Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №613/447/25 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/447/25 Провадження № 2/613/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

представників позивача - адвокатів Мельник В.М., Кураксіної О.І.,

представника відповідача - адвоката Кудіна О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/447/25, пров. № 2/613/34/26 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.10.2021 у розмірі 61 252, 44 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 30.11.2020. та 20.10.2021 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку Універсальну з відновлювальною кредитною лінією до 200 000, 00 грн, строком кредитування 12 місяців з пролонгацією, з процентною ставкою 42,0 % річних.

Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитом лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» змушене звернутись до суду.

Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача – адвокат Кудін О.М. зазначив, що відповідач особисто не брав кредит у АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 61252,44 грн. чи в будь-якому розмірі, не підписував з позивачем кредитного договору. Матеріали справи не містять відомостей стосовно того, що примірник електронного договору був вручений ОСОБА_1 . Інші додатки – оферта, паспорт кредиту не підписані позичальником і оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були.

Також відповідач зазначає, що грошові кошти були викрадені невстановленими особами з його кредитної картки. По даному факту відповідач подавав до відділу поліції відповідну заяву про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення. За даним фактом Богодухівським РВП ГУНП в Харківській області внесені відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України, проводиться досудове розслідування слідства, однак причетних до злочину осіб ще не встановлено.

Відповідач звертає увагу на те, що він особисто в будь-який спосіб не сприяв викраденню коштів з банківської карти, не передавав пін-код від картки, не вчиняв дій, направлених на викриття банківської таємниці та передачі її іншим особам.

Також представник відповідача просив суд звернути увагу на постанову КЦС ВС від 02.06.2025 по справі № 684/458/24, де зазначено, що саме банк повинен довести суду, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.

За таких обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою суду від 27.06.2025 заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено, прийнято до розгляду відзив ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.10.2025 задоволено клопотання про витребування у Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області доказів.

28.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення АТ КБ «ПриватБанк», у яких представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та отримує фінансові послуги у ПриватБанку, що не заперечується сторонами.

Фахівцями відповідного підрозділу Банку проведено перевірку за фактом не підтвердження клієнтом ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) операцій за його картою № НОМЕР_2 , в якій встановлено, що грошові кошти було знято внаслідок компрометації паролю входу в Приват24, здійсненого клієнтом ОСОБА_1 .

Також зазначив, що АТ КБ “Приватбанк” не був ініціатором та набувачем грошових коштів за оскарженими платежами з карткових рахунків позивача, а тому на АТ КБ “ПриватБанк” не може бути покладена відповідальність згідно положень ст.1212, 1213 ЦК, і повертати грошові кошти, у разі їх безпідставного набуття, повинні саме отримувачі цих коштів, власники рахунків, на які здійснено зарахування коштів. АТ КБ “ПриватБанк” надав позивачу кредит для здійснення платежів на виконання умов укладеного між сторонами договору, та виконав платіжні доручення з переказу грошових коштів, що були ініційовані під авторизацією платника та ідентифікацією електронного платіжного засобу. Платіжні операції виконані належним чином, не є помилковими чи неналежними.

Щодо правомірності договору та електронного підпису, представник позивача зазначив про таке.

Укладення кредитного договору підтверджується Анкетою-заявою від 20.10.2021, підписаною Відповідачем шляхом використання електронного підпису (OTPпароль), що отримано на фінансовий номер телефону Відповідача. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», такий правочин має юридичну силу. Відповідач був належним чином ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту, де зазначено всі умови, тарифи та наслідки невиконання зобов`язань.

Крім того, представник позивача зазначив, що АТ КБ “ПриватБанк” здійснив детальний технічний аналіз операцій за картою № 4149609019198862, що відображено у Висновку Службової перевірки. Операції зі зняття грошових коштів були здійснені з фізичною присутністю картки та введенням коректного PIN-коду. Відповідно до банківської практики та технічної логіки, це виключає можливість проведення операції сторонніми особами без згоди або грубої необережності власника картки. Перевіркою встановлено, що кошти було знято внаслідок компрометації паролю входу в систему «Приват24» самим Клієнтом.

Щодо звернення до правоохоронних органів, то представник позивача зазначив, що реєстрація заяви в ЄРДР є процедурним виконанням обов`язку правоохоронців, а не доказом вини Банку чи факту вчинення злочину третіми особами щодо Відповідача. Відповідач не надав доказів (вироку суду або довідки слідчого), які б підтверджували факт втручання в системи Банку. Навіть наявність кримінального провадження не скасовує договірних зобов`язань Відповідача перед Банком. Це є виключно цивільно-правовий спір. Посилання на «шахрайство» без доказів є спробою затягнути судовий процес та уникнути виконання зобов`язань за кредитним договором, підтвердженим Розрахунком заборгованості та Випискою по рахунку. Отже, Банк виконав усі зобов`язання щодо надання послуг. Виписка по рахунку підтверджує отримання коштів. Факт того, що Відповідач втратив контроль над своїм паролем входу чи PIN-кодом, згідно з правилами Банку, є ризиком Клієнта. З огляду на це, доводи Відповідача про «некористування коштами» є спростованими технічними даними Службової перевірки та умовами договору, на які Клієнт погодився при приєднанні до УтаП.

