Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №644/13039/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №644/13039/26

Суддя: Сітало А. К.

12.10.2026

Справа №6413039 /26

н/п 1-кп/644/1251 /26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного судового провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2026 за № 12026226100000101 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ровеньки Луганської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, працюючої на посаді головного спеціаліста відділу обліку мобілізаційного ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

у с т а н о в и в:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.05.2026 за № 12026226100000101 у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, який затверджений прокурором Великобурлуцького відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області – ОСОБА_4 .

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додано заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про визнання винуватості та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та додані документи та матеріали досудового розслідування, передбачені ч. 3 ст. 302 КПК України.

Ухвалою суду від 06.10.2026 призначено проводити розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області перебував пенсіонер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_5 мав відкритий в АТ «Ощадбанк» рахунок НОМЕР_2 , до якого прив`язана банківська картка № НОМЕР_3 , на який йому надходили пенсійні виплати від Головного управління ПФУ у Харківській області, які передбачені відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону У країни «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме державне пенсійне забезпечення за віком.

Зазначені виплати, ОСОБА_5 отримував 18 числа кожного місяця, шляхом зарахування грошових коштів на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».

Відповідно до актового запису про смерть №170249940002300833007 від 18.09.2024 складеного (мовою оригіналу) «Ровеньковским городским отделом записи актов гражданского состояния департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Луганской Народной Республики» посвідчено факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2024.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, у разі смерті пенсіонера.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для отримання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, члени сім`ї повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» джерелами формування коштів Пенсійного фонду є кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом.

Не пізніше 16.09.2024 ОСОБА_5 передав своїй доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 банківську (платіжну) картку № НОМЕР_3 і повідомив ПІН-код для ідентифікації законного утримувача картки, щоб остання мала можливість знімати готівкові кошти і розпоряджатися наявними на картці коштами для задоволення потреб ОСОБА_5 .

В період часу з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, які перераховувалися відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як пенсія ОСОБА_5 .

При цьому ОСОБА_3 була достовірна обізнана про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, оскільки сама звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для підтвердження факту смерті батька на території непідконтрольній Україні, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.12.2024 року.

ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, користуючись родинним зв`язком з померлим ОСОБА_5 та у зв`язку із цим маючи доступ до його банківської картки, попередньо дізнавшись від батька пароль від даної картки, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, умисно не повідомила органи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про наявність підстав для призупинення нарахування та перерахування пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_5 , маючи при цьому реальну можливість це зробити.

ОСОБА_3 , з метою заволодіння грошовими коштами у виді пенсійних виплат, приховувала від працівників ТУ Пенсійного фонду України в Харківській області факт смерті батька ОСОБА_5 , та умисно не повідомила інформацію, яка впливає на виплату пенсійного забезпечення.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, умисно не повідомивши органи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про наявність підстав для призупинення нарахування та перерахування пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_5 маючи при цьому реальну можливість це зробити, в період часу з 01.10.2024 по 30.04.2025 перебуваючи в с.-щі Шевченкове Куп`янського району Харківської області за допомогою банківської картки емітованої в AT «Ощадбанк» (рахунок НОМЕР_2 ) до якого прив`язана банківська картка № НОМЕР_3 на який у період з 01.10.2024 по 30.04.2025 було нараховано пенсію за віком ОСОБА_5 , здійснила зняття грошових коштів тим самим незаконно заволоділа грошовими коштами Державного бюджету України, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_3 незаконно заволоділа грошовими коштами Державного бюджету України, які безпідставно були нараховані її померлому батьку ОСОБА_5 , як пенсія за віком та розпорядилася вказаними коштами на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду державі в особі ГУ ПФУ в Харківській області на загальну суму 129 722 гривень 89 копійок.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка підписана в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні грошовими коштами Державного бюджету України шляхом обману.

Представник потерпілої юридичної особи – Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області - ОСОБА_7 надала заяву про свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні в судовому засіданні без проведення судового розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується доказами, які долучені до матеріалів кримінального провадження та не оспорюється обвинуваченою.

Дослідивши зібрані в ході досудового розслідування докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення – проступку, доведена повністю і суд кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд згідно ст. 66 КК України визнає її щире каяття та добровільне усунення заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 судом встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, заміжня, працює на посаді головного спеціаліста відділу обліку мобілізаційного ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставину, яка пом`якшує її покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, вважає, що виправлення обвинуваченої можливо при призначенні їй покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим і співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.

Судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., який підлягає стягненню в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_3 що відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально – виконавчого кодексу України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Речові докази: файловий носій – CD диск із номером ВХ 21509962-ВБ з інформацією яка міститься лише у володінні АТ КБ «ПриватБанк» який було вилучено 03.09.2026 в ході тимчасового доступу до речей і документів; файловий носій – CD диск з інформацією яка міститься лише у володінні АТ «Державний Ощадний Банк України» який було вилучено 24.09.2026 в ході тимчасового доступу до речей і документів, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий – суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua