Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №569/724/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №569/724/26

Суддя: Наумов С. В.

Справа № 569/724/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Ленартовича О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556257 від 01.01.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що о 06 год. 33 хв., 01.01.2026, в м. Рівне, проспекту Миру, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 207» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», що підтверджується тестом № 2295 від 01.01.2026, результат огляду становить 1,14 проміле, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, оскільки з 02 червня 2026 року перебуває у відрядженні до районів операційних зон сил та засобів основного командного пункту угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань як військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується посвідченням про відрядження № 918 від 02.06.2026 року. Його інтереси в судовому засіданні представляв захисник – адвокат Ленартович О.В.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Ленартович О.В. заперечив щодо протоколу про адміністративне правопорушення та просив суд провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суду повідомив, що протокол містить взаємовиключні відомості щодо суті інкримінованого правопорушення, оскільки в ньому одночасно описано керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та інкримінується порушення п. 2.5 ПДР із наведенням диспозиції відмови від проходження огляду, а п. 2.9 «а» ПДР у протоколі взагалі не зазначено.

Також зазначив, що в матеріалах справи наявний відеофайл, записаний на невідомий пристрій, інформацію про який не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в інших матеріалах справи. Працівниками поліції ніде не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, з якого отримано відеофайл, не зазначено номер та серію диску. Крім того, у протоколі зазначено, що відеофіксація велася на технічний пристрій № 470462, а в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння – на технічний пристрій № 470417, тоді як до матеріалів справи долучено лише один диск. При цьому послався на позицію Одеського апеляційного суду у справі № 522/19976/21 від 07.11.2022 року.

Окрім того, захисник звернув увагу на те, що роздруківка результатів тесту газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» (ARCD-0477) № 2295 від 01.01.2026 не містить жодних показників температури повітря на момент проведення вимірювання, хоча огляд проводився о 06 год. 38 хв. в зимовий період на відкритому повітрі, а точність показників приладу безпосередньо залежить від температурних умов його експлуатації, що може свідчити про неправильні показники газоаналізатора. Матеріали справи також не містять відомостей про проведення контрольного (нульового) заміру повітря, використання нового мундштука та свідоцтва про повірку приладу, а в акті огляду не зазначено номер спеціального технічного засобу.

Також зазначив, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння складено о 06 год. 36 хв. і в ньому вже зафіксовано результат огляду, тоді як згідно з роздруківкою тест проведено о 06 год. 38 хв.; у направленні на медичний огляд результат зазначено як «1,14 %», тобто у відсотках, а не в проміле, при цьому направлення не містить підпису ОСОБА_1 про його отримання.

Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знаходить свого підтвердження в дійсності, є незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши захисника – адвоката Ленартовича О.В. в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, положеннями статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Натомість п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556257 від 01.01.2026 одночасно викладено дві різні, взаємовиключні форми об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з результатом огляду 1,14 проміле та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння, з посиланням на порушення п. 2.5 ПДР України. Порушення п. 2.9 «а» ПДР України, яким заборонено керування транспортним засобом у стані сп`яніння, ОСОБА_1 не інкримінується. Особа, яка пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу та отримала його результат, не може одночасно вважатися такою, що від проходження огляду відмовилася.

Таким чином, протокол не дає можливості достовірно встановити, яке саме діяння ставиться ОСОБА_1 у провину, що порушує його право на захист, гарантоване ст. 268 КУпАП та п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому суд позбавлений можливості самостійно змінювати фабулу правопорушення, викладену в протоколі, оскільки в такому разі перебирав би на себе функції обвинувачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний відеофайл, записаний на невідомий пристрій, інформацію про який не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в інших матеріалах справи. Працівниками поліції не вказано ні назву, ні модель, ні серійний номер пристрою, з якого отримано відеофайл, не зазначено номер та серію диску. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що безперервна відеофіксація велася на технічний пристрій № 470462, тоді як в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.01.2026 в графах «Свідки огляду» зазначено, що відеофіксація проводилася на технічний пристрій № 470417. Згідно з описом матеріалів справи до протоколу долучено лише один диск. Свідки під час огляду не залучалися.

Наведене позбавляє суд можливості встановити, яким саме технічним засобом, коли та за яких обставин здійснено відеозапис, чи є він повним та чи стосується він саме подій, викладених у протоколі, а відтак – перевірити дотримання поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду ОСОБА_1 . Аналогічна правова позиція висловлена Одеським апеляційним судом у постанові від 07.11.2022 року у справі № 522/19976/21.

Покликання сторони захисту на відсутність у роздруківці приладу «Alcotest Drager 6810» (ARCD-0477) показників температури також є слушними.

В ході судового розгляду встановлено, що роздруківка результатів тесту № 2295 від 01.01.2026 містить відомості про місце проведення тесту, модель і номер приладу, номер принтера, номер тесту, дату калібрування (03.11.2025), дату та час тесту (06 год. 38 хв.), прізвища інспектора та особи, яку тестують, та результат тесту – 1,14 проміле, проте не містить жодних відомостей про температуру повітря на момент проведення вимірювання. Огляд проводився 01 січня 2026 року в ранковий час на відкритому повітрі за місцем зупинки транспортного засобу. Оскільки точність показників газоаналізатора залежить від умов його експлуатації, зокрема температурних, відсутність таких відомостей унеможливлює перевірку того, чи проводилося вимірювання в умовах, за яких прилад забезпечує достовірний результат, що може свідчити про неправильні показники приладу. Матеріали справи також не містять відомостей про повірку газоаналізатора № ARCD-0477, а в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння номер спеціального технічного засобу взагалі не зазначено.

Крім того, судом встановлено, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено 01.01.2026 о 06 год. 36 хв. і в ньому вже зазначено результат огляду «1,14, позитивна», тоді як згідно з роздруківкою приладу тест № 2295 проведено о 06 год. 38 хв., тобто пізніше, ніж складено акт. У направленні на медичний огляд водія транспортного засобу від 01.01.2026 результат огляду зазначено як «1,14 %», що не відповідає ні одиницям виміру, ні показнику, зафіксованому у роздруківці приладу. Направлення не містить підпису ОСОБА_1 про його отримання.

Наведені суперечності в часі складання документів та в їх змісті ставлять під обґрунтований сумнів достовірність відомостей, внесених до акту огляду та направлення, а також дотримання поліцейськими встановленої процедури огляду. Як зазначив Рівненський апеляційний суд у постанові від 03 липня 2024 року, огляд на стан сп`яніння у медичному закладі є невід`ємною складовою освідування водія, здійснення відеофіксації не звільняє працівника поліції від обов`язку належного оформлення адміністративних матеріалів, а наявність обґрунтованих сумнівів у результатах огляду та порушення вимог ст. 266 КУпАП тягнуть недійсність такого огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

У даному випадку наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися доведеною без належної оцінки допустимості, достовірності та взаємного зв`язку між усіма доказами, наданими на підтвердження обставин, викладених у протоколі.

З огляду на наведені вище обставини, зокрема щодо суперечливості фабули правопорушення, викладеної в протоколі, походження та допустимості відеозапису, відсутності в роздруківці приладу відомостей про температурні умови вимірювання, а також суперечностей у часі складання та змісті акту огляду і направлення на медичний огляд, сукупність наявних у справі доказів не дає достатніх підстав для безсумнівного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні також встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556257 від 01.01.2026 ознаки алкогольного сп`яніння не вказані, а у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.

Суд ставить під сумнів наведені ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки стан алкогольного сп`яніння повністю заперечується стороною захисту за обставин, наведених у протоколі, та із оглянутого судом відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці. Зокрема із оглянутого відеозапису мова ОСОБА_1 є чітка і зрозуміла, а його поведінка повністю відповідає обстановці.

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.ст. 1, 8 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, в тому числі осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, сумлінного виконання своїх обов`язків. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Статтями 3, 8 Конституції України проголошено, що людина, її права і свободи людини та їх гарантії визнаються в Україні найвищою цінністю, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи зазначені порушення, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом допустимими, належними та достовірними доказами, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua