Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №610/3435/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Суд: Балаклійський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №610/3435/26

Суддя: Феленко Ю. А.

Справа № 610/3435/26

Провадження № 2/610/2277/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" (далі – ПЖКГ "Донецьке"), у якій просив стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у сумі 4 926,16 грн.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що на підставі судового наказу, виданого 25.07.2025 Балаклійським районним судом Харківської області, з позивача стягнуто заборгованість за послуги з управління побутовими відходами у сумі 4 623,36 грн та судовий збір у сумі 302,80 грн. Стягнуті з позивача грошові кошти у загальному розмірі 4 926,16 грн були перераховані на рахунок відповідача. Ухвалою судді від 25.09.2025 вказаний судовий наказ було скасовано. Проте стягнуті з позивача грошові кошти повернені не були. Відтак належні позивачеві грошові кошти відповідач зберігає за відсутності будь-якої правової підстави. У зв`язку з наведеним позивач звернувся з даним позовом до суду (а.с. 2-4).

У судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечує (а.с. 28).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу – судової повстки про виклик до суду на 10:00 год 05.10.2026 до електронного кабінету відповідача в системі "Електронний суд" 11.08.2026 о 18:04:44 год (а.с. 27). Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв або клопотань від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

11.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ПЖКГ "Донецьке" про повернення безпідставно набутого майна прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.10.2026 (а.с. 22).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 05.10.2026 у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, постановлено провести заочний розгляд справи (а.с. 31).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 17.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління побутовими відходами у сумі 4 623,36 грн та судового збору у сумі 302,80 грн (а.с. 29).

Постановою старшого державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУМЮ) Кишинського О.О. ід 22.09.2025 виконавче провадження № 78973898, відкрите на підставі судового наказу № 610/2007/25, виданого 25.07.2025, було закінчено, у зв`язку із фактичним виконанням вимог виконавчого документа у повному обсязі (а.с. 7).

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2025 вказаний вище судовий наказ скасовано (а.с. 5-6).

17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до ПЖКГ "Донецьке" із заявою про повернення безпідставно стягнутих коштів у загальному розмірі 4 926,16 грн (а.с. 13).

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, відповіді на вказану вище заяву від ПЖКГ "Донецьке" він не отримав, що також не спростовано відповідачем та іншими матеріалами справи.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд , має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 ЦК України визначені підстави набуття права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1212 глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" визначені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з таким набуттям або збереженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 1 ст. 170 ЦПК України).

У статті 171 ЦПК України визначено порядок розгляду заяви про скасування судового наказу.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, на користь відповідача були стягнуті грошові кошти у загальному розмірі 4 926,16 грн, з яких 4 623,36 грн заборгованість за послуги з управління побутовими відходами та 302,80 грн судовий збір.

Підставою для стягнення вказаних вище коштів був судовий наказ, виданий 17.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області.

Із заявою про скасування вказаного вище судового наказу ОСОБА_1 звернувся до суду 24.09.2025, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Ухвалою судді від 25.09.2025 ОСОБА_1 було поновлено строк для подання заяви про скасування судового наказу та судовий наказ від 17.06.2025 було скасовано.

Проте, на момент звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про скасування судового наказу, судовий наказ вже було направлено судом на виконання до ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУМЮ, та державним виконавцем Кишинським О.О. було відкрито виконавче провадження № 78973898.

22.09.2025 виконавче провадження, відкрите на підставі судового наказу № 610/2007/25 від 25.07.2025, було закінчено, у зв`язку із фактичним виконанням вимог виконавчого документа у повному обсязі.

Спір стосується стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів належних позивачу.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Ухвала про скасування судового наказу, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту постановлення ували про скасування судового наказу правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту постановлення ухвали про скасування судового наказу, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Оскільки судовий наказ, на підставі якого з позивача було стягнуто кошти у загальному розмірі 4 923,16 грн, було скасовано ухвалою судді від 25.09.2025, яка набрала законної сили, питання про повернення позивачу вказаних коштів в порядку, встановленому ст. 444 ЦПК України, вирішено не було, належне позивачу майно безпідставно утримується відповідачем у своєму незаконному користуванні, чим порушені майнові права позивача щодо розпорядження власністю.

Станом на дату звернення позивача із цим позовом до суду зазначені кошти відповідачем не повернені.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПЖКГ "Донецьке" про повернення безпідставно набутого майна підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 1 331,20 грн (а.с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" про повернення безпідставно набутого майна – задовольнити.

Стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 4 926 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) гривень 16 копійок, що були стягнуті на підставі судового наказу, виданого 17.06.2025 Балаклійським районним судом Харківської області у справі № 610/2007/25 (провадження № 2-н/610/955/2025).

Стягнути з Підприємства житлово-комунального господарства "Донецьке" на користь ОСОБА_1 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Підприємство житлово-комунального господарства "Донецьке", місцезнаходження: 64250, Харківська область, Ізюмський район, с-ще Донець, вул. Весняна, буд. 44, код ЄДРПОУ 31269218.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

СуддяЮ.А. Феленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua