Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/9343/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/9343/26

Провадження № 3/638/2218/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Агапова Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Харківській області ДПП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650865, 27 квітня 2026 року, о 00:27 год., в м. Харкові, пр-т. Людвіга Свободи, 29, водій керував тз з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

16 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 , адвокат Керімов А.З., надав письмові заперечення по справі, де вказав наступне.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ № 9 від 13.01.2026 ОСОБА_1 з 27.12.2025 залучено до 9 АК УВ (с) «Схід» для виконання бойових (спеціальних) завдань згідно БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.10.2025 № 119/1/8747т/ОТУ та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ № 141 від 18.06.2026 ОСОБА_1 вилучено із 9 АК УВ (с) «Схід» після виконання бойових (спеціальних) завдань, таким чином з 27.12.2025 по 18.06.2026 ОСОБА_1 перебував на виконанні бойових завдань та виконував обов?язки військової служби, із матеріалів справи та відеозаписів, що містяться в матеріалах справи відомо про те, що ОСОБА_1 повідомляв працівників патрульної поліції та за його зовнішнім виглядом зрозуміло про те, що він є військовослужбовцем.

27.04.2026 ОСОБА_1 перебуваючи в статусі військовослужбовця прямував до місця служби до військової частини НОМЕР_1 НГУ, та в момент коли ОСОБА_1 зупинений працівниками патрульної поліції, він вважався таким, що виконує обов?язки військової служби, так як перебував на шляху прямування до місця служби, відтак його дії підлягають кваліфікації за ст. 172-20 КУпАП.

Захисник вказав, що працівникам патрульної поліції достеменно відомо про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, оскільки зазначені відомості повідомлені ним безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції, відображені у відеозаписі. За таких обставин працівники поліції зобов`язані не лише зафіксувати цей факт, а й перевірити, чи виконував ОСОБА_1 на момент зупинки обов`язки військової служби, зокрема чи прямував він до місця проходження військової служби, що прямо передбачено п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівниками

поліції взагалі з`ясовувалися зазначені обставини. Натомість вони безпідставно

застосували до ОСОБА_1 загальну норму ст.130 КУпАП, не перевіривши

наявність підстав для застосування спеціальної норми ст. 172-20 КУпАП та

спеціального порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266-1 КУпАП і

постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32.

Більше того, із наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 на момент

зупинки прямував до місця проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1

НГУ, а тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і

військову службу» вважався таким, що виконує обов`язки військової служби. За таких

фактичних обставин у працівників патрульної поліції відсутні правові підстави для

оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП, оскільки у разі встановлення факту

виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби його дії підлягають

кваліфікації виключно за ст. 172-20 КУпАП за участю уповноважених осіб ВСП.

ОСОБА_1 наполягав на виклику ВСП для проведення освідування на стан

алкогольного сп?яніння, проте працівники патрульної поліції законних вимог

військовослужбовця не виконали та діяли в порушення норм чинного законодавства.

Отже, у даному випадку працівники патрульної поліції неправильно

визначили правову кваліфікацію та застосували норму закону, яка не підлягала

застосуванню до ОСОБА_1 , як до діючого військовослужбовця при виконанні

обов?язків військової служби. Як наслідок, щодо ОСОБА_1 складено протокол

про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП замість оформлення

матеріалів за ст. 172-20 КУпАП із дотриманням спеціальної процедури огляду

військовослужбовця. Таке порушення є істотним, оскільки призвело до застосування

неналежної процедури оформлення матеріалів адміністративного правопорушення,

позбавило ОСОБА_1 процесуальних гарантій, передбачених спеціальним

законодавством для військовослужбовців, та відповідно виключає можливість

покладення складеного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №

650865 як підставу притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.

130 КУпАП.

ОСОБА_1 на момент складання протоколу був діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 НГУ та виконував обов?язки військової служби, брав участь в бойових діях. Більше того, про свій статус військовослужбовця він повідомив працівників патрульної поліції, що зафіксовані на відеозаписі. Крім цього, ОСОБА_1 прямував до місця проходження військової служби, а тому відповідно до п. 2 ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» вважався таким, що виконував обов`язки військової служби.