Враховуючи викладене, представник позивача просив критично оцінити доводи представника відповідача та задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.

Представник позивача – адвокат Кураксіна О.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Зазначила, що відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Отже між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір. Відповідно до виписки, яка є належним доказом, відповідач користувався кредитними коштами, погашав заборгованість. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі, зазначеному у виписці та розрахунку заборгованості.

Стосовно вчинення шахрайських дій по відношенню до відповідача, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 до банку по даному факту не звертався. Жодних сумнівів щодо того, що саме він користувався кредитними коштами, у банку не було.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засідання пояснив, що він є клієнтом банку, має карту, куди отримував пенсію. Також зазначив, що раніше у нього була кредитна карта, приблизно у 2020-2021 р.р. він брав кредит, однак кредит повністю повернув. ОСОБА_1 звернув увагу, що він не знав, що на нього оформили кредитну карту, кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк» він не укладав.

Також відповідач пояснив, що приблизно у вересні 2023 йому надійшло смс-повідомлення про те, що він має заборгованість за кредитним договором. Після чого відповідач пішов до банку та дізнався, що на нього відкрита картка «Універсальна», та він має заборгованість по даній картці. Відповідач зазначив, що дану карту він бачив лише у мобільному додатку, фізичної карти «Універсальна» у нього немає.

Також відповідач зазначив, що у банку йому повідомили, що з кредитної карти було знято кошти трьома транзакціями у м. Запоріжжя. Крім того, відповідачу повідомили, що стосовно нього були вчинені шахрайські дії та рекомендовано звернутися по даному факту до поліції.

Після чого відповідач звернувся до поліції. У подальшому йому повідомили, що розслідування триває, а кримінальне провадження передано на розслідування до м. Запоріжжя.

Крім того, ОСОБА_1 запевнив, що пін-код він нікому не передавав, будь-яку допомогу на сайтах не оформляв, за посиланнями не переходив, форми, де необхідно вводити особисті дані, не заповнював.

Представник відповідача – адвокат Кудін О.М. у судовому засіданні доповнив, що дійсно відкрито кримінальне провадження по факту вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 . Крім того, звернув увагу на те, що саме на банк покладається обов`язок доводити, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 30.11.2020 ОСОБА_1 особистим підписом підписав Анкету-Заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг /а.с.25/.

20.10.2021 о 13.17 год. з використатнням ОТР паролю ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначені умови кредитування, а саме: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту: розмір кредитного ліміту не перевищує 200 000,00 грн. для карток «Універсальна», 200 000,00 грн. для карток «Універсальна Gold»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних 42,0 % для карток «Універсальна», 40,8 % для карток «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована; передбачено порядок повернення кредиту: договірне списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання; штрафи не передбачені; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84,0 % для карток «Універсальна», 81,6 % для карток «Універсальна Gold» /а.с.13-24/.

20.10.2021 о 13.17 год. з використанням ОТР паролю ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, у якому також викладені умови кредитування /а.с.27-31/.

Згідно з випискою за договором б/н за період з 01.07.2023 по 05.02.2025, ОСОБА_1 видано кредитну карту № НОМЕР_2 /а.с.12/.

Згідно з вказаною випискою, відповідач користувався кредитним коштами, зокрема поповнював карту, знімав готівку в банкоматах.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.10.2021, ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі у загальному розмірі 61 252,44 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 48 355,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками становить 12 787,44 грн. /а.с.10-11/. З вказаного розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

В анкеті-заяві від 30.11.2020 сторонами було узгоджено порядок використання електронного підпису, зокрема, шляхом ОТР-пароля, за допомогою якого і було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 20.10.2021.

Крім того, Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, адресу зареєстрованого місця проживання, електронну адресу.

Крім того, при отриманні кредиту позичальник заповнює відповідну Анкету-заяву, яка містить інформацію про позичальника.

Будь-яких доказів того, що кредитний договір підписано без волі відповідача іншими особами, які незаконним шляхом заволоділи його персональними даними, матеріали справи не містять.

Верховний суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 зробив висновок про те, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.

Крім того, з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник здійснював часткове погашення заборгованості, що підтверджує наявність між сторонами договірних відносин та спростовує твердження представника відповідача про те, що відповідач не укладав з позивачем кредитного договору.

Вказаний висновок також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 по справі № 347/12292/16-ц, в якій зазначено, що не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання, відповідно до ст. 204 ЦК України, свідчить про правомірність цього правочину.

Суд зазначає, що сам по собі факт зазначення інформації про вчинення по відношенню до відповідача шахрайських дій, без наявності відносно будь-яких осіб обвинувального вироку, яким би було встановлено, що останні скористалися персональними даними відповідача для оформлення кредитного договору на ім`я останнього, не доводить, що кредитний договір було укладено сторонніми особами, а не відповідачем ОСОБА_1 .

Подібного висновку дійшов Верховний суд у постанові №337/869/17 від 02.10.2019 у справі № 337/869/17.

Факт того, що договір укладено іншими особами, які незаконно використали конфіденційну інформацію про особу ОСОБА_1 , не доведено, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Отже, матеріалами справи підтверджено факт укладенням між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору б/н від 20.10.2021.

Щодо посилань відповідача на вчинення відносно нього шахрайських дій, суд зазначає про таке.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні зазначили, що відповідач не укладав кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк», кредитним коштами не користувався, а відносно відповідача були вчинені шахрайські дії невстановленими особами.

Згідно з листом Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, який надійшов на виконання ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 13.08.2025, кримінальне провадження,відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221010000583 від 18.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому потерпілим є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.10.2023 направлено за підслідністю до Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області /а.с.101/.

Згідно з листом Запорзького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, який надійшов на виконання ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 06.10.2025, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221010000583, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2023 за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Наразі встановити особу, причетну до вчинення даного кримінального правопорушення кримінального правопорушення, не вдалося. Про підозру жодній особі не повідомлено. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221010000583 триває /а.с.123/.

Згідно із частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 136 розділу VІI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (в редакції Положення на час виникнення спірних правовідносин), користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;

Згідно з п. 140 розділу VІI Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до п. п. 138, 139 розділу VІI Положення, Емітент зобов`язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; Емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій.

Згідно з п.п.143, 144 розділу VІI Положення, Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

Пунктами 146, 147 розділу VІI Положення передбачено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з п. 148 розділу VІI Положення, Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.

Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного суду України від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 26 липня 2023 року у справі № 759/23568/20 (провадження № 61-2798св23), від 02 квітня 2025 року у справі № 761/43146/21 провадження № 61-82св24.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Так, позивачем було проведено службову перевірку за фактом непідтвердження клієнтом ОСОБА_1 операцій за його карткою № НОМЕР_2 .

Згідно з висновком Службової перевірки, до УБ по Північно-Східному МРУ надійшла службова записка від Департаменту судового стягнення проблемної заборгованості № Е.16.0.0.0/7-7008222 від 02.04.2026 щодо проведення перевірки за фактом непідтвердження клієнтом ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) операцій за його картою № НОМЕР_2 на суму 49919,7 грн. від 31.07.2023.

Грошові кошти знято трьома транзакціями через банкомат НОМЕР_3 банку АТ «Укрсиббанк» (м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 218).

Згідно з даними ПК PAN-like, операцію проведено з фізичною присутністю карти в банкоматі, на що вказує значення 91 (EMV Chip transaction) та вводом корректного PIN-коду карти, на що вказує значення "1" (PIN OK). Токенезація карти не проводилась.

Аналізом логу входів клієнта ОСОБА_1 встановлено, що у період часу з 30.07.2023 до 31.07.2023 входи до його акаунту здійснювалися як з пристрою, який раніше використовувався клієнтом RMX3231|realme (imei:c8af38ddb72093e8), так і з пристрою, який раніше не використовувався клієнтом - Galaxy Note 8.0|Samsung (imei:8c7e872187d2fb47). Входи з пристрою Galaxy Note 8.0|Samsung (imei:8c7e872187d2fb47) здійснювалися з IP-адрес: 88.155.179.139 та 88.155.140.143.

Перевіркою imei: 8c7e872187d2fb47 пристрою Galaxy Note 8.0|Samsung за даними ПК login-monitoring встановлено, що у період часу з 01.07.2023 до 30.11.2023 входи до інших акаунтів з даного пристрою не здійснювалися.

Згідно з ПК “Адмін. панель Приват24” встановлено, що у період часу з 01.07.2023 до 30.09.2023 пароль входу змінювався тільки після здійснення спірних операцій, а саме:

2023-08-15 о 08:00:00 з пристрою RMX3231|realme (imei:c8af38ddb72093e8), IPадреса: 46.211.13.125;

2023-09-18 о 11:48:17 з пристрою RMX3231|realme (imei:c8af38ddb72093e8), IPадреса: 46.211.166.219;

2023-09-20 о 10:06:33 з пристрою RMX3231|realme (imei:c8af38ddb72093e8), IPадреса: 46.211.3.223.

Логін входу не змінювався. Дані ПК «Архів повідомлень» відсутні в зв`язку з закінченням строку зберігання. Дані ПК «Комунікації» відсутні в зв`язку з закінченням строку зберігання. Дані за заявками SMSARC (архів вихідних СМС, відправлених клієнту) PHONSM (вибірка СМС) та OTPPAS (OTP- паролі, направлені клієнту) відсутні в зв`язку з закінченням строку зберігання. Згідно ПК “VRS”, встановлено, що у період часу з 29.07.2023 до 29.08.2023 діалогів з клієнтом ОСОБА_1 не зафіксовано.

Згідно з ПК “Processing”, на карту № НОМЕР_2 встановлено ліміт витратних операцій 0.04 18.09.2023 о 09:41:01. Згідно даних ПК Accord, кредитний ліміт за картою № НОМЕР_2 підвищено до суми 50 000 грн. 2023-07-30 о 17:55:33.

Карту № НОМЕР_2 відкрито через Приват24, Паспорт споживчого кредиту підписано 30.07.2023 о 17:54.

Згідно з даними ПК АЦСК встановлено, що 30.07.2023 о 17:53:49 було створено КЕП 248197DDFAB977E50400000070BA1201578B4C04, на час проведення перевірки КЕП вже деактивовано.

Письмові заяви від клієнту не виявлені. Службова перевірка не призначалася та не проводилася.

Таким чином, встановлено, що грошові кошти було знято внаслідок компрометації паролю входу в Приват24, здійсненої клієнтом ОСОБА_1 /а.с.189-190/.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 було надано суду копію талону-повідомлення єдиного обліку №3595 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, згідно з яким 18.09.2023 о 13:09 надійшла заява до РУ про те, що 31.07.2023 о 19:41 за адресою: АДРЕСА_1 , невідома особа, отримавши доступ до мобільного додатку "Приват24", оформила віртуальну банківську картку "Універсальна" № НОМЕР_2 та здійснила крадіжку грошових коштів з неї в сумі 49 910 грн., чим спричинила заявнику матеріальну шкоду. Заявник раніше вводив дані своєї картки в інтернеті для отримання «єДопомоги». Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел.: НОМЕР_4 /а.с.49/.

Отже, дослідженими судом доказами встановлено, що саме відповідач ОСОБА_1 своїми діями сприяв незаконному використанню конфіденційної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Щодо розміру заборгованості,суд зазначає про таке.

Умови кредитування були узгоджені банком та позичальником безпосередньо у тексті Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 20.10.2021.

Згідно з випискою за договором б/н за період з 01.07.2023 по 05.02.2025, ОСОБА_1 видано кредитну карту № НОМЕР_2 . З вказаної виписки вбачається, що відповідач користувався кредитним коштами.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.10.2021, ОСОБА_1 нараховано заборгованість у розмірі у загальному розмірі 61 252,44 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 48 355,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками становить 12 787,44 грн. /а.с.10-11/.

Верховний суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц зробив висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, у сукупності з розрахунком заборгованості, підтверджує обставини видачі відповідачу кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у виписці по рахунку та детальному розрахунку заборгованості та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48 355,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справа № 342/180/17 зробила висновок про те, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Так, підписавши Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», відповідач погодив основні умови кредитування, зокрема щодо розміру кредитного ліміту для різних типів карток, у тому числі для карток Універсальна та Універсальна Gold, а також щодо процентної ставки, відсотків річних.

Із Заяви вбачається, що процента ставка для карти Універсальна становить 42,0 %, для карти Універсальна Gold – 40,8 %.

Позивач у позові зазначає, що відповідачу було видано кредитну карту типу Універсальна та погоджено проценту ставку у розмірі 42,0 %.

Проте, суд звертає увагу, що жодних доказів того, який саме тип карти було видано відповідачу матеріали справи не містять. Надані суду виписка по рахунку, а також розрахунок заборгованості таких даних не містить.

Враховуючи викладені обставини, суд достовірно не може встановити, на які саме умови кредитування погоджувався відповідач ОСОБА_1 , отже надані суду виписка по особовому рахунку та розрахунок заборгованості не можна вважати беззаперечними доказами правильності нарахування суми заборгованості за відсотками.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що позов задоволено на 79 % (48 355 х 100% / 61 252,44 ), то з відповідача на користь позивача піллягає стягненню судовий збір у сумі 1 913, 70 грн. (79 % х 2422,40).

На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 20.10.2021 у розмірі 48 355 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень) 00 копійок, судовий збір у сумі 1 913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень) 70 копійок, а всього – 50 268 (п`ятдесят тисяч двісті шістдесят вісім гривень) 70 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – АТ КБ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю.В. Уварова