Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №569/16839/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/16839/26

09 жовтня 2026 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Даш`ян К.Е. з участю представників Рівненської митниці Державної митної служби України Пастушенко Н. розглянувши матеріали про порушення митних правил, які надійшли з Рівненської митниці Державної митної служби України відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

- за ст. 485 МК України,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про порушення митних правил № 0074/UA204000/2026 від 27.05.2026 встановлено, що 13.05.2026 декларант ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» (код ЄДРПОУ - 45366491, Україна, 03134, місто Київ, вул. Симиренка, буд. 36), в особі директора громадянина України ОСОБА_1 подав на митний пост «Дубно» Рівненської митниці митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 13.05.2026 № 26UA204080004189U8 з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару: «автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, VIN код - НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення – 2018», який надійшов на адресу ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ».

Для митного оформлення зазначеного транспортного засобу декларантом ОСОБА_1 подано документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.06.2018 № НОМЕР_3 , рахунок-фактура (Invoice) від 23.04.2026 № 49016-ITE_AVT, зовнішньо - економічний договір (контракт) від 13.03.2026 № LT-UA-1007, декларація країни експорту 26LTVR1000062291B0 від 27.04.2026, сертифікат відповідності. № UA.011.000594-26 від 12.05.2026.

В графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ від 13.05.2026 № 26UA204080004189U8 декларант ОСОБА_1 заявив опис товару: «Автомобіль легковий, що був у використанні: -марка - RENAULT;- модель - MASTER;- кузов № НОМЕР_2 ; - календарний рік виготовлення - 2018; - модельний рік виготовлення - 2018; - тип кузова - Універсал; - тип двигуна - дизельний; - об`єм двигуна - 2299см.куб; - потужність - 107kW; - колісна формула - 4x2; - загальна кількість місць, включаючи водія - 7; - призначення для використання по дорогах загального користування; - торгівельна марка - RENAULT; - виробник - RENAULT; Країна виробник - Європейський союз (ЄС) EU.».

В графі 33 вказаної декларації заявлений код товару за УКТЗЕД -8703329030 (Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - інші транспортні засоби тільки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем): --з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 1 500 см3, але не більш як 2 500 см3: ---що використовувалися: ----понад 5 років).

Відповідно до митної декларації типу ІМ40ДЕ № 26UA204080004189U8від 13.05.2026нарахована сума митних платежів склала 240049,26 грн., в тому числі: ввізне мито – 51641,60 грн., акцизний податок – 62330,12 грн. (ставка акцизного податку 525 євро за 1000 см3) та ПДВ – 126077,54 грн.

За результатами проведеного митного огляду (акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.05.2026) встановлено: що в транспортному засобі у відсіку за передніми сидіннями відсутня обшивка стелі та лівої боковини, наявний другий ряд сидінь приєднаний до бокових панелей кузова через кронштейн і болтові з`єднання, вікна в боковій панелі кузова та зсувних дверях, в другому ряді сидінь наявні вмонтовані засоби безпеки, освітлення, встановлена перегородка позаду другого ряду сидінь, задні розпашні двері без вікон, за переднім рядом сидінь наявні петлі в підлозі для кріплення вантажу.

Таким чином, відомості про товар (автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ), встановлені під час митного огляду не відповідають відомостям зазначеним у графі 31 митної декларації.

Окрім того, в графі J (категорія) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.06.2018 № EZ038368 (графа 44 митної декларації, код документа «2800») зазначено N1 – вантажний.

Рішенням про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД від 22.05.2026 № 26UA20400000032-КТ встановлений код товару за УКТЗЕД – 8704219900 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів: -інші, тільки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем): --з повною масою транспортного засобу не більш як 5 т: ---інші: ----з робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 2 500 см3: -----що використовувалися) та опис товару гр. 31 - «Автомобіль вантажний, що був у використанні, марка – RENAULT, модель – MASTER, 8704219900 кузов № НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення – 2018, модельний рік виготовлення – 2018, тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна - 2299см.куб, потужність - 107kW, повна маса транспортного засобу 3500 кг, колісна формула - 4x2, загальна кількість місць, включаючи водія – 7. Призначення - для використання по дорогах загального використання. Кузов типу фургон, суцільнометалевий. За першим рядом сидінь встановлено додаткові пасажирські сидіння, які прикріплені до бокових панелей кузова. В другому ряді пасажирських сидінь наявні ремені безпеки. Пристосування та кріплення для встановлення сидінь до підлоги кузова, відсутні. У лівій боковій панелі – вікно, у правих бокових дверях – вікно. За другим рядом сидінь – перегородка. За перегородкою – вантажний відсік без вікон. В салоні автомобіля позаду сидіння водія відсутні ознаки комфорту та оздоблення внутрішнього відділення. Відсутні інші пристосування (аксесуари) у внутрішньому просторі транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів. Наявний освітлювальний пристрій в конструктивній ніші кузова яка не призначена для встановлення такого пристрою. Задні розпашні двері без вікон. За переднім рядом сидінь наявні петлі в підлозі для кріплення вантажу. Категорія ТЗ за документами виробника - N1».

Таким чином, декларант ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» (код 45366491) ОСОБА_1 повинен був заявити в графі 31 митної декларації опис товару – автомобіль вантажний, що був у використанні, марки - RENAULT; модель – MASTER, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , та в графі 33 митної декларації код товару за УКТЗЕД – 8704219900 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів: -інші, тільки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем): --з повною масою транспортного засобу не більш як 5 т: ---інші: ----з робочим об`ємом циліндрів двигуна не більш як 2 500 см3: -----що використовувалися).

Невірний опис товару в гр. 31 митної декларації та невірний заявлений код товару за УКТЗЕД в графі 33 митної декларації призвели до зменшення суми по сплаті митних платежів в розмірі39178,94 грн. (акцизний податок – 32649,11 грн., ПДВ – 6529,83грн.).

27.05.2026 за результатами прийнятого Рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД від 22.05.2026 № 26UA20400000032-КТ Рівненською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2026/000109.

Для оформлення товару «автомобіль вантажний, що був у використанні, марки - RENAULT; модель – MASTER, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 » декларант ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» ОСОБА_1 повторно 28.05.2026 подав в Рівненську митницю митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 26UA204080004837U8 з урахуванням прийнятого Рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД від 22.05.2026 № 26UA20400000032-КТ.

При цьому в митній декларації ІМ 40 ДЕ № 26UA204080004837U8 від 28.05.2026декларант ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» ОСОБА_1 в графі 33 декларації вказав код товару згідно УКТЗЕД – 8704219900.

Рішення Рівненської митниці про визначення коду товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення гр. ОСОБА_1 до митного органу вищого рівня та до суду не оскаржував.

Як вбачається із судової практики, згідно постанов Богунського районного суду м. Житомира від 09.01.2026 у справі №295/7625/23, Львівського апеляційного суду від 06.03.2026 у справі №461/9374/25, рішення митниці про визначеннякоду товару та рішення по відмову у прийнятті митної декларації, які є чинними та в установленому законом порядку не були оскаржені є належними та допустимими доказами факту доведення винидекларантав скоєнні порушення митних правил.

Таким чином, декларант ОСОБА_1 фактично визнав факт недостовірного декларування опису та коду товару, що вказує на наявність в його діях складу порушення митних правил за ознаками ст. 485 МК України.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством вимог, є винною поведінкою, що призвела до не виконання обов`язку точно та достовірно задекларувати товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

У відповідності до п.1, п.3 та п.4 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Згідно з ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Частиною 2 ст. 266 Митного кодексу України, передбачено, що перед поданням митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах.

До митниці для отримання консультації щодо класифікації товару та отримання попереднього рішення щодо класифікації, згідно положень ст. 69 МК України, декларант не звертався.

Так, в постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2026 у справі №761/27588/2026 зазначено, що декларант не використав своє право на отримання попереднього рішення про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД – документ установленої форми, який приймається митним органом, за результатами розгляду звернення декларанта або уповноваженої ним особи.

Викладене свідчить про те, що гр. ОСОБА_1 мав можливість, отримавши попереднє рішення про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД здійснити правильну класифікацію товару та виконати обов`язки, передбачені ст. 266 МК України.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).

Таким чином, частина 8 статті 69 Митного кодексу України має імперативний характер, оскільки містить чітко визначений обов`язок/заборону без надання суб`єктам правовідносин права вибору альтернативної поведінки. Її приписи є обов`язковими до виконання та не припускають відступу чи довільного тлумачення.

За наявності сумнівів щодо коду товару транспортного засобу УКТ ЗЕД заявник мав можливість відповідно до статей 23, 232, 68, 69 та 357 Митного кодексу України, звернутися до митного органу із заявою про надання рішення з питань класифікації товарів (наказ Міністерства фінансів України 23.12.2022 № 455 Про затвердження Порядку прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов`язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов`язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов`язуючої інформації та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України).

Матеріали справи таких доказів не містять.

Відтак, не реалізація такого права свідчить про прийняття декларантом на себе ризиків, пов`язаним із неправильним визначенням коду товару та залежала виключно від волевиявлення самого декларанта, тобто мала суб`єктивний характер. За наведеного, декларант був зобов`язаний діяти добросовісно та обачно, зокрема звернутися за отриманням належних підтверджуючих документів або роз`яснень до виробника чи уповноважених органів до моменту митного оформлення.

В силу ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Презумція знання законодаства означає, що кожен вважається таким, що знає закони.

Таким чином, декларант ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації ІМ40ДЕ від 13.05.2026 № 26UA204080004189U8 неправдивих відомостей необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД автомобіля марки - RENAULT, модель - MASTER, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Вчинення таких дій декларантом ТзОВ «АВТОГІД КИЇВ» громадянином ОСОБА_1 призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 39178,94 грн. (акциз - 32649,11 грн., ПДВ- 6529,83грн.).

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України.

Представники Рівненської митниці в судовому засіданні підтримали протокол про порушення митних правил просили суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та застосувати стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України, а саме штраф .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом суду не надіслав.

Інформація про місце, дату та час розгляду справи, оприлюднювалася на офіційному веб – сайті рівненського міського суду Рівненської області.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ч.4 ст. 526 МК України.

Суд, заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до п. 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Підпунктом г, п. 1, ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За положеннями ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст. 494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст. 280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясували інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що обов`язком суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є встановлення факту вчинення особою щодо якої розглядаються матеріали діяння, що підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення та встановлення вини в діях даної особи.

Вказані в сукупності зібрані матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто вчинення дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу, як підстави до для переміщення документу, що містить неправдиві відомості.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0074/UA204000/2026 від 27.05.2026 та іншими матеріалами справи.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно санкції ст. 485 МК України за вчинення даного правопорушення, передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України у виді штрафу в розмірі 100% несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" до стягнення з порушника підлягає судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 467, 485 МК України, ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накласти на нього штраф в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 39178,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ`ЯН