Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №645/3917/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3917/26

Провадження № 2/645/2908/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судового засідання Хілінського М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В с т а н о в и в:

ТОВ " ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача заборгованості за Договором № 5435647 від 04.04.2025 у розмірі 45179.85 грн.; судові витрати в сумі 2662,40 гривень; ? на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 16000,00 гривень..

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04.04.2025 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 5435647. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 9000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів та комісії, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, який був перерахований на його банківську картку. Позивач вказує, що позичальник належним чином зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти та нараховані платежі у встановлений строк не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. 28.11.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір відступлення права вимоги № 28-11/25/Л, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 5435647. Станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором становить 45179,85 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 20434.35 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 10345.50 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 4500.00 грн. - Заборгованість за комісіями – 900,00 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування письмових доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. 05.10.2026 від уповноваженого представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду відзиву на позов.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлеай про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 04.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5435647, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у сумі 9000,00 грн., строком на 360 днів, дата надання кредиту 04.04.2025 або 05.04.2025, періодичність платежів - кожні 30 днів. (п.п. 1.2, 1.3, 2.2 Договору). Стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 03.05.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання Клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,90258% (п.п. 1.4.1, 1.4.2 Договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до пункту 7.1 договору. Згідно з його умовами, договір надсилається клієнту через Особистий кабінет/мобільний застосунок «Credit7», підписаний з боку Товариства електронним підписом. Договір вважається укладеним з моменту його підписання клієнтом шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який автоматично формується Товариством та надсилається на номер мобільного телефону клієнта. Введення одноразового ідентифікатора підтверджує прийняття клієнтом усіх умов договору. Після підписання сторонами на договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. З матеріалів справи вбачається, що договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 23832, 12.03.2025 20:09:21, ОСОБА_2 .

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту від 04.04.2025 р., сума кредитування складає 9000,00 грн., строк кредитування 360 днів, тип процентної ставки – фіксований, Процентна ставка, відсотків річних: стандартна процентна ставка: 346,75 % річних (або 0,9500 % в день). знижена процентна ставка: 329,4125 % річних (або 0,9025 % в день). Знижена процентна ставка застосовується протягом першого розрахункового періоду як результат отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку відповідно до програми лояльності кредитодавця, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки (здійснена своєчасна оплата за договором чи здійснено дострокове повернення кредиту). База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом (сума непогашеного кредиту) станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування. База для розрахунку процентів: залишок фактичної заборгованості за кредитом (сума непогашеного кредиту) станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування.

На підтвердження укладення договору, отримання кредитних коштів та їх використання відповідачем, позивачем також надано копію паспорта споживчого кредиту, підписаного електронним підписом відповідача, а також повідомлення ТОВ «Пейтек» від 01.12.2025 про успішне перерахування кредитних коштів на платіжну картку клієнта: 2025-04-04 о 11:36:08 у сумі 9000 грн. на картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - dad16b41-c46c-4812-b6a3-87c712d3baef, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» – 54356471743755768, призначення платежу – «зарахування на картку, ЕПЗ 5354321028580034».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» до Договору №5435647 від 04.04.2025 року, станом на станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 48179,85 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 20434,35 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 10345,50 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 4500.00 грн.; - Заборгованість за комісіями - 900.00 грн.

28.11.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №28-11/25/Л.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОМ «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5435647 від 04.04.2025 року, на загальну суму заборгованості 146781,12 грн.

Згідно наданої позивачем Реєстру боржників до договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 р., вбачається, що ОСОБА_1 має перед ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №5435647 від 04.04.2025 року, станом на дату відступлення права вимоги – 28.11.2025 року в розмірі 34834,35 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -9000,00 грн.; заборгованість за відсотками – 20434,35 грн.; заборгованість за штрафами/пені –4500.00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №58248001 ТОВ «Факторинг Партнерс» 28.11.2025 року на рахунок ТОМ «Лінеура Україна» здійснив оплату згідно Договору факторингу №28-11/25/Л від 28.11.2025 року на загальну суму 2985965,68 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» до Договору №5435647 від 28.11.2025 р., станом на 31.03.2026 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 34834,35 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту -9000,00 грн.; заборгованість за відсотками – 20434,35 грн.; заборгованість за штрафами/пені –4500.00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст.639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України - розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Згідно ст. 626-628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умови щодо нарахування відсотків, у розмірі зазначеному в договорі, були узгоджені сторонами. Відповідач зазначені умови договору не оспорював, договір уклав добровільно, умови договору є обов`язковими для виконання сторонами, не подавав зустрічних позовних вимог щодо визнання будь-яких положень договору недійсним, з відповідним обгрунтуванням, умови договору виконував не належним чином.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача 39 779,85 грн. - суму заборгованості за Кредитним договором №5435647 від 04.04.2025 року, яка складається: з заборгованості за тілом Кредиту у розмірі 9000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 30 779,85 грн. (20434,35 грн.+10345,50 грн.), які були розраховані в період дії кредитного договору.

Щодо стягнення із відповідача пені у розмірі 4500.00 грн. за Кредитним договором №5435647 від 04.04.2025 року, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення пені, нарахованої після 24 лютого 2022 року, відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 4500,00 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, в повному обсязі не виконав, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, та стягненню з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 5435647 від 04.04.2025 року у розмірі 39 779,85 грн., яка складається із заборгованості за тілом Кредиту у розмірі 9000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 30 779,85 грн.

Також суд не погоджується із нарахованою комісією за кредитним договором з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої ст.1 та частини другої ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своєму правовому висновку в постанові від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, процентів за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15, від 21 квітня 2021року в справі №677/1535/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15.

Частиною першою та другою ст.228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п`ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору, укладеного між сторонами, не містять зазначення переліку банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту. Надання кредиту це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, а така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Суд звертає увагу, що комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику та у договорі не зазначено, що вказана послуга надається за умовами договору, а тому сплата позичальником на користь банку вказаної комісії є нікчемною.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що позивач вказує заборгованість відповідача по комісії у розмірі 900 грн, а тому позов в частині стягнення вказаної суми задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн., суд зазначає наступне.

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано:

-копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024;

-копію заявки на надання юридичної допомоги № 1291 від 02.03.2026;

-копію переліку наданих послуг;

-копію витягу з акта про надання юридичної допомоги від 02.03.2026;

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та відсутністю клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 14 087,64грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 2344,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором №5435647 від 04.04.2025 року, у загальному розмірі 39779 гривень 85 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 30 779,85 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правову допомогу в розмірі 14087,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 2344 грн. 18 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 06.10.2026 року.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371,

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя - Е.Є. Сілантьєва