Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №567/1542/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1542/26

Провадження №2/567/1086/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначає, що з 12 червня 2016 року вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис м № 02).

Вказує, що від даного шлюбу вони мають трьох спільних малолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в свідоцтвах про народження яких вона вказана матір`ю, а відповідач - батьком.

Зазначає, що шлюбне життя з відповідачем не склалося, так як вони є зовсім різними людьми, мають різні характери та погляди на подружнє життя та майбутнє. Вказує, що їхній шлюб існує формально, оскільки вони подружніх відносин не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, у зв`язку з чим вони з відповідачем проживають окремо, зокрема, відповідач у травні 2026 року виїхав закордон та не має наміру повертатися, а вона з малолітніми дітьми проживає в АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вона з відповідачем не змогли побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові та поваги, підтримки та допомоги, між ними втрачений інтерес один до одного, перспективи для збереження шлюбу відсутні, їхній шлюб розпався та існує формально, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить її інтересам.

Вважає, що шлюб між сторонами існує формально, так як вони разом як сім`я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім`ю. Малолітні діти проживають з нею, проти чого відповідач не заперечує. Спір щодо поділу майна між ними відсутній.

Подальший зміст підтримувати сімейні відносини вважає недоцільним, що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом. Просила позовні вимоги задовольнити, судові витрати залишити за нею.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачка в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, розгляд справи просила здійснювати у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 12 червня 2016 року року перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис №02), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12 червня 2016 року.

Під час шлюбу у сторін народилося троє дітей : донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.11.2018 року, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.01.2022 року, та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 28.03.2023 року.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/002515240 від 17.02.2026 р. позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/002515167 від 17.02.2026 р. відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягів з реєстру територіальної громади №2026/002515530, №2026/002515453,№2026/002515382 від 17.02.2026 року, довідки старостату сіл Грем`яче, Грозів, Михайлівка від 09.09.2024 року, малолітні діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,. та позивачка ОСОБА_1 проживають в АДРЕСА_1 .

Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 від 31.03.2023 року, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають встановлені пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

З доводів позивачки судом встановлено, що сторони разом як сім`я не проживають та наведена обставина відповідачем не заперечується та не спростована.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім`я вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. З травня 2026 року сторони проживають окремо, оскільки відповідач виїхав за межі України. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сім`я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв`язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим.

Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 11.09.2026 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ), зареєстрований 12 червня 2016 року виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис № 02).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.