Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №559/3863/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3863/26

Провадження № 1-кп/559/369/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду м. Дубно, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026181040000389 від 03.09.2026по обвинуваченню

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дубно, Рівненської області, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, одруженої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 24 липня 2026 року, близько 18 год. 00 хв, у період дії Указу Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого продовжено Указами Президента України, перебуваючи у місті Дубно, на дорозі у парку, поблизу вулиці Панаса Мирного, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, побачила на землі мобільний телефон, марки «Redmi» моделі «Note 14», серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 6660 гривень 00 копійок, у чохлі чорного кольору з маркуванням «Redmi», вартістю 200 гривень 00 копійок, який знаходився без нагляду, та піднявши його увімкнула, однак розблокувати не вдалося, бо не знала пароль доступу.

Перевівши викрадене майно у своє протиправне володіння, ОСОБА_3 , залишила місце вчинення правопорушення, та у подальшому віднесла вищевказаний мобільний телефон додому, де зберігала без наміру встановити власника, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 6860 гривень 00 копійок.

За вказаних обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

До початку підготовчого судового засідання 24 вересня 2026 року у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно угоди, обвинувачена зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні та виконати призначене їй судом покарання. Сторони узгодили покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України у виді у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Також сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, у порядку ст. 75, ст. 76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, як таку, що відповідає вимогам закону.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, фактичні обставини справи не оспорює, щиро розкаялася. Пояснила суду, що угоду уклала добровільно, наслідки її укладення та затвердження для неї зрозумілі. Захисник підтвердив добровільність укладення угоди.

Потерпіла ОСОБА_6 надала згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , та зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої немає, завдана злочином шкода їй відшкодована повністю, просила справу розглянути без її участі.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 т. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Таким чином, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою у даному кримінальному провадженні може бути укладена.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законів України, діям обвинуваченої надана правильна правова кваліфікація за ч.4 ст. 185 КК України. Враховуючи, що обвинувачена щиро кається, активно сприяла досудовому розслідуванню, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, тому наявні правові підстави для затвердження угоди та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання, у межах санкції статті, відповідно до пред`явленого обвинувачення, у виді позбавлення волі, з встановленням іспитового строку, що є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченої повністю. Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувався. Арешт на майно скасувати

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475,615 КПК України, суд - УХВАЛИВ :

затвердити угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2026 року, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченою ОСОБА_3 , захисником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026181040000389 від 03.09.2026.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно ч.1,3 ст.76 КК України на час іспитового строку покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати з межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчої судді Дубенського міськрайонного суду від 08.09.2026 на мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Note 14», ІМЕІ1: ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_1 з чохлом чорного кольору «Redmi».

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Redmi», моделі «Note 14», ІМЕІ1: ІМЕІ2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_1 та чохол чорного кольору «Redmi» - повернути у розпорядженні ОСОБА_6 .

Стягнути із засудженої ОСОБА_3 у дохід держави документально підтверджені процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : ОСОБА_1