Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №641/9324/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/5442/2026Справа № 641/9324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Масалової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №641/9324/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кандиба Т.О., діючи як представник ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, починаючи з 17.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття та стягнути аліменти на утримання позивача до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.09.2026, і до 31.01.2031 року. Послалася на те, що 18 жовтня 2024р. між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований 18.10.2024р. Другим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №420. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має інвалідність. Відповідно до медичного висновку дитина має патологічний стан - дитячий церебральний параліч, спастичну диплегію, рухові порушення 3 рівня. Відповідач з народження спільної з позивачкою дитини не приділяє сину увагу, не займається його розвитком та оздоровленням, не забезпечує позивачку з сином матеріально. Станом на день звернення із даним позовом до суду сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, проте проживають окремо один від одного. Дитина проживає із позивачкою та знаходяться на її утриманні. Оскільки позивачка здійснює догляд за дитиною віком 1 рік 8 місяців та враховуючи стан здоров`я дитини (дитина з інвалідністю), позивачка не має можливості працювати. Відповідач знаходиться у працездатному віці, офіційно працевлаштований, інших аліментних зобов`язань не має, а тому може сплачувати аліменти на дитину та надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини до досягнення дитиною 6-річного віку. Відсутність матеріальної допомоги на утримання позивачки та її малолітньої дитини ставить її у скрутне становище, тому вона змушена звернутися до суду із цим позовом.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони 18.10.2024 в Другому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції зареєстровали шлюб, актовий запис № 420, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 .

Згідно із медичним висновком про дитину із інвалідністю, складеним КНП «Міська дитяча поліклініка №1» ХМР від 19.06.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання: G 80.1 дитячий церебральний параліч, спастична диплегія, рухові порушення 3 ступеня. Висновок дійсний до 19.06.2031.

Відповідно до довідок № 6328-5003766796 від 13.08.2025, №6328-5003766799 від 13.08.2025 про взяття на облік внутрішньо- переміщеної особи позивач ОСОБА_1 та неповнолітня дитина ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Враховуючи вищезазначені обставини, визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину, те що відповідач не утримує дитину, є працездатною особою (інших відомостей відповідачем суду надано не було), суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини, підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного.

Положеннями статті 91 СК України закріплено право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 84 СК України якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу..

Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов`язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя на підставі ст. 84 СК України є проживання разом дитиною, яка має має вади фізичного або психічного розвитку, та опікування нею, а також можливість надання матеріальної допомоги іншим з подружжя.

Для цілей Конвенції про права дитини 1989 року дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (частина перша статті 6 СК України). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.

Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» встановлені відповідні розміри державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства (залежно від групи) та дітям з інвалідністю до 18 років.

Правовідносини у справі, яка розглядається, стосуються стягнення аліментів на утримання дружини, яка здійснює опіку над неповнолітньою дитиною.

У Сімейному кодексі України не встановлено мінімального та максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи, з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993р.№ 146 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

При визначенні розміру аліментів суд враховує сімейне становище платника, а саме наявність у нього інших осіб, яких він за законом повинен утримувати (дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина). Слід розуміти певну умовність використання в законі словосполучення «сімейне становище», тому що воно не охоплює всі випадки наявності у відповідача осіб, яких він за законом зобов`язаний утримувати.

Суд також враховує інші обставини, що мають істотне значення. Це можуть бути будь-які обставини, що стосуються справи, мають майновий аспект свого прояву і тим або іншим способом впливають на матеріальне становище сторін. До них можна віднести стан здоров`я платника і одержувача аліментів, необхідність здійснювати певні виплати (наприклад, погасити кредит за житло, сплачувати за оренду житла, сплата аліментів на утримання дитини).

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, враховуючи стан здоров`я дитини ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, та те, що стан його здоров`я вимагає постійного медичного спостереження та догляду, дитина проживає з матір`ю, позивачка опікується дитиною, у зв`язку з чим вона позбавлена можливості самостійно себе забезпечувати фінансово, відповідач є особою працездатного віку та має задовільний стан здоров`я, суд вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання матері дитини.

Тому позовні вимоги, з врахуванням обставин справи, визнання відповідачем позовних вимог, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача належить стягнути аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, 18.09.2026 року, до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачувала судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі по 1 331,20 грн., оскільки звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 80, 84, 110-112, 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.09.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви 18.09.2026 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шести років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева