Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №754/9118/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

12 жовтня 2026 року

Справа № 754/9118/25

Провадження № 2-о/642/67/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря - Панової М.І.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська територіальна громада, Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова із Деснянського районного суду м. Києва надійшла вказана заява для розгляду за підсудністю, в якій заявниця просила встановити факт проживання однією сім`єю її та гр. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2018 року по 2024 рік.

В обгрунтування заяви зазначено, що заявниця познайомилась із ОСОБА_2 у 2017 році в м.Києві. Після року спілкування було прийнято сумісне рішення про проживання та ведення побуту разом, у зв`язку із чим вони почали проживати однією сім`єю у цивільному шлюбі протягом 7 років. У період із 2018 року по 2020 piк вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з ремонтом у даній квартирі були змушені переїхати до м. Харкова, де проживали з 2020 року по 2024 рік. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер Всі витрати, пов`язані з похованням, здійснювала вона. 23.04.2025 приватним нотаріусом КМНО на підставі зави заявниці була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , однак, у видачі заявниці свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, у зв`язку із відсутністю документів, які би підтверджували проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини. Також заявниця зазначила, що вона є єдиною спадкоємицею, оскільки єдиний син спадкодавця помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час спільного проживання заявниці та спадкодавця, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом купували продукти харчування та предмети побуту, відтак, мали взаємні права та обов`язки як сім`я. Враховуючи вищевикладене, заявниця звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту проживання однієї сім`єю разом зі спадкодавцем, оскільки вона позбавлена можливості у здійсненні свого права на спадкування за законом.

Ухвалою суду від 25.08.2026 провадження у справі відкрито в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 24.12.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та роз`яснено заявнику право звернення із аналогічними вимогами в порядку позовного провадження.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.04.2026 скасовано ухвалу Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.12.2025, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 03.06.2026 справу прийнято для продовження розгляду.

На виконання постанови Харківського апеляційного суду від 09.04.2026 судом ухвалою від 25.06.2026 витребувано відомості про зареєстровані права власності спадкодавця та про наявність у нього спадкоємців за законом.

25.06.2026 від представника заінтересованої особи, Харківської міської територіальної громади, надійшли заперечення проти заяви, в яких представник зазначив, що заявником жодними письмовими доказами не підтверджено факту її спального проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Також представник зазначив про наявність спору про право, оскільки територіальна громада може претендувати на майно померлого шляхом визнання спадщини відумерлою.

13.07.2026 представником заявника надано до суду відповідь на заперечення заінтересованої особи, в якій представник вказав, що посилання на наявність спору про право є необгрунтованим, враховуючи висновки Харківського апеляційного суду в постанові від 09.04.2026 у даній справі.

Ухвалою суду від 07.09.2026 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Київську міську раду. Станом на день розгляду справи від Київської міської ради пояснень/заперечень щодо заяви ОСОБА_1 до суду не надходило.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, про дату і час розгляду справи повідомлялись своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд на підставі ст. 223 ЦПК України вважав можливим розглянути справу за вісдутності представників заінтересованих осіб.

Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала і просила задовольнити з підстав, зазначених у ній. Також на питання суду вказала, що вона разом із померлим ОСОБА_2 вели спільне господарство та мали спільний побут. Зазначила, що вони проводили час разом, купували продукти харчування та предмети побуту.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити. На питання суду щодо наявності інших клопотань вказав, що письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, повністю підтверджується факт проживання заявниці разом зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Інших клопотань не заявляв, клопотання про виклик свідків не підтримав.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 31.10.2024. (а.с. 21 том 1)

Послуги з похованню здійснювала ОСОБА_1 , відповідно до Договору про надання послуг на поховання між нею та ФОП ОСОБА_3 від 31.10.2024. (а.с. 25, 15 том 1)

Постановою приватного нотаріуса КМНО Софронюк С.М. від 02.05.2025 ОСОБА_1 відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. (а.с. 40 том 1)

Також встановлено, що померлому на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.08.2021 та відповіддю з електронного реєстру речових прав, отриманою на виконання ухвали суду про витребування доказів, №2934300 від 25.06.2026. (а.с. 26, 187 том 1)

Крім того, відповідно до копії Договору купівлі-продажу квартири від 14.04.2006, ОСОБА_2 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 230 том 1)

ОСОБА_1 , у свою чергу, зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до копії Запису акту про укладення шлюбу №7/4 від 17.05.1972, ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_4 (а.с. 126 том 1)

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 народився син, ОСОБА_5 , що підтверджується копією Запису акту про народження №3997 від 16.12.1976. З акту вбачається, що матір`ю вказана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підстава для внесення відомостей про батька - свідоцтво про укладення шлюбу м Київ, Палац одруження, 28/ІХ-76 А/З №795. (а.с. 127 том 1)

Відтак, із вказаного акту судом установлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був розірваний, а дружиною ОСОБА_2 була ОСОБА_6 .

Крім того, установлено, що син спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , помер в 2016 році, що вбачається зі свідоцтва про поховання від 21.09.2016. (а.с. 23 том 1)

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів також установлено, що дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується відповіддю №2933654 від 25.06.2026 та копією актового запису про смерть №1215 від 26.10.2007. (а.с. 188, 221 том 1)

Також заявником на доведення заявлених вимог до матеріалів справи додано фотографію з особою чоловічої статі, яким, згідно заяви, є ОСОБА_2 , копії квитанцій про сплату ОСОБА_2 комунальних послуг та про придбання будівельних матеріалів. (а.с. 1, 29-39 том 1)

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями п. 5 ч.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, право на спадщину за законом почергово отримують особи, які вказані в ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України, в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження, а в іншому випадку - в позовному. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому, суд бере до уваги висновки ОП КЦС ВС від 07.09.2026 у справі № 644/2440/24 (провадження № 61-5490сво25), відповідно до яких ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики, відступила від підходу, викладеного в низці попередніх постанов КЦС ВС. У цих справах було сформульовано підхід, за яким заінтересованість територіальної громади у можливому визнанні спадщини відумерлою, сплив одного року з часу відкриття спадщини та заперечення органу місцевого самоврядування проти встановлення юридичного факту могли свідчити про наявність спору про право і, відповідно, виключати розгляд заяви в порядку окремого провадження. Відтак, заінтересованість територіальної громади у можливому визнанні спадщини відумерлою не свідчить про наявність спору про право із заявником, який просить установити юридичний факт для оформлення спадкових прав в окремому провадженні. До визнання спадщини відумерлою громада не має цивільного права на спадкове майно, а лише виконує покладений на неї публічний обов`язок звернутися до суду з відповідною заявою.

У даному випадку, відомостей про визнання спадщини відумерлою матеріали справи не містять та заінтересованими особами суду не надані.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 року № 5-рп/99 у справі № 1- 8/99 роз`яснив, що до членів сімей також відносяться особи, які перебувають на утриманні або проживають із суб`єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов`язковою умовою визнання їх членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб`єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.02.2023 року вказав, що «...З метою застосування статті 1264 ЦК України встановлення факту проживання однією сім`єю передбачає доведення перед судом факту спільного проживання осіб, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання таких осіб в житлі за однією адресою (адресами), збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування один про одного/надання взаємної допомоги тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин...».

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 638/9040/23 вказано на наступне.

Під час вирішення спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати норми частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен настати на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Подібні за змістом висновки Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 18 вересня 2023 року у справі №582/18/21 (провадження № 61-20968сво21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) зазначено, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Необхідною умовою для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини є доведеність факту спільного проживання заявника та спадкодавця, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період не менше ніж п`ять років.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ОСОБА_1 як на підстави підтвердження факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, послалася на те, що вони мали спільні права та обов`язки, вели спільний побут та здійснювали спільні витрати.

Однак, суд вважає, що вказані заявником відомості не підтверджені жодними доказами.

Так, копії квитанцій про сплату комунальних послуг не можуть свідчити про існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рис, притаманних сім`ї, крім того, згідно квитанцій платником є ОСОБА_2 , відтак вони не можуть бути враховані судом як належні докази.

За аналогічних підстав суд не бере до уваги докази про поховання ОСОБА_2 як докази проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в заявлений ОСОБА_1 період.

Окрім цього, фотографія ОСОБА_1 із чоловіком достовірно не підтверджує, що цим чоловіком є саме ОСОБА_2 , а також з неї неможливо достеменно встановити, чи проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжя (сім`я) протягом усього заявленого заявником періоду.

Отже, ОСОБА_1 не доведено наявності обов`язкових ознак, що притаманні сімейним відносинам, тобто: спільного проживання, наявність спільного бюджету, ведення спільного господарства та побуту, харчування за спільні кошти, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 29, 1216-1218, 1220-1223, 1264 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська територіальна громада, Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026.

Відомості про сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Заінтересовані особи:

-Харківська міська територіальна громада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7;

-Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, 01637, м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

Головуючий: