючи до уваги, що в матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 , в яких він просить розглядати справи у його відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності останнього

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд приходить до наступного.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП настає у разі неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Згідно положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатом проведеної документальної планової невиїзної перевірки податковим органом були виявленні порушення податкового законодавства, про що відповідно був складений акт перевірки.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727(далі - Порядок від 20.08.2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 01.06.2017 року № 396 (далі - Методичні рекомендації від 01.06.2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20.08.2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 01.06.2017 року № 396, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 407/20-40-24-11-06 від 02.09.2026 року, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Дісконт-Контакт» (код ЄДРПОУ45083259), податкова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 30, кв. (офіс) 20, не перерахував до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті оподатковуваного нарахованого доходу у сумі 4519 грн. 12 коп., в тому числі за травень-грудень 2023 року, січень-грудень 2024 року, січень- грудень 2025 року, січень-березень 2026 року, чим порушив п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України (а.с. 1).

Як убачається із акту про результатами документальної планової невиїзної перевірки № 30624/20-40-07-03-06/45083259 від 14.08.2026 року, встановлено порушення ТОВ «Дісконт-Контакт», а саме завищено суму собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), що відображена рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 3611190 грн. 00 коп. у т.ч. за 2023 рік – 732872 грн. 00 коп., за 2024 рік – 990000 грн. 00 коп., за 2025 рік – 1740518 грн. 00 коп., 1 квартал 2026 рік – 147800 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 650014 грн. 00 коп., у т.ч. за 2023 рік – 131917 грн. 00 коп., за 2024 рік 17820 грн. 00 коп., за 2025 рік – 313293 грн. 00 коп., за 1 квартал 2026 року – 26604 грн. 00 коп. , чим порушено п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. б п. 176.2 ст. 176, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України (а.с. 3-8).

При цьому, згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, датою вчинення правопорушення вказано 14.08.2026 року, втім згідно з актом документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Дісконт-Контакт» № 30624/20-40-07-03-06/45083259 від 14.08.2026 року, зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, в різні проміжки часу, а саме: за 2023 рік, за 2024 рік, за 2025 рік, за І квартал 2026 рік.

Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Згідно ст.38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2019 року у справі №158/286/17.

Як вбачається з акту документальної планової невиїзної перевірки від 14.08.2026 року, на підставі якого складено протокол № 407/20-40-24-11-06 від 02.09.2026 року відносно ОСОБА_1 , останнім порушено порядок утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи за 2023 рік, за 2024 рік, за 2025 рік, за І квартал 2026 рік, тобто, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163--4 КУпАП, не носить характеру триваючого.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта у апеляційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Таким чином, на момент розгляду справи сплив тримісячний строк з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених у статті 38 КУпАП.

Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст. 38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого ст. 38 цього Кодексу.

Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283-285 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ`янський районний суд міста Харкова.

Суддя