Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №569/18152/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/18152/26

09 жовтня 2026 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Даш`ян К.Е., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Штогрін В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області об`єднану справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721222 від 16.07.2026, складеним інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Місюком Д.В., 16.07.2026 близько 20 год. 25 хв. в м. Рівне по вул. Євгена Коновальця, 38 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 , була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою та не реагувала на її зміну, не врахувала безпечної швидкості руху, в результаті чого скоїла наїзд на перешкоду - дерево з подальшим наїздом на огородження. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, також пошкоджено дерево та огородження.

Своїми діями ОСОБА_1 , на думку особи, яка склала протокол, порушила вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721281 від 16.07.2026, складеним поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області сержантом поліції Корницьким І.В., 16.07.2026 близько 20 год. 25 хв. в м. Рівне по вул. Євгена Коновальця, 38 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснила наїзд на перешкоду - дерево та огородження, після чого залишила на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.

Своїми діями ОСОБА_1 , на думку особи, яка склала протокол, порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи, що відносно ОСОБА_1 складено окремі протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, які стосуються однієї і тієї ж події, що мала місце 16.07.2026 близько 20 год. 25 хв. в м. Рівне по вул. Євгена Коновальця, 38, справи про дані правопорушення одночасно перебувають на розгляді одного судді, а їх окремий розгляд унеможливить всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин події, суд вважає за доцільне об`єднати справи № 569/18152/26 та № 569/17849/26 в одне провадження та розглянути їх разом, присвоївши об`єднаній справі № 569/18152/26 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, не визнала та пояснила, що є власником транспортного засобу Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 . Право керування цим автомобілем має також її батько - ОСОБА_2 . 16.07.2026 автомобілем керувала не вона, а її батько. Батько пояснив їй, що коли він проїжджав повз багатоквартирні будинки, на проїжджу частину вибігли діти, і батько, з метою уникнення наїзду на дітей, здійснив різкий поворот праворуч до бордюру та правим колесом зачепив гілку куща, який там росте. Жодного зіткнення з огорожею допущено не було, кущ суттєвих пошкоджень не зазнав і залишився на місці посадки разом з кореневою системою, автомобіль також жодних пошкоджень не отримав, тому її батько, ОСОБА_2 , продовжив рух та припаркував автомобіль біля буд. № 6 по вул. Євгена Коновальця.

Приблизно через годину їй зателефонували працівники поліції та попросили підійти до автомобіля, який знаходився на парковці біля її будинку, де повідомили, що її транспортний засіб був учасником ДТП, і, на їх переконання, за кермом перебувала саме вона. Її пояснення про те, що вона автомобілем не керувала, а сам автомобіль стоїть на парковці без жодних пошкоджень, працівниками поліції до уваги взяті не були. Під час складення протоколу серії ЕПР1 № 721222 вона скористалася правом, передбаченим ст. 63 Конституції України. Просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Штогрін В.В. у судовому засіданні підтримала позицію своєї підзахисної та подані до суду письмові заперечення від 25.09.2026, у яких зазначила наступне.

В матеріалах справи відсутні докази самого факту наїзду транспортного засобу на дерево та огородження. Протоколи складено не на місці ймовірної події, за відсутності там транспортного засобу, без фотофіксації стану «дерева», яке фактично є невеликим кущем, без фотофіксації ймовірного пошкодження огорожі та без фіксації характерних для ДТП пошкоджень самого автомобіля. Місце ймовірної події жодних візуальних ознак ДТП не містило, саме тому відповідні фотоматеріали до справи не долучено.

Також, відсутні докази заподіяння шкоди майну, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке має матеріальний склад. У протоколі не зазначено, яких саме пошкоджень зазнали «дерево» та огородження, потерпілі від ДТП не встановлені, будь-які претензії щодо заподіяння шкоди відсутні.

Окрім того, докази, зібрані працівниками поліції, є неналежними, суперечливими та не підтверджують керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Свідок, письмові пояснення якої долучено до матеріалів справи, водія особисто не бачила, до транспортного засобу не підходила, а бачила лише, що автомобіль Peugeot нібито пошкодив дерево. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, яким чином та від кого працівники поліції отримали повідомлення про ДТП.

Також, порушено процесуальний порядок складення протоколів: їх складено не за місцем події та без огляду місця події і транспортного засобу, а пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не керувала автомобілем, що водієм був її батько та що автомобіль понад годину перебував на стоянці без пошкоджень, не були перевірені та взяті до уваги.

