Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №686/14177/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №686/14177/26

Суддя: Кучина Н. Г.

Справа № 686/14177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Семенюк М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про виконання умов договору про оренду транспортного засобу з викупом та стягнення невиплачених за цим договором коштів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" (далі - відповідач), в якому просить зобов`язати ПП «Рівне Приват-Плюс» повернути ОСОБА_1 автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF FT СF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011 року; стягнути із ПП «Рівне Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість із орендної плати 60 003,00 грн., неустойку у розмірі 703 996,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 27 686,83 грн., три відсотки річних у розмірі 6 920,27 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16 липня 2025 року між сторонами було укладено Договір оренди транспортного засобу з викупом, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу автомобіль: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF, FT CF 85 державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , колір: білий, рік випуску 2011.

Умовами орендної плати та порядку розрахунків передбачено, що орендна плата встановлюється за погодженням сторін та складає 6 667,00 грн. за один місяць, та сплачується щомісячно не пізніше 06 числа наступного місяця, в якому були надані послуги оренди.

Відповідно до п.4.1 Договору викуп автомобіля орендарем здійснюється за 479 998 грн., після закінчення строку оренди , з внесенням щомісячно, не пізніше 06 числа наступного місяця за тим, в якому були надані послуги з оренди частинами по 80 000 грн, одночасно з орендною платою , одним платежем на розрахунковий рахунок Орендаря.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі розірвання цього договору, сплачені Орендарем суми не повертаються та не прирівнюються до орендної плати та не підлягають відшкодуванню Орендодавцем. У підпункті 5.3.9. п. 5.3 Договору вказано, що після закінчення строку оренди повернути автомобіль у справному стані з урахуванням нормального зношення за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно пункту 6.4 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє 16 січня 2026 року, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання. Договір оренди транспортного засобу з викупом від 16 липня 2025 року погоджено, підписано сторонами та погоджено нотаріально 16.07.2025 року, що підтверджено примірником Договору та підписаним сторонами Акта приймання-передачі від 16.07.2025 року.

Відповідач провів у безготівковій формі через банк оплату орендної плати за один місяць користування авто та частини суми викупу з договору оренди транспортного засобу відповідно наступних платежів: від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн. від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн. від 26.09.2025 на суму 46 667,00 грн. від 24.10.2025 на суму 48 000,00 грн. Підтверджено виписками з банківського рахунку позивача.

Тобто, по факту відповідач сплатив кошти у вересні 2025 року за один місяць оренди за викуп та оренду авто в сумі 86 667,00 грн. та у жовтні 2025 року частково сплатив 48 000,00 грн. в частині виконання умов договору щодо викупу авто, сума боргу по викупу авто відповідно до п. 4.1 Договору складає 351 998,00 грн. (479 998,00 грн. - 128 000,00 грн. (80 000,00 + 48 000,00 грн.) = 351 998,00 грн.).

Сума не виплаченої орендної плати на момент погодженої сторонами відповідно пункту 6.4 дати закінчення Договору (16 січня 2026 року) склала 33 335,00 грн. У подальшому відповідач не виконував умови договору в частині внесення орендної плати за користування автомобілем до моменту розірвання договору, тобто до 30.04.2026 року.

У зв`язку із цим борг щодо орендної плати відповідно до умов пункту 6.4 Договору, що стосується частини не виконаних орендарем зобов`язань визначена позивачем у розмірі 26 668,00 грн. (6 667,00 грн х 4 місяці фактичної оренди за січень - квітень 2026 року = 26 668,00 грн.).

Просить суд, повернути йому автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF FT СF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011 року; стягнути із ПП «Рівне Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість із орендної плати 60 003,00 грн., неустойку у розмірі 703 996,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 27 686,83 грн., три відсотки річних у розмірі 6 920,27 грн

Короткий зміст письмових пояснень відповідача, поданих у судовому засіданні.

Позовні вимоги визнали частково. В заперечення позову зазначили таке.

Щодо вимоги про повернення автомобіля вказують, що відповідач готовий повернути автомобіль спеціальний сідловий тягач марки DAF FT СF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011 року (надалі - автомобіль) позивачу, однак не може цього зробити фізично, оскільки на даний час автомобіль із 21 грудня 2025 року перебуває за кордоном у Республіка Польща і відповідач не може його повернути назад, так як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане позивачем дійсне до 16.01.2026р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 16.07.2025р., скріншотом із електронної черги про перетин кордону автомобілем. Іншого свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу позивач не видав відповідачу для повернення авто.

Щодо вимоги про стягнення заборгованість із орендної плати 60 003,00 грн., зазначають, що відповідно до п.1.6 Договору оренди транспортного засобу із викупом від 16.07.2025р., строк оренди із викупом складає 6 місяців, з дня підписання сторонами акту приймання-передачі автомобіля. Даний акт було підписано 16 липня 2025 року, а отже, строк оренди авто за вказаним вище договором закінчився 16 січня 2026 року. Нового договору оренди авто укладено не було, додаткової угоди щодо продовження цього договору укладено не було.

Крім того, позивач вимагав від відповідача повернути йому авто, зокрема і через суд, так 26 січня 2026 року позивач звернувся у Господарський суд Хмельницької області із вимогою повернути авто, що підтверджується позовною заявою 26.01.2026р. та ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2026р. по справі №924/106/26.

Вказують, що договір не було продовжено, про що свідчить відсутність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого на певний строк, як це передбачено п. 5.1.2. Договору оренди транспортного засобу із викупом від 16.07.2025р. Отже, фактично строк оренди авто тривав із 16.07.2025р. до 16.01.2026р. А тому розмір заборгованості із орендної плати становить 33 335,00 грн. за 5 місяців.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 703 996,00 грн. просять врахувати, що позивач просить стягнути із відповідача неустойку у розмірі 703 996,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка передбачає, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Вказують, що для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Відповідач не мав можливості повернути автомобіль позивачу після припинення договору оренди транспортного засобу з викупом, оскільки на момент припинення договору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу припинилось і відповідач до сьогоднішнього дня не має можливості повернути авто в Україну, так як в нього немає свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чи тимчасового чи постійного, а без нього привезти авто через кордон не можливо. Тобто, у відповідача відсутня вина у неповерненні авто позивачу, а тому застосувати неустойку на підставі статті 785 ЦК України не можливо у даному випадку.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на прострочену орендну плату надали власний розрахунок, який здійснений з урахуванням того, що з 16 січня 2026 року заборгованість із орендної плати не зростала та становила 33 335,00 грн., а не як зазначає Позивач 60 003,00 грн. Отже, інфляційні втрати нараховані на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 31.05.2026р. становлять 2 173,44 грн., а 3% річних нарахованих на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 06.05.2026р. становить 597,54 грн.

Щодо інфляційних втрат та 3% річних нарахованих за викуп авто вказали, що відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. Грошовим зобов`язанням, за змістом статей 524, 533-535 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України. Системний аналіз зазначених норм права свідчить, що стягнення трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 2 ст. 695 ЦК України, якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. У вказаній справі позивач скористався своїм правом і вимагає повернення авто, тобто у відповідача виникає обов`язок повернути автомобіль, що свідчить про наявність негрошового зобов`язання між сторонами.

А оскільки ст. 625 ЦК України може бути застосована лише до грошового зобов`язання, то вимоги позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 24 240,00 грн. та 3% річних у розмірі 6 175,57 грн., які нараховані за викуп авто є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, просять позов задоволити частково, а саме в частині стягнення: - заборгованості із орендної плати у розмірі 33 335,00 грн., - інфляційні втрати нараховані на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 31.05.2026р. у розмірі 2 173,44 грн., а 3% річних нарахованих на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 06.05.2026р. у розмірі 597,54 грн. - готові повернути автомобіль, але для його повернення необхідно від позивача передати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке дійсне протягом певного періоду.

Рух справи.

03 липня 2026 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про виконання умов договору про оренду транспортного засобу з викупом та стягнення невиплачених за цим договором коштів надійшла до Рівненського міського суду Рівненської області за підсудністю відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.05.2026 року ( а.с.45, 48)

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження (а.с. 53-54).

Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду (а.с. 78, 79).

Стислий виклад позиції сторін.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що відповідно до договору оренди транспортного засобу з викупом, від 16 липня 2025 року між ним та Приватним підприємством «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС», орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) автомобіль, передбачений цим договором, а орендар зобов`язується прийняти автомобіль, використовувати його за призначенням та сплачувати платежі, що передбачені цим договором.

У зв`язку із тим, що умови договору не виконувались, а відповідач лише обіцяв, що виконає умови Договору пізніше, він направив 06.01.2026 засобами поштового зв`язку на офіційну поштову адресу юридичної особи та на офіційну електронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) претензію з вимогою виконати умови договору на суму 385 333, 00 грн.

Офіційної відповіді на вимоги заявлені у претензії від відповідача не поступало. При подальшому спілкуванні у телефонному режимі відповідач спочатку заявляв, що погасить борг пізніше, а потім відмовився виконувати вимоги договору, в результаті цих дій йому не лишалось вибору і він вирішив розірвати договір та звернутися до суду для захисту своїх прав.

Лист від 20.04.2026 року про розірвання договору було направлено відповідачу. У листі ним була заявлена вимога розірвати Договір від 16 липня 2025 року оренди транспортного засобу з викупом, укладеного між громадянином України ОСОБА_1 та ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» на підставі п. 6.2 Договору та на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Запропоновано узгодити дату та місце розірвання договору 30 квітня 2026 року 10,00 год. за адресою АДРЕСА_1 , та вимога повернути Орендодавцю автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF, FT CF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011, відповідно до вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Договору та статті 785 ЦК України. Автомобіль повернути 30 квітня 2026 року на 10,00 год. за адресою: місто Хмельницький вул. Гастелло, буд. 12/1. Станом на 30.04.2026 дата та місце розірвання договору не узгоджена, транспортний засіб не повернуто.

Відтак, просить суд, зобов`язати ПП «Рівне Приват-Плюс» повернути ОСОБА_1 автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF FT СF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011 року; стягнути із ПП «Рівне Приват-Плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість із орендної плати 60 003,00 грн., неустойку у розмірі 703 996,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 27 686,83 грн., три відсотки річних у розмірі 6 920,27 грн.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, з підстав зазначених у письмових поясненнях, додатково суду пояснила, що в частині стягнення неустойки позовні вимоги є безпідставними, з огляду на таке:відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 914/4238/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/14032/17, від 09 вересня 2019 року у справі № 910/16362/18, від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, дійшла висновку що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відповідач не мав можливості повернути автомобіль позивачу після припинення договору оренди транспортного засобу з викупом, оскільки на момент припинення договору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу припинилось і відповідач до сьогоднішнього дня не має можливості повернути авто в Україну, так як в нього відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу чи тимчасового чи постійного, а без нього привезти авто через кордон не можливо. Тобто, у відповідача відсутня вина у неповернені авто позивачу, а тому застосувати неустойку на підставі статті 785 ЦК України неможливо у даному випадку.

Підтвердила, що не погоджується із розрахунками наведеними позивачем та просила врахувати при винесенні рішення наведені нею розрахунки заборгованості, які підлягають стягненню, зокрема - заборгованості із орендної плати у розмірі 33 335,00 грн., - інфляційні втрати нараховані на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 31.05.2026р. у розмірі 2 173,44 грн., а 3% річних нарахованих на орендну плату за період із 01.09.2025р. по 06.05.2026р. у розмірі 597,54 грн. Не заперечують щодо повернення автомобіля, при умові передачі позивачем їм свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке дійсне протягом певного періоду.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судом

Судом встановлено, що 16 липня 2025 року між сторонами було укладено Договір оренди транспортного засобу з викупом, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Твердохліб В.П., зареєстрований в реєстрі № 831, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу автомобіль: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF, FT CF 85 державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , колір: білий, рік випуску 2011.

Відповідно п. 1.1 розділу 1 Договору оренди транспортного засобу з викупом, укладеного 16 липня 2025 року між громадянином ОСОБА_1 (надалі - орендодавець) та Приватним підприємством «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» (надалі - орендар) Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування (оренду) автомобіль, передбачений цим договором, а Орендар зобов`язується прийняти автомобіль, використовувати його за призначенням та сплачувати платежі, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору в оренду передається автомобіль: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF, FT CF 85 державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , колір: білий, рік випуску 2011.

П. 1.6 Договору передбачає, що строк оренди з викупом складає 6 місяців з дня підписання сторонами акту прийому-передачі автомобіля.

П. 2.1 - передача автомобіля в оренду здійснюється сторонами в день укладення цього договору та оформлюється актом прийому-передачі, що підписується Орендодавцем та уповноваженим представником Орендаря.

Умови орендної плати та порядку розрахунків передбачено у Розділі 3 Договору, де передбачено, що орендна плата встановлюється за погодженням сторін та складає 6 667,00 грн. за один місяць, та сплачується щомісячно не пізніше 06 числа наступного місяця, в якому були надані послуги оренди. По факту надання послуг з оренди, Сторони щомісячно підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, який підтверджує факт оренди автомобіля. Орендодавець не пізніше 01 числа наступного місяця за тим в якому були надані послуги з оренди направляє Орендарю відповідний Акт приймання-передачі даних послуг в двох примірниках.

Відповідно п. 4.1 Договору викуп автомобіля Орендарем здійснюється за 479 998,00 грн., після закінчення строку оренди, з внесенням щомісячно, не пізніше 06 числа наступного місяця за тим в якому були надані послуги з оренди частинами по 80 000,00 грн., одночасно з орендною платою, одним платежем на розрахунковий рахунок Орендаря. Факт повного розрахунку з Орендодавцем за автомобіль підтверджується заявою Орендодавця, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

У підпункті 5.3.9. п. 5.3 Договору вказано, що після закінчення строку оренди повернути автомобіль у справному стані з урахуванням нормального зношення за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.

Договір оренди транспортного засобу з викупом від 16 липня 2025 року погоджено, підписано сторонами та посвідчено нотаріально 16.07.2025 року, що підтверджено примірником Договору та підписаним сторонами Акта приймання-передачі від 16.07.2025 року.( а.с. 8-13)

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 1 від 06.08.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 2 від 08.09.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 3 від 06.10.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 4 від 06.11.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 5 від 06.12.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

-акт надання послуг та рахунок на оплату № 6 від 06.01.2026 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; ( а.с. 14- 25)

Електронна відправка вище перелічених актів та рахунків підтверджена скріном з електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 на електоронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 дата відправки електронного листа 17.01.2026.( а.с. 28)

Відповідач провів у безготівковій формі через банк оплату орендної плати за один місяць користування авто та частини суми викупу з договору оренди транспортного засобу відповідно наступних платежів: від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн, від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн, від 26.09.2025 на суму 46 667,00 грн, від 24.10.2025 на суму 48 000,00 грн, що підтверджено виписками з банківського рахунку позивача. ( а.с. 29-30)

У подальшому відповідач не виконував умови договору в частині внесення орендної плати за користування автомобілем до моменту розірвання договору, тобто до 30.04.2026 року. У зв`язку із цим борг щодо орендної плати відповідно до умов пункту 6.4 Договору, що стосується частини не виконаних орендарем зобов`язань визначена позивачем у розмірі 26 668,00 грн. (6 667,00 грн х 4 місяці фактичної оренди за січень - квітень 2026 року = 26 668,00 грн.).

У зв`язку із тим, що умови договору не виконувались, а відповідач лише обіцяв, що виконає умови договору пізніше, позивач направив 06.01.2026 засобами поштового зв`язку на офіційну поштову адресу юридичної особи та на офіційну електронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) претензію з вимогою виконати умови договору на суму 385 333, 00 грн.( а.с. 32-33)

Листом від 20.04.2026 року про розірвання договору орендодавцем заявлена вимога розірвати Договір від 16 липня 2025 року оренди транспортного засобу з викупом, укладеного між громадянином України ОСОБА_1 та ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» на підставі п. 6.2 Договору та на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України. Запропоновано узгодити дату та місце розірвання договору 30 квітня 2026 року 10,00 год. за адресою АДРЕСА_1 , та вимога повернути Орендодавцю автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF, FT CF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011, відповідно до вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Договору та статті 785 ЦК України. Автомобіль повернути 30 квітня 2026 року на 10,00 год. за адресою: місто Хмельницький вул. Гастелло, буд. 12/1. ( а.с. 34)

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

За змістом статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 ЦК України).

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Правові наслідки порушення умов договору оренди державного майна визначені відповідними нормами Закону про оренду, ЦК України та ГК України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 914/4238/15, від 24 квітня 2018 року у справі № 910/14032/17, від 09 вересня 2019 року у справі № 910/16362/18, від 13 грудня 2019 року у справі № 910/20370/17.

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Тобто неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Судом встановлено, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо оренди транспортного засобу, а саме договір оренди транспортного засобу з викупом від 16.07.2025 року, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Твердохліб В.П., зареєстровано в реєстрі за № 831.

На виконання умов розділу 3 Договору орендодавець, щомісячно засобами електронного зв`язку, а починаючи з 09.09.2025 і засобами поштового зв`язку направляв орендарю акти приймання-передачі наданих послуг оренди, та рахунки на оплату наданих послуг, а саме: Акт надання послуг та рахунок на оплату № 1 від 06.08.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; Акт надання послуг та рахунок на оплату № 2 від 08.09.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; Акт надання послуг та рахунок на оплату № 3 від 06.10.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; Акт надання послуг та рахунок на оплату № 4 від 06.11.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; Акт надання послуг та рахунок на оплату № 5 від 06.12.2025 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн; Акт надання послуг та рахунок на оплату № 6 від 06.01.2026 орендна плата - 6667,00 грн., частина викупу авто - 80 000,00 грн;

Вищевказані дії підтверджені чеком поштового відправлення від 09.09.2025 № 2901902535890, накладною Укрпошти № 2901902535890 від 09.09.2025, описом поштового відправлення від 09.09.2026 та чеком поштового відправлення від 06.01.2026 № 2900900133250, накладною Укрпошти № 2900900133250 від 06.01.2026, описом поштового відправлення від 06.01.2026. Електронна відправка вище перелічених актів та рахунків підтверджена скріном з електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 на електоронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 дата відправки електронного листа 17.01.2026.

Відповідач провів у безготівковій формі через банк оплату орендної плати за один місяць користування авто та частини суми викупу з договору оренди транспортного засобу відповідно наступних платежів: від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн, від 24.09.2025 на суму 20 000,00 грн, від 26.09.2025 на суму 46 667,00 грн, від 24.10.2025 на суму 48 000,00 грн, що підтверджено виписками з банківського рахунку позивача.

У подальшому відповідач не виконував умови договору в частині внесення орендної плати за користуання автомобілем до моменту розірвання договору, тобто до 30.04.2026 року. У зв`язку із цим борг щодо орендної плати відповідно до умов пункту 6.4 Договору, що стосується частини не виконаних орендарем зобов`язань визначена позивачем у ромірі 26 668,00 грн. (6 667,00 грн х 4 місяці фактичної оренди за січень - квітень 2026 року = 26 668,00 грн.).

У зв`язку із тим, що умови договору не виконувались, а відповідач лише обіцяв, що виконає умови Договору пізніше, позивач направив 06.01.2026 засобами поштового зв`язку на офіційну поштову адресу юридичної особи та на офіційну електронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) претензію з вимогою виконати умови Договору на суму 385 333, 00 грн.

Офіційної відповіді на вимоги заявлені у Претензії від відповідача не поступало. При подальшому спілкуванні у телефонному режимі відповідач спочатку заявляв, що погасить борг пізніше, а потім відмовився виконувати вимоги Договору, в результаті цих дій позивачу не лишалось вибору і він вирішив розірвати Договір та звернутися до суду для захисту своїх прав.

Лист від 20.04.2026 року про розірвання договору у pdf форматі направлено офіційному представнику відповідача (ОСОБА_2) на його телефонний номер НОМЕР_4 у Viber та отриманий та прочитаний уповноваженою особою ОСОБА_2 , про що свідчить відповідний скрін з телефонного номера, який належить позивачу.

У листі орендодавцем заявлена вимога розірвати Договір від 16 липня 2025 року оренди транспортного засобу з викупом, укладеного між громадянином України ОСОБА_1 та ПП «РІВНЕ ПРИВАТ-ПЛЮС» на підставі п. 6.2 Договору та на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України. Запропоновано узгодити дату та місце розірвання договору 30 квітня 2026 року 10,00 год. за адресою АДРЕСА_1 , та вимога повернути Орендодавцю автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF, FT CF державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 білого кольору, рік випуску 2011, відповідно до вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Договору та статті 785 ЦК України. Автомобіль повернути 30 квітня 2026 року на 10,00 год. за адресою: місто Хмельницький вул. Гастелло, буд. 12/1.

Станом на 30.04.2026 дата та місце розірвання договору не узгоджена, транспортний засіб не повернуто.

Сума не виплаченої орендної плати на момент погодженої сторонами відповідно пункту 6.4 дати подання позову (16 січня 2026 року) склала 33 335,00 грн.

У подальшому відповідач не виконував умови договору в частині внесення орендної плати за користування автомобілем до моменту подання позову, тобто до 10.05.2026 року. У зв`язку із цим борг щодо орендної плати відповідно до умов пункту 6.4 Договору, що стосується частини не виконаних орендарем зобов`язань визначена позивачем у ромірі 26 668,00 грн. (6 667,00 грн х 4 місяці фактичної оренди за січень - квітень 2026 року = 26 668,00 грн.)

Загальна сума не виплаченої орендної плати за фактичне користування автомобілем склала 60 003,00 грн.

При розрахунку інфляційних втрат по орендній платі судл виходить з такого.

Борг за серпень 2025 року станом на 06.09.2025 року 6 667,00 грн. індекс інфляції за вересень 100,3 % - інфляційні витрати - 20,00 грн. (6 667,00 грн. х 0,3 % : 100 = 20,00 грн.);

Борг за вересень 2025 року станом на 06.10.2025 року 13 334,00 грн. індекс інфляції жовтень 100,9 % - інфляційні витрати - 120,00 грн. (13 334,00 грн. х 0,9 % : 100 = 120,00 грн.);

Борг за жовтень 2025 року станом на 06.11.2025 року 20 001,00 грн. індекс інфляції листопад 100,4 % - інфляційні витрати - 80,00 грн. (20 001,00 грн. х 0,4 % : 100 = 80,00 грн.);

Борг за листопад 2025 року станом на 06.12.2025 року 26 668,00 грн. індекс інфляції 100,2 % - інфляційні витрати - 53,34 грн. (26 668,00 грн. х 0,2 % : 100 = 53,34 грн.);

Борг за грудень 2025 року станом на 06.01.2026 року 33 335,00 грн. індекс інфляції 100,7 % - інфляційні витрати - 233,35 грн. (33 335,00 грн. х 0,7 % : 100 = 233,35 грн).;

Борг за січень 2026 року станом на 06.02.2026 року 40 002,00 грн. індекс інфляції 101,0 % - інфляційні витрати - 400,02 грн. (40 002,00 грн. х 1,0 % : 100 = 400,02 грн.);

Борг за лютий 2026 року станом на 06.03.2026 року 46 669,00 грн. індекс інфляції 101,7 % - інфляційні витрати - 793,37 грн. (46 669,00 грн. х 1,7 % : 100 = 793,37 грн.);

Борг березень 2026 року станом на 06.04.2026 року 53 336,00 грн. індекс інфляції 101,4 % - інфляційні витрати - 906,71 грн. (53 336,00 грн. х 1,4 % : 100 = 746,70 грн.;

Борг за квітень 2026 року станом на 06.05.2026 року 60 003,00 грн. індекс інфляції 101,4 % - інфляційні витрати - 840,04 грн. (60 003,00 грн. х 1,4 % : 100 = 840,04 грн.

Всього 3 446,83 грн.

Пеня по орендній платі.

Борг за серпень 2025 року з 06.08.2025 по 06.09.2025 року 6 667,00 грн. пеня - 16,99 грн. (6 667,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 16,99 грн.);

Борг за вересень 2025 року з 06.09.2025по 06.10.2025 року 13 334,00 грн., пеня - 32,88 грн. (13 334,00 грн. х 3 % х 30 днів : 365 дні = 32,88 грн.);

Борг за жовтень 2025 року з 06.10.2025 по 06.11.2025 року 20 001,00 грн. пеня - 50,96 грн. (20 001,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 50,96 грн.);

