Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №641/4552/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-о/641/146/2026Справа № 641/4552/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання – Масалової М.Є.,

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу № 641/4552/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова із заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить встановити факт того, що він з 2020 року та до моменту смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який був власником квартири АДРЕСА_2 . Раніше зазначена квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , батькам його батька, тобто діду та бабі заявника, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 січня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, p№7-98-116702. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 . Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 13 травня 2014 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частки зазначеної квартири, реєстраційний № 3-1051. Також Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою 13 травня 2014 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частки зазначеної квартири після смерті ОСОБА_3 , реєстраційний № 3-1053. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті відкрилася спадщина на 3/4 частини зазначеної квартири. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом на зазначене майно був батько заявника ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері, оскільки постійно проживав разом з нею та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але право власності в порядку спадкування не оформив. Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді зазначеної квартири. Заповіту померлий не залишив. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом на зазначене майно є заявник, інших спадкоємців першої черги немає. У встановлений законом строк ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті батька, оскільки постійно проживав разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , що можуть підтвердити свідки. Після смерті ОСОБА_4 заявник переїхав жити до свого батька ОСОБА_2 за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , де жив разом із ним до моменту його смерті. З 2020 року заявник постійно проживав з батьком однією сім`єю, вів з ним спільне господарство, мав з батьком спільний бюджет, вони опікувались один одним. 27.04.2026 заявник звернувся до нотаріальної контори з питання оформлення спадкових справ після смерті батька, але постановою Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 27.04.2026 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька в зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а також рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту спільного мешкання зі спадкодавцем на момент його смерті. Факт спільного проживання з батьком на час його смерті заявнику необхідно встановити для оформлення спадщини.

22.05.2026 ухвалою судді заяву залишено без руху.

02.06.2026 ухвалою судді прийнято заяву, відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та у справі призначено судове засідання.

07.09.2026 ухвалою суду клопотання заявника про витребування доказів задоволено.

18.09.2026 на виконання ухвали суду із Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшла Інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади міста Харкова про осіб, місце проживання/перебування яких зареєстровано за відповідною адресою.

21.09.2026 з Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

В судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що вони з батьком проживали у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 з 2020 року, з часу смерті баби заявника – ОСОБА_4 . Батько за станом здоров`я не міг самостійно себе обслуговувати, у зв`язку з чим заявник надавав йому необхідну допомогу. Переїхавши до батька від матері, де заявник має зареєстроване місце проживання, він не бажав змінювати адресу своєї реєстрації.

Представник заінтересованої особи Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

З огляду на наведене, з урахуванням положень ч. 3 ст. 131, п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

07.10.2026 року у судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення було відкладено до 12.10.2026 на 16 год 00 хв.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, з`ясувавши фактичні обставини, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.03.2026 (видано повторно).

21.12.1993 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (свідоцтво серії НОМЕР_2 ).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 січня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, p. №7-98-116702, квартира АДРЕСА_2 , належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є дідусем та бабусею заявника.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 .

13.05.2014 державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Козелько Т.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом за р. №3-1051 після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 сину спадкодавця - ОСОБА_2 .

Того ж дня державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Козелько Т.М. видано свідоцтво про право на спадщину за законом за р. № 3-1053 після смерті ОСОБА_3 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 дружині спадкодавця – ОСОБА_4 .

Як вбачається із витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.05.2014 по 1/4 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

Згідно із даними Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова станом на 14.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано місце проживання лише батька заявника – ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з 1/4 частки права власності на квартиру АДРЕСА_2 , яке належало померлому ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори Козелько Т.М. 13.05.2014 за р. №3-1051.

Відповідно до ч. 1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_2 за життя заповітів не складав і такі від його імені не посвідчувалися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85022279 від 27.04.2026.

Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до копії спадкової справи № 298/2026, наданої державним нотаріусом Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т.М., із заявою про видачу свідоцтва на спадщину після смерті ОСОБА_2 звернувся син спадкодавця - заявник ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т.М. від 27.04.2026 заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину після смерті батька ОСОБА_2 у зв?язку із пропуском строку для прийняття спадщини, згідно із ст. 1270 ЦК України та відсутністю доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, згідно зі ст. 1268 ЦК України.

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що заяв про прийняття, відмову від спадщини або видачі свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова ОСОБА_2 станом на день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Реєстру територіальної громади міста Харкова.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.29 ЦК України місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до підпунктів 3.19, 3.20 пункту 2, підпунктів 4.14, 4.16, 4.17 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо). Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р., якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.04.2021 р. у цивільній справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки є необхідним для вирішення питання про оформлення заявником спадкових прав після смерті батька.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір`ю заявника, який з 2020 року постійно проживав разом із батьком для надання останньому підтримки та необхідної допомоги. При цьому заявник продовжував бути зареєстрованим за місцем проживання свідка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що є приятелем заявника з 2016 року. Свідок пояснив, що заявник проживав з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Іноді свідок навідував заявника за вказаною адресою та бачив там особисті речі заявника.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що заявник є його пасинком. Свідок перебуває у шлюбі з матір`ю заявника з 2017 року. Після смерті своєї бабусі заявник постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьком. За місцем своєї реєстрації заявник не проживав, інколи навідував матір.

Показання допитаних свідків є послідовними та узгоджуються між собою щодо обставин і періоду проживання заявника разом із батьком. Зазначені показання, у сукупності з поясненнями заявника та іншими дослідженими доказами, дають підстави для висновку про постійний характер такого проживання, незважаючи на реєстрацію місця проживання заявника за іншою адресою, і є такими, що дозволяють встановити вказаний факт.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність спору щодо спадкових прав заявника, який би перешкоджав розгляду заяви в порядку окремого провадження.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2020 року до смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно, з 2020 року, проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин заява про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 259, 263-265, 315, 316, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківська міська рада, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) з 2020 року та до смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

заінтересована особа: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Суддя Г.М.Щепелева