Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №645/8565/25 — Київський районний суд м. Харкова

Суд: Київський районний суд м. Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №645/8565/25

Суддя: Дяченко О. М.

Справа № 645/8565/25

н/п 2-о/953/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Дяченка О.М.

присяжних: Дем`яненко В.А., Д`яченко О.І.

за участю секретаря судового засідання – Засєєвої С.О.,

представника заявника – адвокат Андрійко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Третій відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив оголосити померлим свого батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - район поблизу с. Колодязі Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

В обґрунтування заяви зазначив, що його батько проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 22.02.2025 приблизно о 15:25 зник безвісти під час штурмових дій противника на ПВ «МАРС» при виконанні бойового завдання; проведені пошукові заходи не дали результатів, достовірних відомостей про його місцеперебування чи полон немає, а оголошення померлим необхідне для реалізації своїх прав як члена сім`ї.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2026 відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою та визначено здійснювати її розгляд за правилами окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.

У судовому засіданні представник заявника заяву та викладені в ній доводи підтримала в повному обсязі

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином; просив провести розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України.

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином; просив провести судові засідання за його відсутності, прийняти рішення з урахуванням фактичних обставин справи.

Представник заінтересованої особи – Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явилася, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 02.03.1989 Московським відділом РАГС м. Харкова, актовий запис про народження № 451 від 02.03.1989.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан.

ОСОБА_2 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, що відображено в акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 (наказ від 02.03.2024 № 64, наказ від 16.12.2024 № 363).

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій службі) від 14.01.2025 за №16 старшого солдата запасу ОСОБА_1 передано в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_4 .

Згідно витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_4 (за книгою обліку №7/жбд/т) за 22.05.2025, вбачається, що: «15.25 – 21.30 - Штурмові дії противника силами до відділення (5 в/сл) без підтримки техніки з напрямку ІВАНІВКА - КОЛОДЯЗІ на ПВ «Марс» (... ...) 1 мб 115 омбр. Позиція знищена. Особовий склад поніс втрати і вимушений був переміститися на ПВ «Юпітер» («санітарні» - 2, «зник безвісти» - 1). (Втрати противника: «безповоротні» - 1); - зник безвісті старший солдат ОСОБА_4 , стрілець -помічник гранатометника 2 мвід 1 мв 1 мр 1 мб 115 омбр, ІНФОРМАЦІЯ_1 »

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.03.2025 №5356, складеного на підставі повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2025 № 1848/17/5093, заявника повідомлено, що його батько, старший солдат ОСОБА_2 , за попередньою інформацією, зник безвісти 21.02.2025 поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області під час виконання бойового завдання.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2025 № 599 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_2 .

Згідно з рапортом командира 1 механізованої роти капітана ОСОБА_5 від 22.02.2025 № 6568, під час виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 від 21.01.2025 № 1962/25/203 та бойового розпорядження командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 № 12/258 старший солдат ОСОБА_2 22.02.2025 зник безвісти внаслідок штурмових дій противника на передовому взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області.

Відповідно до бойових розпоряджень від 12.01.2025 № 1848/2/111/114дск, від 13.01.2025 № 1848/2/111/130дск та наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2025 № 16 ОСОБА_2 передано в оперативне підпорядкування військовій частині НОМЕР_4 для виконання бойових (спеціальних) завдань.

Із письмових пояснень молодшого сержанта ОСОБА_6 , молодшого сержанта ОСОБА_7 та старшого солдата ОСОБА_8 , наведених в акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 15:25 під час штурмових дій противника на передовому взводному опорному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти. На момент зникнення був у бронежилеті та кевларовому шоломі, мав індивідуальну аптечку; ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння не мав.

Згідно з витягом із журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_4 за 22.02.2025 зафіксовано штурмові дії противника в районі передового взводного опорного пункту «МАРС» та зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_2 .

В акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 зазначено, що проведені підрозділом пошукові заходи результату не дали; відомостей про перебування ОСОБА_2 у полоні та підтверджених даних про його загибель не отримано. Останнім установленим місцем його перебування визначено передовий взводний опорний пункт «МАРС» поблизу населеного пункту Колодязі станом на 15:25 22.02.2025.

