Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №638/19577/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19577/26

Провадження № 3/638/3860/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Смирнов В.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2026 року близько 10 год. 00 хв. у м. Харкові на перехресті вул. Клочківської та вул. Ботанічної водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу Honda Е NS1, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та їх механічне пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

ОСОБА_1 у судовому засідання вказав, що дійсно 12.07.2026 сталося ДТП. Водночас, не погодився з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення в частині того, що останній під час перестроювання не дав дорогу іншому транспортному засобу, оскільки ОСОБА_1 безпосередньо перед зіткненням не здійснював перестроювання, зіткнення в його автомобіль відбулося після повної запинки його транспортного засобу. Також вказував на процесуальні порушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього.

Захисник Дьяковського Б.О. підтримав доводи останнього. Крім того просив розглянути клопотання про направлення адміністративних матеріалів на дооформлення.

Потерпілий в судовому засіданні вказав, що він керував автомобілем Honda, водій автомобіля Renault різко вирішив перестроїтися у правий ряд із перетинанням суцільної лінії дорожньої розмітки, що було зроблено різко. ОСОБА_2 почав гальмувати, однак через те, що дорога була слизька після дощу уникнути зіткнення не вдалося.

Крім того, потерпілим в судовому засідання було надано відеозапис з відеореєстратора з транспортного засоба Honda Е NS1.

Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 742292 від 10.08.2026 12 липня 2026 року близько 10 год. 00 хв. у м. Харкові на перехресті вул. Клочківська та вул. Ботанічна водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу Honda Е NS1, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та їх механічне пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Факт дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Renault Scenic під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Honda Е NS1 під керуванням ОСОБА_2 , а також отримання обома транспортними засобами механічних пошкоджень підтверджується сукупністю досліджених судом матеріалів та учасниками події не заперечується.

ОСОБА_2 у письмових поясненнях та у судовому засіданні зазначив, що керував автомобілем Honda по вул. Клочківській у напрямку майдану Конституції, коли водій автомобіля Renault вирішив перестроїтися у правий ряд, у якому вже рухався автомобіль Honda, після чого водій Renault різко загальмував. За поясненнями ОСОБА_2 , різке зміщення автомобіля Renault із перетинанням суцільної лінії дорожньої розмітки та скорочення дистанції між автомобілями унеможливило уникнення ним зіткнення.

Таким чином, ОСОБА_2 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, описав не лише сам факт зіткнення, а й конкретну послідовність дій, що йому передували.

Наведені ним обставини за своїм змістом узгоджуються з механізмом дорожньо-транспортної пригоди, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначив, що 12 липня 2026 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи за кермом автомобіля Renault, зупинив автомобіль перед перешкодою у вигляді іншого автомобіля, який також призупинився перед пішохідним переходом, розташованим перед в`їздом до прибудинкової території житлового будинку, після чого, вже після повної зупинки свого транспортного засобу, відчув різкий сильний удар у свій автомобіль ззаду.

Оцінюючи наведені пояснення, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 описує обставини дорожньо-транспортної пригоди починаючи фактично з моменту зупинки його транспортного засобу.

При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що безпосередньо перед зіткненням з автомобілем Honda Е NS1, останній не здійснював перестроювання, зіткнення автомобіля Honda Е NS1 у автомобіль Renault Scenic відбулося після повної зупинки останнього.

Водночас, в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2 суду було надано відеозапис з відеореєстратора автомобіля Honda Е NS1 щодо подій 12.07.2026.

Так, з наданого відеозапису вбачається, як транспортний засіб Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 здійснював перестроювання у праву смугу та не дав дороги Honda Е NS1, номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку. При цьому, як вбачається, що безпосередньо до зіткнення транспортних засобів, транспортний засіб Renault Scenic, номерний знак НОМЕР_2 повністю не встиг перестроїтися у правий ряд і відповідно здійснити повну зупинку перед перешкодою у виді транспортного засобу, який стояв перед Renault Scenic.

Зазначене повністю спростовує пояснення ОСОБА_1 .

При цьому, обов`язок надати дорогу під час перестроювання відповідно до п. 10.3 ПДР покладається саме на водія транспортного засобу, який змінює смугу руху. Тому подальше гальмування чи навіть повна зупинка такого транспортного засобу після здійснення маневру не усуває значення попередніх дій водія, якщо саме внаслідок здійсненого ним перестроювання для транспортного засобу, який уже рухався відповідною смугою, була створена перешкода чи небезпека для руху.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиця також підтверджують розташування автомобіля Honda позаду Renault після ДТП та локалізацію механічних пошкоджень транспортних засобів, що у взаємному зв`язку з поясненнями ОСОБА_2 та наданим відеозаписом моменту ДТП узгоджується із зазначеним ним розвитком дорожньої ситуації.

Суд враховує, що схема місця ДТП не містить позначення точної точки первинного контакту транспортних засобів та не відображає їх траєкторій до зіткнення.

Разом із тим зазначені недоліки схеми не спростовують відомостей, які містяться в матеріалах справи, в тому числі на відеозаписі з відеореєстратора, та не свідчать про неможливість встановлення обставин адміністративного правопорушення на підставі сукупності доказів.

Суд також враховує зауваження ОСОБА_1 щодо оформлення письмових пояснень ОСОБА_2 , зокрема щодо зазначення в них неправильного року, наявності виправлень та незакреслених вільних рядків.

Разом із тим самі по собі зазначені недоліки оформлення не свідчать про недостовірність викладених ОСОБА_2 відомостей щодо механізму ДТП.

Матеріали справи не містять об`єктивних даних про внесення до його пояснень після їх надання відомостей, які змінювали б зміст описаних ним обставин події.

Твердження ОСОБА_2 про перетин автомобілем Renault суцільної лінії дорожньої розмітки суд не розцінює як самостійну підставу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до складеного протоколу останньому поставлено у вину порушення вимог пп. 10.1, 10.3 ПДР України.

Судом досліджено також медичну документацію ОСОБА_1 , відповідно до якої після дорожньо-транспортної пригоди він був доставлений до медичного закладу, де після проведення обстеження йому встановлено діагноз «забій м`яких тканин шиї».

У зв`язку із цим суд враховує, що первинне зазначення в матеріалах повідомлення про подію відомостей про ДТП без травмованих не повною мірою відображало встановлені надалі обставини, оскільки ОСОБА_1 після ДТП фактично звертався за медичною допомогою.

Разом із тим зазначена неточність первинного повідомлення не стосується механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди та не спростовує доказів щодо порушення ОСОБА_1 правил перестроювання.

Так, наведені докази у своїй сукупності є взаємоузгодженими, підтверджують викладений ОСОБА_2 механізм дорожньо-транспортної пригоди та підтверджують обставини викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №742292 від 10.08.2026.

За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , здійснюючи перестроювання у смугу, якою у попутному напрямку вже рухався автомобіль Honda Е NS1 під керуванням ОСОБА_2 , не переконався у безпечності такого маневру та не надав дорогу транспортному засобу, який рухався цією смугою, чим порушив вимоги п.п. 10.1 та 10.3 ПДР України.

Таким чином, між порушенням ОСОБА_1 вимог пп. 10.1, 10.3 ПДР України та наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди і пошкодження транспортних засобів наявний причинний зв`язок, а його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи на доопрацювання.

26.08.2026 та 02.10.2026 до суду від ОСОБА_1 та його захисника надійшло клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилався, зокрема, на недоліки оформлення матеріалів ДТП, неповноту протоколу огляду та схеми місця події, відсутність у схемі окремих елементів дорожньої обстановки, точки зіткнення та траєкторій транспортних засобів, неточності й виправлення в окремих документах, розбіжності щодо часу та дати направлення ОСОБА_2 на медичний огляд, неналежне відображення відомостей щодо отримання ним тілесних ушкоджень, а також порушення, на його думку, права на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 278 КУпАП при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, зокрема, питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Разом із тим не кожний недолік оформлення матеріалів є підставою для їх повернення органу, який склав протокол. Визначальним є те, чи перешкоджають такі недоліки встановленню змісту адміністративного обвинувачення та вирішенню справи по суті.

У даному випадку протокол містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, час і місце події, конкретні фактичні обставини правопорушення, порушені вимоги ПДР та правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 .

Наведені заявником зауваження щодо оформлення інших матеріалів не унеможливлюють їх оцінку судом з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності.

Зокрема, розбіжності у документах щодо направлення ОСОБА_2 на медичний огляд не мають визначального значення для вирішення цієї справи, оскільки відсутність у нього ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння підтверджена медичним висновком і не є спірною обставиною, від якої залежить встановлення механізму ДТП.

Так само факт отримання ОСОБА_1 ушкодження та звернення за медичною допомогою судом враховано і оцінено, а первинна неточність повідомлення про відсутність травмованих не перешкоджає встановленню обставин порушення правил перестроювання.

Щодо посилань ОСОБА_1 на порушення права на правничу допомогу суд враховує, що матеріали справи свідчать про його обізнаність із здійсненням щодо нього адміністративного провадження, ознайомлення з матеріалами справи, надання ним письмових пояснень, заперечень та клопотань.

Сам по собі факт складення протоколу за відсутності захисника не свідчить про недопустимість усіх зібраних у справі доказів та не утворює підстави для направлення матеріалів на доопрацювання.

Крім того, повернення матеріалів органу поліції не може використовуватися як спосіб повторного формування або доповнення доказової бази після направлення справи до суду, тоді як наявна у справі сукупність доказів є достатньою для її вирішення по суті.

За таких обставин суд не встановив недоліків протоколу чи інших матеріалів, які унеможливлювали б розгляд справи, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи на доопрацювання задоволенню не підлягає.

Так, оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності і взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2 , схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицею, відеозаписом з відеореєстратора ОСОБА_2 , характером та локалізацією механічних пошкоджень транспортних засобів, їх розташуванням після ДТП та іншими дослідженими матеріалами справи.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати, адміністративне стягнення, в межах санкції ст.124 КУпАП, у виді штрафу.

Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1,124, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

УХВАЛИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя В.А. Смирнов