За таких обставин працівники патрульної поліції зобов`язані були не лише врахувати спеціальний статус ОСОБА_1 , а й застосувати спеціальний порядок, визначений ст.266-1 КУпАП та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024. При цьому матеріали справи свідчать про те, що огляд проведено за процедурою, передбаченою ст. 266 КУпАП, яка застосовується до загального суб`єкта адміністративної відповідальності, а не до військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби.

Працівники поліції фактично проігнорували вимоги спеціального законодавства та безпідставно застосували загальну процедуру огляду і загальну кваліфікацію за частиною першою ст. 130 КУпАП замість застосування ст.172-20 КУпАП. При цьому вони не залучили уповноважених посадових осіб Військової служби правопорядку або командування військової частини, не ініціювали проведення огляду у порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, та не оформили матеріали за спеціальною процедурою, передбаченою для військовослужбовців.

Враховуючи викладене вище, захисник просить закрити провадження по справі № 638/9343/26 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв?язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2,3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшера фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. п. 3, 4, 5 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху).

Стаття ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження наступними доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650865; матеріалами відеозапису; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положенням ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо заперечень сторони захисту, суд зазначає наступне.

Так, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції під час спілкування неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, а також повідомлено про наслідки відмови від проходження, однак останній на пропозиції працівників поліції не відреагував, що було розцінено працівниками поліції, як відмову особи. У протоколі пояснення чи заперечення щодо відмови від огляду ОСОБА_1 не зазначив. У подальшому ж, дії працівників поліції відповідали обстановці та вимогам ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Також суд вважає надані працівниками поліції відеозаписи є інформативними, позбавлені упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовними, логічними, містять хронологічну послідовність порядку події, а також необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. З вказаних файлів вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а також факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу Драгер, а також у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 , будучи водієм, та, маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо доводів захисника щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які, на його думку, необхідно кваліфікувати за ст. 172-20 КУпАП, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» встановлено, що основними завданнями Служби правопорядку є:

- виявлення причин, передумов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах та на військових об`єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби);

- запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України;

- участь в охороні військових об`єктів та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

- захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших кримінально протиправних посягань;

- забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;

- участь у гарнізонних заходах;

- виконання у передбачених законом випадках рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті;

- забезпечення виконання кримінального покарання стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання у дисциплінарному батальйоні;

- сприяння у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов`язків;

- участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об`єктах.

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:

- участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;

- організації збору, супроводження та охорони військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;

- поводження з військовополоненими в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;

- охорони військових об`єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;

- відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

- контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

За таких обставин, чинним законодавством не передбачено необхідності присутності під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовцем співробітників ВСП.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарними статутами, за винятком порушення правил дорожнього руху, за які вони несуть відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, є порушенням Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 підлягає відповідальності на загальних підставах, а протокол про адміністративне правопорушення правомірно складено уповноваженою посадовою особою органів Національної поліції.

Також з дослідженого відеозапису підтверджується, що ОСОБА_1 керував цивільним автомобілем, та повідомив, що прямував до будинку своєї подруги, що вказує на те, що останній не виконував безпосередньо військове завдання на момент зупинки.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують перебування водія на виконанні ним обов`язків військовослужбовця. Такі докази також не були надані стороною захисту.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування спеціальної норми ст. 172-20 КУпАП, а сам по собі статус військовослужбовця не виключає застосування до особи загальних норм адміністративного законодавства, зокрема у сфері безпеки дорожнього руху.

Суд критично ставиться до заперечень захисника, вважає такі дії бажанням уникнути відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.23, 33, 40-1, ч.1 ст.130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, ст.4,9 Закону України "Про судовий збір", суд, -

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку ї оскарження.

Суддя Р.О. Агапов