Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №643/5970/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/5970/26

Провадження № 2/643/5140/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Олійника О.О.,

за участю секретаря судових засідань – Бєлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до Салтіського районного суду міста Харкова з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року у розмірі 41 119,48 гривень, судові витрати у розмірі 2662,40 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 25.03.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2036000215. За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця. 16.12.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 16/12/22, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 41 119,48 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 30 026,33 грн.; заборгованість за відсотками становить 7701,88 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 3391,27 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26.03.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Коновал А.М. подав письмові пояснення із запереченнями проти позовних вимоги, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки вони недоведені. Крім того, просить відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

28 вересня 2026 року представник позивача – адвокат Романенко М.Е. через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення по справі. Так, в поясненнях зазначив, що на підтвердження видачі кредитних коштів відповідачу до позовної заяви долучені, зокрема паспорт споживчого кредиту, заява-приєднання до оферти щодо укладення договору добровільного страхування життя та меморіальний ордер № 41124151 від 25 березня 2021 рку та меморіальний ордер № 41124152 від 25 березня 2021 року. У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем умов кредитного договору, останній має заборгованість за цим договором в розмірі 87 341,82 грн. Як вже раніше зазначалося в позовній заяві, що 16.12.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір Факторингу № 16/12/22, відповідно до р. 1 якого, Банк зобов`язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату відповідно до умов цього Договору, Права грошової вимоги, що належить Банку, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Враховуючи, що відповідач заборгованість за кредитним договором ані первісному кредитору, ані новому кредитору не повернув, а продовжує користуватися наданими йому коштами, позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав. Щодо укладення кредитного договору саме на підписаних Відповідачем умовах По-перше, звертає увагу на факт добровільного укладення та підписання договору, оскільки 25.03.2021 року між АТ «ОТП БАНК» (Позивач) та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено Кредитний договір № 2036000215. Преамбула даного договору чітко зазначає, що сторони були попередньо ознайомлені з вимогами законодавства щодо недійсності правочинів, повністю розуміли значення своїх дій та діяли виключно добровільно. Безпосередньо Договір скріплений підписом Відповідача (як власноручним, так і через погоджені інструменти електронної взаємодії). Підписуючи цей Кредитний договір (п.2 ), Відповідач підтвердив, що: Перебуваючи у здоровому розумі, ясній пам`яті, діючи добровільно та повністю розуміючи значення своїх дій, уповноважую Банк протягом строку дії Договору за мій рахунок та в моїх інтересах виконувати дії, визначені у Договорі розділом «ДОРУЧЕННЯ КЛІЄНТА», які необхідні для виконання Банком доручень Клієнта з метою виконання Сторонами умов Договору. Підписанням Заяви-анкети Клієнт підтверджує, що Сторони домовились ПРО ЕЛЕКТРОННУ ВЗАЄМОДІЮ у порядку та спосіб, що визначений Договором. Клієнт визнає, що Електронний Підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом. Клієнт підтверджує, що всі наступні правочини та документи, перелік яких визначений Договором, можуть вчинятися Клієнтом та/або Банком з використанням Електронного Підпису. Заява-анкета є невід`ємною частиною Договору, Тарифів Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку. Шляхом підписання анкети Клієнт підтверджує, що: він особисто отримав свій примірник Заяви-анкети, Договору, Тарифів Банку. З умовами Заяви-Договору, Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями. Підписанням Кредитного договору/Заяви-анкети Клієнт підтверджує те, що його було повідомлено про володільця його персональних даних (відомості про фізичну особу-Клієнта, який ідентифікований), склад та зміст зібраних його персональних даних, права, передбачені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору його персональних даних та третіх осіб, яким передаються його персональні дані, а також підтверджує надання своєї згоди Банку на його персональних даних третім особам, які мають договірні відносини з Банком. Тобто Відповідач уклав кредитний договір № 2036000215 від 25.03.2021 року після того як ознайомився із усіма умовами договору, а тому його доводи є безпідставними. Відповідач свідомо погодився на отримання коштів саме на тих умовах, які зафіксовані в тексті підписаного ним договору.

Щодо законності нарахування відсотків зазначає, що пунктом 1.2 Кредитного договору, для розрахунку процентів встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 28.80 % річних. Відповідно до пункту 1.1 договору, сторони погодили річну базу нарахування процентів, за якою для розрахунку використовується фактична кількість днів у календарному місяці та у календарному році. Відповідно до розділу 1.1 договору, Позивач надав Відповідачу кредит у загальному розмірі 37520 гривень 00 коп. Строк повернення кредиту було встановлено до 25 березня 2024 року. Ця сума підлягає обов`язковому поверненню в повному обсязі. Пунктом 1.2 Кредитного договору сторони узгодили фіксовану процентну ставку у розмірі 28.80 % річних. Для нарахування відсотків використовується фактична кількість днів у календарному місяці та 365 днів у календарному році (п. 1.1). Відповідач був ознайомлений, що за весь строк користування кредитом орієнтовна сума нарахованих відсотків згідно з графіком та загальна вартість кредиту має становити 67 986 гривню 08 копійок. Наданий Позивачем розрахунок заборгованості за період з 26.03.2021 по 16.12.2022 (тобто по дату відступлення права вимоги) повністю відображає ці умови. Розрахунок містить деталізацію по кожному платіжному періоду, включаючи кількість днів користування кредитом, залишок основного боргу (тіла кредиту), на який нараховувалися проценти, та суми фактично здійснених оплат. Твердження Відповідача про неможливість перевірити формулу розрахунку є неспроможними, оскільки всі складові формули (ставка 28.80 %, база нарахування, метод ануїтету) чітко визначені у пунктах 1.1, 1.2, 1.3 договору. Будь-яких доказів на спростування правильності цих нарахувань або власних контррозрахунків Відповідач не надав, що свідчить про необґрунтованість його заперечень. Оскільки Відповідач не виконав свої зобов`язання у строки, передбачені Графіком платежів, то вимога про стягнення заборгованості є законною та доведеною належними документами. Представник Відповідача розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, Відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором Відповідач також суду не надав.

29 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Коновал А.М. подав заперечення на додаткові пояснення представника позивача, в яких просить відмовити в задоволенні недоведених позовних вимог; у разі часткового задоволення визначити лише доведені складові та відповідно розподілити судові витрати, розглянувши заяву відповідача про неспівмірність 7 000 грн витрат на правничу допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У своїй заяві зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ураховуючи, що в матеріалах справи є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що між 25.03.2021 року між AT «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2036000215, на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідно до умов Кредитного договору № 2036000215 від 25.03.2021 року, кредит надається в загальному розмірі 37 520 грн., а саме: 35 000 грн. на споживчі цілі; 2520 грн. на придбання послуг зі страхування у Продавця 1 «Страхування від нещасного випадку», зі строком повернення до 25 березня 2024 року, з фіксованою процентною ставкою 28,80 % (п. 1.1.-1.2. Договору).

Зазначений договір був укладений в письмовій формі, містить паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем власноруч.

Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок позичальника підтверджується доданими до позовної заяви копією меморіального ордера № 41124151 від 25.03.2021 року на суму 35 000 грн. та копією меморіального ордера № 41124152 від 25.03.2021 року на суму 2520 грн.

Згідно з наданими позивачем до суду розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року, відповідач має заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 41 119,48 грн., із яких заборгованість за кредитом становить 30 026,33 грн.; заборгованість за відсотками становить 7701,88 грн.; заборгованість за комісією за РО становить 3391,27 грн.

16.12.2022 між AT «ОТП БАНК» та TOB «ДІДЖІ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 16/12/22, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за Кредитними договорами, у тому числі й до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року у розмірі 41 119,48 грн, що складається з: заборгованості за тілом в розмірі 30 026,33 грн.; заборгованості за відсотками в розміру 7701,88 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 3391,27 грн.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16/12/22 від 16.12.2022 року, від AT «ОТП БАНК» до TOB «ДІДЖІ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року у розмірі 41 119,48 грн, що складається з: заборгованості за тілом в розмірі 30 026,33 грн.; заборгованості за відсотками в розміру 7701,88 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 3391,27 грн.

Таким чином, TOB «ДІДЖІ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року у розмірі 41 119,48 грн.

Оскільки відповідач допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту, процентів за користування грошовими коштами, тобто не виконав зобов`язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, ці суми підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Крім того, суд зауважує, що наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом є неспростованим відповідачем, та є належним доказом користування відповідачем кредитними коштами, що підтверджує виконання кредитором своїх обов`язків за Угодою, а також розміру заборгованості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення питання щодо розподілу тягаря доказування суд застосовує положення ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач умови кредитного договору не оскаржував, та не навів у відзиві на позов конкретних заперечень щодо порядку нарахування банком процентів, обмежившись необґрунтованим посиланням на їх нібито надмірний розмір.

За таких обставин, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, надані позивачем документи з більшою вірогідністю доводять наявність заборгованості, аніж нічим не підтверджені заперечення відповідача та його представника щодо розміру заборгованості.

Суд наголошує, що ані відповідач, ані його представник не навели власного контррозрахунку, який би спростовував розрахунок заборгованості, наданий позивачем та здійснений на підставі умов кредитного договору, а також не спростували факту отримання відповідачем кредитних коштів.

Підписавши договір, відповідач підтвердив факт укладення кредитного договору та погодження його істотних умов, у зв`язку з чим сторони зобов`язалися належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання.

Таким чином, з матеріалів справи та наданих сторонами доказів вбачається, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, включаючи проценти за користування кредитом.

З урахуванням наведених обставин суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки під час розгляду справи встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору, погодження його істотних умов, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежного виконання ним зобов`язань щодо їх повернення.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 30 026,33 грн. та відсотків в розмірі 7701,88 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 3391,27 грн, то суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки положення Кредитного договору № 2036000215 від 25.03.2021 року щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», враховуючи, що позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, відтак позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 3391,27 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн., стосовно якого суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підстав і поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем та його представником надано такі докази: копія договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.01.2025; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025 року; копію додаткової угоди № 2036000215 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Із зазначених документів вбачається факт надання правничих послуг адвокатом Білецьким Б.М. на загальну суму 7000 грн.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. Ціна позову складає 41 119,48 грн. З урахуванням категорії справи їх складання не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.

Отже, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з Кириленка В.О. на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2036000215 від 25.03.2021 року в загальному розмірі 37 728,21 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2442,82 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про сторони:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконстуктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя - О.О. Олійник