За таких обставин, на думку захисника, відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виключає і склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки за відсутності дорожньо-транспортної пригоди не може бути мова і про залишення її місця. Посилаючись на ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 та практику Європейського суду з прав людини (справи «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Коробов проти України», «Бочаров проти України»), захисник просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 , який є батьком особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після роз`яснення йому права, передбаченого ст. 63 Конституції України, та попередження про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, суду пояснив, що має право керування транспортними засобами і користується автомобілем Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить його доньці. 16.07.2026 у вечірній час саме він керував цим автомобілем. Під час руху повз багатоквартирні будинки на проїжджу частину несподівано вибігли діти, і, щоб уникнути наїзду на них, він різко повернув кермо праворуч до бордюру, внаслідок чого правим колесом зачепив гілку куща, що росте біля дороги. На огородження він не наїжджав, кущ залишився на місці, автомобіль пошкоджень не отримав, а тому він не вважав, що сталася дорожньо-транспортна пригода, продовжив рух і припаркував автомобіль біля будинку доньки. Про те, що на доньку складено протоколи, дізнався пізніше.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Штогрін В.В., допитавши свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, у тому числі протоколи про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення свідка, відеозаписи з місця події, а також письмові заперечення захисника, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єкт правопорушення - загальний. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Як роз`яснено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху. Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є спричинення пошкодження зазначених у цій статті об`єктів, а також наявність причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху конкретною особою та цими наслідками. За відсутності вказаних ознак особа не може нести відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Згідно з п. 2.10 «а» ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Таким чином, обов`язковими умовами відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є доведеність самої події дорожньо-транспортної пригоди (у тому числі заподіяння матеріальних збитків), причетності до неї саме особи, яка притягається до відповідальності, як водія, а також факту залишення нею місця пригоди.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 721222 та № 721281 від 16.07.2026 містять лише загальне формулювання про наїзд на «дерево» та «огородження» і їх пошкодження, однак не містять жодних відомостей про характер, обсяг, локалізацію таких пошкоджень, розмір заподіяної шкоди, власника пошкодженого майна чи потерпілих. Так само не конкретизовано, які саме механічні пошкодження нібито отримав транспортний засіб Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, а є документом, що фіксує позицію працівника поліції щодо обставин події. Викладені в ньому обставини мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Схема місця ДТП, долучена до матеріалів справи, не містить відомостей про розташування транспортного засобу на місці події, слідів його руху чи гальмування, місця ймовірного наїзду, а також характеру й локалізації пошкоджень дерева та огородження, у зв`язку з чим вона не дає можливості встановити механізм ймовірної дорожньо-транспортної пригоди та сам факт заподіяння шкоди майну.Фототаблиці місця події, транспортного засобу, дерева та огородження, протокол огляду місця події, акт огляду транспортного засобу чи будь-які інші документи, які б фіксували наявність пошкоджень майна, у матеріалах справи відсутні.

Письмові пояснення свідка, долучені до матеріалів справи, також не підтверджують факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається з їх змісту та не спростовано під час розгляду справи, свідок водія особисто не бачила і до транспортного засобу не підходила. Інших доказів, які б достовірно встановлювали особу водія в момент події, працівниками поліції не зібрано і суду не надано.

Натомість пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не керувала автомобілем, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні підтвердив, що саме він керував транспортним засобом Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 , 16.07.2026. Показання свідка є послідовними, узгоджуються з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими матеріалами справи і не спростовані жодними належними доказами. Крім того, як ОСОБА_1 , так і свідок ОСОБА_2 послідовно стверджували, що під час маневру автомобіль лише зачепив гілку куща, без зіткнення з огородженням та без заподіяння будь-яких пошкоджень, що не спростовано матеріалами справи.

Суд також звертає увагу, що протоколи складено за адресою: м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 20, тобто не за місцем ймовірної події, через певний проміжок часу після неї, за відсутності транспортного засобу на місці події, без огляду місця події та транспортного засобу. Пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не була водієм, працівниками поліції перевірені не були, особу, яка фактично керувала транспортним засобом, не встановлено, а відомості про те, від кого та яким чином надійшло повідомлення про ДТП, у матеріалах справи відсутні. Наведене свідчить про недотримання працівниками поліції вимог ст.ст. 245, 251, 256, 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та збирання доказів.

Таким чином, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували, що 16.07.2026 близько 20 год. 25 хв. в м. Рівне по вул. Євгена Коновальця, 38 мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено дерево, огородження чи транспортний засіб, тобто заподіяно матеріальні збитки, а також що транспортним засобом Peugeot 207, д.н.з. НОМЕР_2 , у цей час керувала саме ОСОБА_1 .

За відсутності доказів заподіяння пошкоджень майну відсутня обов`язкова ознака об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водночас недоведеність самої події дорожньо-транспортної пригоди, а також причетності до неї ОСОБА_1 як водія виключає і склад правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки неможливо залишити місце дорожньо-транспортної пригоди, яка не відбулася, або до якої особа не була причетна як водій.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження вчинення правопорушення відповідними доказами не породжує правових підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 536/1703/17 (адміністративне провадження № К/9901/3839/17).

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, зокрема на закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не виходили з упередженої думки, що обвинувачений вчинив правопорушення, оскільки обов`язок доведення покладається на обвинувачення, а будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини у справах «Коробов проти України» (рішення від 21.07.2011, заява № 39598/03) та «Бочаров проти України» (рішення від 17.03.2011, остаточне 17.06.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» не дозволяє ґрунтувати висновок про винуватість особи на припущеннях (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161).

Суд також враховує, що, хоча допустимість доказів є прерогативою національного права, порядок їх збирання має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією (п. 34 рішення ЄСПЛ від 09.06.1998 у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», п. 54 рішення від 19.02.2009 у справі «Шабельник проти України»).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Суд не може самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це порушувало б принцип рівності сторін та безсторонності суду.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд погоджується з доводами сторони захисту та приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували подію дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння внаслідок неї пошкоджень майну, керування ОСОБА_1 транспортним засобом у момент події та залишення нею місця пригоди. Отже, у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 33, 36, 122-4, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи № 569/18152/26 та № 569/17849/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі № 569/18152/26

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо її не було оскаржено.

Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ`ЯН