Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №632/667/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/667/26

провадження № 2/632/832/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" жовтня 2026 р. м. Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря сулового засідання Хохлової І.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить суд:

- зобов`язати комунальне підприємство «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області здійснювати нарахування за послуги з обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення житлових будинків комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням опалювальної площі, визначеної в договорі в розмірі 28,4 кв.м;

- зобов`язати комунальне підприємство «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області здійснювати нарахування за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням опалювальної площі, визначеної в договорі в розмірі 28,4 кв.м.

На підтвердження своїх доводів позивачка посилається, зокрема, на постанову Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 632/2043/23, яка набрала законної сили.

Згідно із зазначеною постановою рішення Златопільського міськрайонного суду Харківської області було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Первомайське комунальне підприємство «Тепломережі» було зобов`язано здійснити перерахунок заборгованості за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням опалювальної площі, визначеної в договорі, у розмірі 28,40 кв. м.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Позивачка зазначає, що, незважаючи на вказане судове рішення, відповідач продовжує здійснювати нарахування за послуги теплопостачання виходячи з іншої площі.

Ухвалою судді від 10.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу призначено до судового розгляду в за наявними у справі матеріалами. Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи: позивачці засобами поштового зв`язку, відповідачу засобами електронного суду.

24.04.2026 (дата реєстрації канцелярією суду 27.04.2026) представник відповідача Черняк М.С., засобами електронного суду, надав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що справу, предметом спору якої було визначення опалювальної площі в приміщенні позивача на рівні 28, 40 кв.м., між КП «Тепломережі» та ОСОБА_1 було вирішено по суті Харківським апеляційним судом у постанові у справі № 632/2043/23, яка набрала законної сили 13.02.2025 року, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання опалювальної площі, з якої повинно проводитись нарахування сплати за централізоване теплопостачання в квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 28,4 кв. м. просить суд закрити провадження у справі через вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. У випадку прийняття судом рішення про розгляд справи - відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі через необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою судді від 29.06.2026 було вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.07.2026 позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі.

13.07.2026 представник відповідача КП «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області, Черняк Михайло Сергійович, засобами електронного суду, надав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі відповідача. Проти позовних вимог заперечують у повному обсязі.

13.07.2026 розгляд справи було відкладено на 15.09.2026 через зайнятість судді у розгляді кримінального провадження № 1-кс/632/73/2, справа № 631/321/20 при колегіальному розгляді кримінальної справи.

15.09.2026 представник відповідача КП «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області, Кукса Д.О. надала заяву про розгляд справи без її участі. Заперечують проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, просять відмовити у задоволенні позовних вимог. В додаток до заяви додала письмові пояснення з додатками, копію довіреності та копію посадової інструкції.

12.10.2026, представник відповідача Черняк М.С., засобами електронного суду, нада в заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами. Позовні вимоги заперечують в повному обсязі.

Ухвалою судді від 15.09.2026 розгляд справи відкладено на 12.10.2026.

У судове засідання, призначене на 12.10.2026 учасники справи не прибули.

Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі .

Представник відповідача Кукса Д.О. також надала заяву про розгляд справи без її участі.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором, а якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту, суд може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог.

Судом встановлено, що у справі № 632/2043/23 між тими самими сторонами вже розглядався спір щодо правовідносин, пов`язаних із визначенням площі квартири АДРЕСА_3 , яка враховується при нарахуванні плати за послуги теплопостачання.

Водночас зміст резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року має істотне значення для вирішення цієї справи.

Апеляційним судом було задоволено позов лише в частині зобов`язання КП «Тепломережі» здійснити перерахунок заборгованості за послуги з теплопостачання за відповідний спірний період з урахуванням опалювальної площі 28,40 кв. м.

При цьому в іншій частині позовних вимог, у тому числі щодо визнання опалювальної площі, з якої надалі повинно проводитися нарахування плати за централізоване теплопостачання, у розмірі 28,40 кв. м, позивачці було відмовлено.

Таким чином, вказаною постановою не було встановлено за позивачкою безумовного права на здійснення всіх наступних нарахувань за послугу з постачання теплової енергії виходячи саме з площі 28,40 кв. м.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому преюдиційне значення має не будь-яке твердження, наведене в мотивувальній частині судового рішення, а обставини, встановлені судом та необхідні для вирішення відповідного спору.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Разом з тим для закриття провадження на цій підставі необхідна тотожність сторін, предмета та підстав позову.

У цій справі позивачка просить зобов`язати відповідача здійснювати нарахування за послуги у подальших розрахункових періодах, тоді як у справі № 632/2043/23 предметом безпосереднього задоволення було зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за вже визначений період.

Отже, правові підстави для закриття провадження у справі в цілому відповідно до п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Разом з тим зазначена постанова апеляційного суду не може бути використана позивачкою як правова підстава для встановлення судом у цій справі обов`язку відповідача в подальшому здійснювати всі нарахування виходячи з площі 28,40 кв. м, оскільки у задоволенні відповідної вимоги у попередній справі було відмовлено.

Суддя також враховує, що правовідносини сторін щодо надання комунальної послуги з постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила № 830), та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика № 315).

Відповідно до п. 24 Правил № 830 у разі відсутності у приміщенні вузла розподільного обліку теплової енергії або приладів-розподілювачів теплової енергії обсяг спожитої комунальної послуги визначається відповідно до Методики № 315.

Згідно з наданими відповідачем доказами будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Відповідач також посилається на дані технічного паспорта, відповідно до яких площа квартири становить 44,30 кв. м.

Разом із тим саме по собі посилання відповідача на загальну площу квартири не є достатнім для висновку про правильність кожного конкретного нарахування без дослідження відповідного розрахунку, даних вузла комерційного обліку, загальної площі приміщень будинку та інших показників, які відповідно до Методики № 315 беруть участь у розподілі обсягу спожитої теплової енергії.

Водночас позивачка не надала суду належного та допустимого розрахунку, який би підтверджував, що відповідно до чинного на момент здійснення спірних нарахувань законодавства та Методики № 315 обсяг теплової енергії, що припадає саме на її квартиру, повинен визначатися шляхом простого застосування площі 28,40 кв. м.

Посилання позивачки на договір про надання послуг з централізованого опалення від 13 грудня 2013 року та договір про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення від 22 червня 2015 року не може саме по собі бути підставою для встановлення порядку майбутніх нарахувань за періоди, на які поширюється дія чинного законодавства та договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Крім того, суддею досліджено письмові пояснення, подані представником відповідача Кукса Д.О. та додані до них документи і надано їм оцінку у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Як зазначає відповідач, КП «Тепломережі» є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та здійснює її надання на підставі Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, чинного з 05 листопада 2021 року.

За умовами зазначеного договору КП «Тепломережі» здійснює постачання теплової енергії без обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідач також посилається на рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 31 серпня 2015 року № 165, відповідно до якого послуги з утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем надавалися іншим суб`єктом, а саме КП «Жилсервіс».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

З наданих відповідачем письмових пояснень та копії Типового індивідуального договору вбачається, що з 05 листопада 2021 року правовідносини сторін щодо надання послуги з постачання теплової енергії регулюються новою моделлю договірних відносин, передбаченою Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, договори, на які посилається позивачка, а саме договір про надання послуг з централізованого опалення від 13 грудня 2013 року та договір про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення від 22 червня 2015 року, не можуть самі по собі визначати порядок здійснення нарахувань за періоди після набрання чинності договором, укладеним відповідно до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суддя виходить із того, що відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 2 Правил № 830 опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас, якщо інше не передбачено законодавством.

З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що квартира позивачки має загальну площу 44,30 кв. м згідно з даними технічного паспорта.

Відповідач здійснює нарахування за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням вимог чинного законодавства та даних, які використовуються для розподілу обсягів спожитої теплової енергії між споживачами будинку.

Згідно з ч.2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії, який підлягає розподілу між споживачами, у передбачених законом випадках розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії або приладами-розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

При цьому саме по собі зазначення у договорі, укладеному у 2013 році, площі 28,40 кв. м. не є достатньою правовою підставою для здійснення нарахувань у подальших розрахункових періодах за правилами, які діяли до запровадження нової моделі договірних відносин та чинного порядку розподілу теплової енергії.

Суддя враховує доводи відповідача про те, що квартира позивачки не має статусу приміщення з індивідуальним опаленням, оскільки позивачкою не надано належних і допустимих доказів її законного від`єднання від внутрішньобудинкової системи опалення та забезпечення приміщення тепловою енергією від індивідуального джерела опалення на законних підставах.

Сам факт відсутності у квартирі окремих опалювальних приладів або використання позивачкою електричної енергії для обігріву приміщення не свідчить сам по собі про набуття квартирою статусу приміщення з індивідуальним опаленням або про зміну порядку розподілу теплової енергії між споживачами будинку.

Відповідно до визначення, наведеного у Методицi № 315, приміщення з індивідуальним опаленням - це приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та законно від`єднане від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Позивачкою не надано суду доказів на підтвердження наявності всіх зазначених умов.

Не підтверджено також належними доказами, що квартира позивачки є приміщенням з комбінованою системою опалення у розумінні Методики № 315.

Суддя також враховує доводи відповідача про те, що у липні 2022 року позивачці було направлено повідомлення про необхідність відновлення опалювальних приладів у зв`язку зі зміною порядку здійснення нарахувань з опалювального сезону 2022-2023 років.

Водночас позивачкою не надано доказів того, що після отримання такого повідомлення було здійснено передбачені законодавством дії щодо оформлення іншого статусу квартири для цілей розподілу теплової енергії.

Посилання позивачки на квитанції про оплату електричної енергії також не спростовують правильності наведеного висновку, оскільки такі документи підтверджують лише факт споживання електричної енергії, але не підтверджують законного від`єднання квартири від внутрішньобудинкової системи опалення, не визначають її опалювальну площу та не встановлюють іншого порядку розподілу теплової енергії.

Суддя не бере до уваги як достатню підставу для задоволення позову доводи про те, що у квартирі фактично відсутні опалювальні прилади.

Відповідно до правового регулювання, сам факт відсутності опалювальних приладів у приміщенні не означає автоматичного припинення участі такого приміщення у розподілі теплової енергії будинку.

При цьому відповідачем обґрунтовано зазначено, що внутрішньобудинкова система опалення включає також стояки та інші елементи системи, які можуть забезпечувати тепловіддачу у приміщення, а їх наявність та функціонування мають значення для визначення порядку розподілу теплової енергії.

Суд також бере до уваги доводи відповідача про необхідність забезпечення балансу прав усіх співвласників багатоквартирного будинку.

Зменшення площі, яка враховується при розподілі теплової енергії, без передбачених законом підстав може призвести до того, що відповідна частина обсягу теплової енергії фактично буде розподілена між іншими споживачами будинку.

Таким чином, задоволення позовної вимоги лише на підставі договору 2013 року та факту відсутності окремих опалювальних приладів не відповідало б чинному нормативному порядку визначення та розподілу обсягу спожитої теплової енергії.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати нарахування за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення суд зазначає таке.

Відповідно до поданих відповідачем письмових пояснень КП «Тепломережі» не є виконавцем послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідач надав копію Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з умов якого вбачається, що послуга надається без обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення.

Крім того, відповідачем надано рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області від 31 серпня 2015 року № 165, на яке він посилається як на доказ того, що обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснювалося іншим підприємством - КП «Жилсервіс».

Позивачка не надала суду належних і допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини або підтверджували, що саме КП «Тепломережі» є виконавцем послуги з обслуговування внутрішньобудинкової системи опалення будинку № 6 по 3-му мікрорайону.

За таких обставин вимога про зобов`язання КП «Тепломережі» здійснювати нарахування за послугу, виконавцем якої воно не є, заявлена до неналежного відповідача та не підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що відмова у задоволенні цієї вимоги саме щодо КП «Тепломережі» не позбавляє позивачку права на звернення до належного виконавця відповідної послуги у разі наявності передбачених законом підстав.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що задоволення позову фактично призведе до перегляду постанови Харківського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 632/2043/23, суд зазначає, що ця обставина не є самостійною підставою для закриття провадження у справі, оскільки предмети позовів не є тотожними.

Водночас суд не може задовольнити заявлений позовний спосіб захисту шляхом фактичного встановлення за позивачкою права на здійснення всіх майбутніх нарахувань виходячи з площі 28,40 кв. м, оскільки така вимога не підтверджена належними доказами та не відповідає встановленому законом порядку визначення і розподілу теплової енергії.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Суд не вправі замість заявленого позивачкою способу захисту встановлювати інший порядок визначення опалювальної площі або здійснення розрахунків, який не є предметом заявлених позовних вимог.

Таким чином, позивачкою не доведено наявності передбачених законом підстав для зобов`язання КП «Тепломережі» здійснювати нарахування за послугу з постачання теплової енергії виходячи з площі 28,40 кв. м.

Так само не доведено, що КП «Тепломережі» є належним виконавцем послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Оскільки позивачка при зверненні до суду судовий збір не сплачувала, а інших судових витрат, розподіл яких підлягав би здійсненню відповідно до статті 141 ЦПК України, сторонами не заявлено та судом не встановлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, ч.2 ст.147, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію рішення направити позивачці засобами поштового зв`язу, відповідачу засобами Електронного суду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , т. НОМЕР_2 .

ВІДПОВІДАЧ: комунальне підприємство «Тепломережі» Златопільської міської ради Харківської області, адреса: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Златопль, 1/2 мікрорайон, буд. 35, ЄДРПОУ 31679569, електронна пошта: pkpts-perv@ukr.net, т. (05748) 3-22-35.

Суддя: С. Л. Кузьменко