За висновком комісії, викладеним в акті службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 22.02.2025 під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій противника. Комісією рекомендовано обліковувати його як зниклого безвісти з 22.02.2025 та направити відповідні матеріали до органів Національної поліції.

Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06.03.2025 зареєстровано кримінальне провадження № 12025221130000381 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у зв`язку зі зникненням ОСОБА_2 . Відповідно до витягу, 06.03.2025 до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_1 про те, що його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 старший солдат в/ч НОМЕР_1 , згідно з сповіщення зник бевісіт 21.05.2025 в районі начеленого пункту Колодязі Донецької області.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250411-2049, сформованого Міністерством внутрішніх справ України 11.04.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 11.04.2025. У витягу зазначено кримінальне провадження № 12025221130000381 від 06.03.2025 та обставину зникнення - зник під час перебування на території бойових дій.

З листа Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 16.03.2026 вбачається, що в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин, військовослужбовця ОСОБА_9 , про що внесені відомості до Реєстру, дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 11.04.2025, проте станом на сьогодні відсутня інформація щодо його фактичного місцезнаходження, в тому числі перебування у полоні чи загибелі.

Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.03.2026 № 19.5.1/23147-26 відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2025 по 27..03.2026 в Базі даних не виявлено.

З листа директора ДП «Український національний центр розбудови миру» від 03.04.2026 №08-10/17859 від 03.04.2026 вбачається, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування останнього в полоні відсутні. Інформація від держави – агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_1 , до НІБ не надходила.

З листа Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 07.04.2026 №222/1/6/505 вбачається, що в інформаційній системі з питань поводженні з військовополоненим містяться відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; разом з цим до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання.

Відповідно до листа секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 13.08.2026 № 222/КШ/16735 в інформаційній системі з питань поводженні з військовополоненим містяться відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; водночас підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування вказаної особи у полоні, стану її здоров`я та місця утримання - відсутнє.

Згідно з листами Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області від 18.11.2025 № 381/119-61/2025 та від 03.04.2026 № 163784-2026 у межах розслідування направлено запити до Міністерства оборони України, Національного інформаційного бюро, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Міжнародного Комітету Червоного Хреста та військової частини НОМЕР_1 ; проведено молекулярно-генетичну експертизу, заведено оперативно-розшукову справу. Місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено; відомостей про його перебування у полоні або підтвердження загибелі не отримано.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Як вбачається з роз`яснень, наданих у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою- п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Так, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даною заявою є зникнення безвісти його батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання останнім бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_7 на передовому взводному опорному пункті «МАРС» поблизу населеного пункту с. Колодязі Донецької області в умовах штурмових дій противника, а також відсутність після зазначеної події будь-яких достовірних відомостей про його місцезнаходження.

Встановивши наявність підстав для такого вірогідного припущення, суд перевіряє також дотримання спеціального строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (в редакції змін чинних станом на час ймовірної загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) с. Колодязі Лиманської міської територіальної громади було територією активних бойових дій з 25.02.2022 року до 14.04.2022 року та з 29.09.2022 року по 31.12.2022 року.

Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 втратив свою чинність з 20.03.2025 року на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається до цього наказу.

Разом з цим, згідно аналізу Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається до вказаного наказу - інформації щодо наведених вище територій залишається незмінною.

Вирішуючи питання про дотримання передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України строку, після спливу якого фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24),

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо наявності достатніх підстав для оголошення ОСОБА_1 померлим.

Ураховуючи конкретні обставини даної справи та досліджені судом докази, суд вважає за можливе оголосити ОСОБА_1 померлим від дня його вірогідної смерті, до спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви та оголошення ОСОБА_1 померлим.

Одночасно суд роз`яснює учасникам справи та іншим заінтересованим особам, що згідно ч. 1 ст. 48 ЦК України, ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 76-80, 89, 90, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-309, 352, 354 ЦПК України, статтями 46, 47, 48 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянина України, померлим від дня його вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу с. Колодязі Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати -22.02.2025; місцем смерті - район поблизу с. Колодязі Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомо, адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ-168, проспект Повітряних сил України, 6;

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Третій відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 41403982, місцезнаходження: 61010, м. Харків, Гімназійна набережна, буд. 26.

Повне судове рішення складено 09.10.2026

Суддя О.М. Дяченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua