Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №569/16648/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/16648/26

09 жовтня 2026 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Даш`ян К.Е. з участю представника Рівненської митниці Державної митної служби України Ступака А.В., представника ОСОБА_1 адвоката Крючкова В.О. розглянувши матеріали про порушення митних правил, які надійшли з Рівненської митниці Державної митної служби України відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Директора ТОВ «РОУДГЕБ»,

- за ст. 485 МК України,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про порушення митних правил № 0086/UA204000/2026 від 22.06.2026 встановлено, що 27.06.2023 в зоні діяльності Львівської митниці на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) №14/06-23 від 19.06.2023, укладеного між ТОВ «РОУДГЕБ» (код ЄДРПОУ 43994030 (далі – ТОВ «РОУДГЕБ») адреса на момент митного оформлення: м. Луцьк, вул. Словацького, буд. 30, офіс 4) та «Mustafa Taher e.K.» (Werner-Siemens-Str. 66, 22113 Hamburg) на адресу ТОВ «РОУДГЕБ» ввезено товар: напівпричіп (тентована платформа) трьохвісний марки «SCHMITZ» модель «SCS 24/L» ідентифікаційний номер « НОМЕР_2 ».

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі митної декларації типу ІМ40ЕЕ №23UA204000912413U9 від 27.06.2023.

З метою митного оформлення та випуску у вільний обіг напівпричепа директором ТОВ «РОУДГЕБ» громадянином ОСОБА_1 у Рівненську митницю подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA204130003589U0 від 30.06.2023.

До митного оформлення напівпричепа подано товаросупровідні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №14/06-23 від 19.06.2023; документ купівлі-продажу (invoice) №RE-4397 від 23.06.2023; свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_3 від 18.12.2014, сертифікат з перевезення товару EUR.1 №L182238 від 27.06.2023.

Для застосування преференції за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони), директором ТОВ «РОУДГЕБ» громадянином ОСОБА_1 до митного оформлення подано сертифікат з перевезення товару EUR.1 №L182238 від 27.06.2023.

У графі 36, вищезазначеної митної декларації заявлено, що митне оформлення напівпричепа проводиться із застосуванням митної преференції за кодом «410». Крім того, у графі 44 даної митної декларації зазначено реквізити (номер та дату видачі) сертифікату з перевезення товару EUR.1, що подавався під час митного оформлення товару.

Згідно з ч.1 ст.41 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ч.4 та 5 ст. 280 Митного кодексу України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно зі ст. 272 Митного кодексу України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

За вказаною митною декларацією сплачено митні платежі в загальній сумі 44 800,67 грн.

Рівненською митницею проведено перевірку автентичності сертифіката з перевезення товару EUR.1 шляхом направлення відповідного запиту до уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччини.

Листом Держмитслужби від 29.04.2026 №15/15-03-01/7/2610 до Рівненської митниці доведено лист уповноваженого органу Німеччини від 24.04.2026 №Z4512F-00750/25, у якому зазначено, що офіційний штамп у полі 11 сертифіката з перевезення товару EUR.1 №L182238 є підробний.

Отже, поданий до митного оформлення товару вищезазначений сертифікат з перевезення товарів EUR.1 не може бути законною підставою для застосування преференційного режиму.

Відповідно до пп.1-3 ч.1 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою застосування: ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару.

Товар, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA204130003589U0 від 30.06.2023, не може бути визнаним таким, що мають преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на тарифну преференцію за кодом «410».

Проведеним розрахунком (службова записка управління контролю та адміністрування митних платежів №15/15-01/4690 від 11.05.2026) встановлено, що вказані дії призвели до незаконного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 26 880,41 грн., в т.ч. по сплаті ввізного мита на суму 22 400,34 грн. та податку на додану вартість на суму 4 480,07 грн.

До державного бюджету необхідно було сплатити митні платежі в загальній сумі – 71681,08 грн.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

У відповідності до п.1, п.3 та п.4 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим кодексом; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;- у випадках, визначених цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

За результатами використання директором ТОВ «РОУДГЕБ» громадянином ОСОБА_1 недійсного сертифікату з перевезення EUR.1, при поміщенні товару у митний режим імпорту (випуск у вільний обіг), сума несплачених митних платежів склала 26 880,41 грн.

Відповідно до граф 8, 9 та 14 зазначеної вище митної декларації, ТОВ «РОУДГЕБ» виступало одержувачем, особою, відповідальною за фінансове регулювання та декларантом.

Згідно з ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст. 4 Митного кодексу України, посадові особи підприємства – керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно п. 8 ст. 4 Митного кодексу України, декларант – особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація.

Відповідно до інформації, наявної в ІТС «Податковий блок» встановлено, що на час оформлення товару за вищевказаною митною декларацією, директором ТОВ «РОУДГЕБ» значиться ОСОБА_1 .

Окрім того, під час перевірки документів встановлено, що 25.03.2026 відбулася зміна найменування та місцезнаходження ТОВ «РОУДГЕБ» (перейменовано на ТОВ «ЛЕВЕНОР» (код ЄДРПОУ 43994030), за адресою Рівненська область, м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, буд.18).

Таким чином, директор ТОВ «РОУДГЕБ» громадянин ОСОБА_1 заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ №23UA204130003589U0 від 30.06.2023, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, неправдиві відомості стосовно преференційного походження товару «напівпричіп (тентована платформа) трьохвісний марки «SCHMITZ» модель «SCS 24/L» ідентифікаційний номер « НОМЕР_2 » та подав з цією ж метою митним органам України сертифікат з перевезення товару EUR.1. №L182238 від 27.06.2023, який не був підтверджений уповноваженим органом Німеччини.

Протиправні дії директора ТОВ «РОУДГЕБ» громадянина ОСОБА_1 , призвели до зменшення розміру митних платежів в сумі 26 880,41 грн., в т.ч. по сплаті ввізного мита на суму 22 400,34 грн. та податку на додану вартість на суму 4 480,07 грн.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статті 485 Митного кодексу України.

Представники Рівненської митниці в судовому засіданні підтримали протокол про порушення митних правил просили суд притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та застосувати стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України, а саме штраф в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Представник ОСОБА_1 адвокат Крючков В.О. просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до п. 3.2. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. №651, відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Підпунктом г, п. 1, ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами і доповненнями) визнано, що підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За положеннями ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у їх вчиненні, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, ст. 494 МК України, протокол про адміністративне правопорушення (протокол про порушення митних правил) – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (МК України), є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення (про порушення митних правил). У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до відповідальності; місце, час вчинення і суть правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ст. 280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясували інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що обов`язком суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є встановлення факту вчинення особою щодо якої розглядаються матеріали діяння, що підпадає під кваліфікацію адміністративного правопорушення та встановлення вини в діях даної особи.

Вказані в сукупності зібрані матеріали свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 , ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто вчинення дій спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу, як підстави до для переміщення документу, що містить неправдиві відомості.

У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про порушення митних правил № 0086/UA204000/2026 від 22.06.2026 та іншими матеріалами справи.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно санкції ст. 485 МК України за вчинення даного правопорушення, передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 485 МК України у виді штрафу в розмірі 150% несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" до стягнення з порушника підлягає судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 467, 485 МК України, ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним в порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накласти на нього штраф в розмірі 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 40320,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ`ЯН