Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №562/2007/26 — Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 562/2007/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом вказуючи, що 26.02.2025 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 , в електронному вигляді, було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 172851 на суму 34 118,00 грн. При укладенні кредитного договору було узгоджено розмір кредиту, строк та умови кредитування. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. 10.10.2025 року ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 10102025 року, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 172851. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 34 046,94 грн., в тому числі: 26 834,04 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12,90 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом; 1 800,00 грн - заборгованість по комісії; 5 400,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 28 646,94 грн., а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просили розгляд справи проводити без їхньої участі, не заперечували проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась завчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов не надходило, як і будь яких інших заяв чи клопотань.

Оскільки відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, як і будь яких інших заяв чи клопотань, при цьому, сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі наявних матеріалів справи постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких підстав.

25.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» з Заявою на видачу кредиту в розмірі 34 118.00 грн.

26.02.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 172851, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах та строк визначений договором надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сума кредиту становить 34 118.00 грн. та надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 28 983.39 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 163166 від 07.12.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 16.91 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 5 117.70 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки – фіксована .

Пунктом 2.5. Договору передбачена комісія за надання кредиту, що складає 5 117,70 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 365 днів з 26.02.2025 року по 26.02.2026 року.

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця https://finx.com.ua .

Додатками до договору про споживчий кредит № 172851 від 26.02.2025 року є Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

До матеріалів справи долучено також публічну частину договору про споживчий кредит в редакції від 01.07.2024 року, а також Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС».

Факт успішного перерахування коштів в сумі 16,91 грн. 26.02.2025 року на картковий рахунок відповідачки НОМЕР_1 підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 09.04.2026 року.

Згідно з інформацією АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 04.08.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 . Номер телефону на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за платіжною у період з 26.02.2025 по 03.03.2025 року НОМЕР_4 , який був та є фінансовим номером таз находиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Також підтверджено факт зарахування коштів на суму 16.91 UAH 26.02.2025 року, що відображено у Виписці за договором.

За розрахунком ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 172851 склала 34 046.94 грн., з яких: 26 834.04 грн. – тіло, 12.90 грн. – проценти, 5 400.00 грн. – пеня і 1 800,00 грн. – комісія.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «ЮНІТ КАПІТЛ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 172851 в загальній сумі 34 046,94 грн., про що свідчить Витяг з Додатку №1 до Договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстр прав вимог № 5 від 03.02.2026 року.

Згідно з Випискою з особового рахунку за Договором про споживчий кредит № 172851 від 26.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.05.2026 року (включно) складає 34 046,94 грн.

При цьому, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 28 646,94 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документу, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань та не здійснила погашення заборгованості на рахунки жодного з кредиторів, доказів протилежного стороною відповідача суду не надано, розрахунку позивача не спростовано та власного контррозрахунку не здійснено.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: Договір про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року; Додаткову угоду № 25771533196 до Договору від 20.04.2026 року; Протокол погодження вартості послуг, що є Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги; Акт прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги, згідно яких загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 7 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою та поніс пов`язані з цим витрати. При цьому суд вказує на відсутність обов`язку присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Враховуючи малозначність справи за ціною позову, а також те, що дії щодо підготовки позову в даній справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, розгляд справи здійснювався без участі сторін, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн., що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ІКЮО: 43541163, місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, заборгованість за Договором про споживчий кредит № 172851 від 26.02.2025 року у розмірі 28 646 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок шість) грн. 94 коп., судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ІКЮО: 43541163, місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 34, офіс 333;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя