Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/17769/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 638/17769/26

н/п 2/953/6280/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря - Кіпеть Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до суду з позовом, до відповідача, ОСОБА_1 в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №6422727 від 01.11.2025 року у розмірі 11534,50 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 01.11.2025 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» та відповідач уклали договір про надання коштів у кредит № 6422727 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець надав позичальникові Кредит в розмірі 3000,00 грн на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» перерахувало грошові кошти на його банківську карту.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за Кредитним договором №6422727 від 01.11.2025, в загальному розмірі 11534,50 грн, яка складається з: 3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2534,50 грн - заборгованість за процентами; 6000,00 грн. - заборгованість за пенею/неустойкою.

25.02.2026 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останні набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6422727 від 01.11.2025 року.

Оскільки всупереч умов договору відповідач не виконав свого зобов`язання, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою суду вирішено розгляд справи поводити в заочному порядку.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 01.11.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 6422727, відповідно до п.2.1 якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту..

Згідно п. 2.2 Договору - Сума кредиту 3000,00 грн. Строк кредитування/Строк договору 360 днів. 2.2.3. Розмір Першого обов`язкового платежу 1372,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73%. Денна процентна ставка/день 0.998%. Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.).

Сторони дійшли згоди, що договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі. (п. 5.6 Договору).

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 806844, відправленим на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується довідкою про ідентифікацію

З копії платіжного інструкції вбачається, що ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» 01.11.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 перерахувало грошові кошти в сумі 3000,00 грн, що також піддтвержуєтся довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 29.05.2026 року. Факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 24.09.2026, відповідно до якої на картковий рахунок НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та відповідно до якого було зараховано 01.11.2025 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн, а також листом від АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-41978 від 24.09.2026, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було емітовано картку № НОМЕР_1 на яку 01.11.2025 року було зараховано 3000,00 грн.

Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» та ОСОБА_1 кредитного договору № 64227277 від 01.11.2025, а також перерахування кредитних коштів в сумі 3000,00 грн на користь позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2026 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №25/02/26.

Згідно із п.1.1 укладеного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Згідно з реєстром прав вимоги № 7 від 20.05.2026 ТОВ "1 безпечне агентство необхідних ресурсів" передало ТОВ "Фінпром Маркет" право грошової вимоги за кредитним договором № 6422727 від 01.11.2025, загальна заборгованість якого складає 11534,50 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом, 2534,50 грн- заборгованість по процентам; 6000,00 грн - заборгованість за пенею.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).

Оскільки сторонами договорів дотримані умови зазначених договорів факторингу, що встановлюють порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором, суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №6422727 від 01.11.2025.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором № №6422727 від 01.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 12285,86 грн, з яких: 11534,50 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом, 2534,50 грн- заборгованість по процентам; 6000,00 грн - заборгованість за пенею.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору №6422727 від 01.11.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора 806844, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Договір №6422727 від 01.11.2025 містить ПІБ ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_3 , відомості щодо адреси. Доказів того, що такі дані товариством отримано не від ОСОБА_1 або вони йому не належать чи використані будь-якими особами незаконно, суду не надано.

В інформаційному повідомленні позичальника наявна інформація про його контактний телефон та електронну адресу, що дає підстави стверджувати, що саме на цю адресу електронної пошти відбулося надіслання повідомлення з зазначенням одноразового ідентифікатора 806844, який було використано для підписання кредитного договору в електронній формі. Належність вказаного номеру телефону відповідачу ним не спростовано.

До того ж, при укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ.

Оскільки договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Вказаний договір є чинним.

Перерахування ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» 01.11.2025 року на картку клієнта коштів за кредитним договором №6422727 підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів» від 01.11.2025, отримувач ОСОБА_3 , платіжний інструмент НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , сума 3000,00 грн, номер замовлення 6389760910920683796422727, Довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» Вих. № КД-000091555 Від 29.05.2026 р, Дата 01.11.2025 року; Номер платежу 6a5c17ed-2ae0-4551-84e9-8c9bc58f5212; Сума 3000.00 грн.; Отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_4 , а також листом від АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-41978 від 24.09.2026, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було емітовано картку № НОМЕР_1 на яку 01.11.2025 року було зараховано 3000,00 грн.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернув належні до сплати грошові суми, тим самим порушив встановлений графік обов`язкових платежів, внаслідок чого підляг є стягненню заборгованість за кредитом та процентами.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитним договором нараховано в період з 24.02.2022 року то ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором про надання коштів у кредит №6422727 від 01.11.2025, укладеного між ним та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних ресурсів», в обумовлені договором строки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 5535,50 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2534,50 грн заборгованість за процентами.

За приписами ч. 1.ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 5534,50 грн, що становить 47,98% від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1277,42 грн (2662,40 грн х 47,98%).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась у позовній заяві вимога про відшкодування понесених ним судових витрат, які складаються в тому числі із витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави(ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні цього питання суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. Фактично адвокатом складено лише позовна заява, що не є складною за змістом. Судовий розгляд справи здійснений без участі представника позивача, що не потребувало витрат часу адвоката для участі у судових засіданнях.

Отже, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, часкового задоволення позову, суд дійшов висновку, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача в розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 272, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ:43311346, місце реєстрації 08205, Київська обл., вул. Садова, буд. 31/33) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Кредитним договором № 6422727 від 01.11.2025 у загальному розмірі 5534 грн 50 коп, а також судові витрати в загальному розмірі в розмірі 4277 грн 42 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.М. Бородіна