Борг за листопад 2025 року з 06.11. 2025 по 06.12.2025 року 26 668,00 грн., пеня - 65,76 грн. (26 668,00 грн. х 3 % х 30 днів : 365 дні = 65,76 грн.);

Борг за грудень 2025 року з 06.12.2025 по 06.01.2026 року 33 335,00 грн. пеня - 84,94 грн. (33 335,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 84,94 грн.);

Борг за січень 2026 року з 06.01.2026 по 06.02.2026 року 40 002,00 грн., пеня - 101,92 грн. (40 002,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 101,92 грн.);

Борг за лютий 2026 року з 06.02.2026 по 06.03.2026 року 46 669,00 грн пеня - 107,40 грн. (46 669,00 грн. х 3 % х 28 днів : 365 дні = 107,40 грн.);

Борг березень 2026 року з 06.03.202 по 06.04.2026 року 53 336,00 грн. пеня - 135,90 грн. (53 336,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 135,90 грн.);

Борг за квітень 2026 року з 06.04.2026 по 06.05.2026 року 60 003,00 грн., пеня - 147,95 грн. (60 003,00 грн. х 3 % х 30 днів : 365 дні = 147,95 грн.);

Всього 744,70 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат по викупу авто, суд виходить з такого.

Борг за серпень 2025 року на 06.09.2025 року 32 000,00 грн. індекс інфляції 100,3 % - інфляційні витрати - 96,00 грн. (32 000,00 грн. х 0,3 % : 100 = 96,00 грн.);

Борг за вересень 2025 року станом на 06.10.2025 року 112 000,00 грн. індекс інфляції 100,9 % - інфляційні витрати - 1 008,00 грн. (112 000,00 грн. х 0,9 % : 100 = 1 008,00 грн.);

Борг за жовтень 2025 року станом на 06.11.2025 року 192 000,00 грн. індекс інфляції 100,4 % - інфляційні витрати - 768,00 грн. (192 000,00 грн. х 0,4 % : 100 = 768,00 грн.);

Борг за листопад 2025 року станом на 06.12.2025 року 272 000,00 грн. індекс інфляції 100,2 % - інфляційні витрати - 544,00 грн. (272 000,00 грн. х 0,2 % : 100 = 544,00 грн.);

Борг за грудень 2025 року станом на 06.01.2026 року 352 000,00 грн. індекс інфляції 100,7 % - інфляційні витрати - 2 464,00 грн. (352 000,00 грн. х 0,7 % : 100 = 2 464,00 грн.);

Борг за січень 2026 року станом на 06.02.2026 року 352 000,00 грн. індекс інфляції 101,0 % - інфляційні витрати - 3 520,00 грн. (352 000,00 грн. х 1,0 % : 100 = 3 520,00 грн.);

Борг за лютий 2026 року станом на 06.03.2026 року 352 000,00 грн. індекс інфляції 101,7 % - інфляційні витрати - 5 984,00 грн. (352 000,00 грн. х 1,7 % : 100 = 5 984,00 грн.);

Борг березень 2026 року станом на 06.04.2026 року 352 000,00 грн. індекс інфляції 101,4 % - інфляційні витрати - 4 928,00 грн. (352 000,00 грн. х 1,4 % : 100 = 4 928,00 грн.);

Борг за квітень 2026 року станом на 06.05.2026 року 352 000,00 грн. індекс інфляції 101,4 % - інфляційні витрати - 4 928,00 грн. (352 000,00 грн. х 1,4 % : 100 = 4 928,00 грн.).

Всього 24 240,00 грн.

Щодо розрахнку пені по викупу авто суд розраховує наступним чином:

Борг за серпень 2025 року з 06.08.2025 по 06.09.2025 року 32 000,00 грн. пеня - 81,53 грн. (32 000,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 81,53 грн.);

Борг за вересень 2025 року з 06.09.2025по 06.10.2025 року 112 000,00 грн., пеня - 276,16 грн. (102 000,00 грн. х 3 % х 30 днів : 365 дні = 276,16 грн.);

Борг за жовтень 2025 року з 06.10.2025 по 06.11.2025 року 192 000,00 грн. пеня - 489,21 грн. (192 000,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 489,21 грн.);

Борг за листопад 2025 року з 06.11. 2025 по 06.12.2025 року 272 000,00 грн., пеня - 670,69 грн. (272 000,00 грн. х 3 % х 30 днів : 365 дні = 670,69 грн.);

Борг за грудень 2025 року з 06.12.2025 по 06.01.2026 року 352 000,00 грн. пеня - 896,88 грн. (352 000,00 грн. х 3 % х 31 день : 365 дні = 896,88 грн.);

Борг з 06.01.2026 по 10.05.2026 року (дата написання позовної заяви) 352 000,00 грн., пеня - 3761,10 грн. (352 000,00 грн. х 3 % х 130 днів (31+28+31+30+10 днів) : 365 дні = 3761,10 грн.);

Всього 6175,57 грн.

Щодо доводів представника відповідача, в частині припинення договору оренди 16.01.2026 року і саме до вказаної дати мають нараховуватись заборгованість та штрафні санкції, то суд їх відхиляє з огляду на таке.

Згідно п.1.6 Договору оренди транспортного засобу із викупом від 16.07.2025р. строк оренди із викупом складає 6 місяців з дня підписання сторонами акту приймання-передачі Автомобіля. Даний акт було підписано 16 липня 2025 року.

Відповідно до п.6.4 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до 16 січня 2026 року, а в частині невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання.

Як зазначено вище, відповідач не виконав свої зобов`язання протягом строку дії договору, а відтак, договір продовжував діяти.

Крім того, за приписами статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, суд встановив, що спірний договір найму (оренди) транспортного засобу з викупом у встановленому законом порядку 16.01.2026 року виконаний не був та розірваний не був, транспортний засіб протягом усього часу дії цього договору та до 30.04.2026 року перебував у користуванні відповідача, належних, допустимих та достовірних доказів повернення орендованого транспортного засобу власнику ОСОБА_1 матеріали справи не містять, відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути транспортний засіб та стягнення з відповідача плати за оренду транспортного засобу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з серпня 2025 року по 30.04.2026 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки в розмірі 703 996 грн, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Позивач просить стягнути із відповідача неустойку у розмірі 703 996,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка передбачає, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2025 року по справі № 760/737/20 зазначено: «За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, дійшла висновку що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Судом встановлено і дана обставина стороною позивача належними доказами не спростована, що відповідач не мав можливості повернути автомобіль позивачу після припинення договору оренди транспортного засобу з викупом, оскільки на момент припинення договору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу припинилось і відповідач до сьогоднішнього дня не має можливості повернути авто в Україну, так як в нього відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу чи тимчасового чи постійного, а без нього привезти авто через кордон не можливо.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність вини ( умислу чи необережності) у неповернені авто позивачу, а тому стягнення неустойки на підставі статті 785 ЦК України не грунтується на вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доведеними та обгрунтованими в судовому засіданні є позовні вимоги щодо повернення даного автомобіля позивачу та стягнення витрат, таких як заборгованість з орендної плати в розмірі 60 003 грн, інфляційні втрати 27686, 83 грн та три відсотки річних в розмірі 6920 грн.

Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1104,97 грн.

Суд виходив з таких розрахунків: (94 610,1 грн * 9 317,26 грн / 798 606,10 грн) = 1104,97 грн, де 94 610,1 грн - сума задоволених позовних вимог, 798 606,10 грн - сума заявлених позовних вимог, 9 317,26 грн - сума сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" про виконання умов договору про оренду транспортного засобу з викупом та стягнення невиплачених за цим договором коштів - задоволити частково.

Зобов`язати Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс" повернути ОСОБА_1 транспортний засіб автомобіль - спеціальний сідловий тягач марки DAF, FT CF, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, рік випуску 2011.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в розмірі 60 003 грн. (шістдесят тисяч три грн.), інфляційні втрати 27686, 83 грн (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість грн. 83 коп) та три відсотки річних в розмірі 6920 (шість тисяч дев`ятсот двадцять) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" в частині стягнення неустойки - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рівне Приват-Плюс" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1104, 97 (одна тисяча сто чотири грн. 97 коп)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - Приватне підприємство "Рівне Приват-Плюс", місцезнаходження: 33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 25, код ЄДРПОУ 35616612.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Суддя Н. Г. Кучина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua