Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №556/3483/25 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/3483/25

Номер провадження 2/556/26/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20.05.2026 року. сел. Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів за товар неналежної якості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , про стягнення коштів за товар неналежної якості.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 29.08.2025 року ОСОБА_1 , здійснив замовлення №696362 y продавця ФОП ОСОБА_2 (інтернет-магазин НОМЕР_1 »), що підтверджується копією рахунку-фактури від 30.08.2025 р.

Замовлення включало поршень к-т DIO AF62 4T +0.50 38.30 "MSU"; ЦПГ DIO AF62, TODAY AF61 D37.8, ni..., h59, 4T « PRO LIPAЙ».

04.09.2025 року ОСОБА_1 , отримав товар у відділенні Нової Пошти №1 сел.Володимирець та оплатив його повну вартість у сумі 2092 грн.

Після відкриття посилки вдома позивачем було виявлено, що поршні не відповідають заявленому розміру (кільце компресійне по діаметру повинно бути 2 мм, а по факту було 1,5 мм, кільце мастилозабирне по діаметру повинно бути 2 мм, а по факту було 1 мм.) фактично вони були меншими, ніж зазначено у замовленні, що свідчить про неналежну якість та невідповідність товару умовам договору згідно зі ст. 8, 9 Закону України «Про захист прав споживачів».

10.09.2025 року ОСОБА_1 , здійснив повернення частини товару, а саме, Поршень к-т DIO AF62 4T +0.5038.30 "MSU" на суму 505 гривень продавцю через «Нову Пошту», про що продавця було повідомлено телефоном. ОСОБА_1 , попросив повернути йому кошти за товар неналежної якості, однак отримав відмову.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області. У відповіді зазначено, що провести перевірку щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів стосовно ФОП ОСОБА_2 вони не можуть у зв`язку з відсутністю погодження Міністерства економіки України.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено його права як споживача, оскільки товар, переданий за договором купівлі-продажу, не відповідав погодженим сторонами характеристикам та вимогам щодо якості, а сплачені за такий товар кошти після його повернення продавцю повернуті не були.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення вартості товару неналежної якості стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та стягненням грошових коштів у розмірі 505 грн., а також моральної шкоди.

Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 19.11.2025.

Ухвалою суду від 31 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, але надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити в його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 , будучи належно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про перенесення часу судового засідання не клопотала, відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження таких заперечень не надала.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, та оскільки через технічні неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції фіксація судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Отже, обов`язок продавця полягає не лише у передачі покупцеві товару певного найменування, а й у передачі товару, який відповідає погодженим сторонами характеристикам та умовам договору. Зазначене узгоджується із положеннями статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої продавець зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а споживач має право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» належна якість товару — це властивість продукції, яка відповідає вимогам, установленим для відповідної категорії продукції у нормативно-правових актах та умовам договору із споживачем. При цьому недоліком є, зокрема, будь-яка невідповідність продукції умовам договору або інформації про продукцію, наданій продавцем.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, судом достовірно встановлено, що 29.08.2025 року ОСОБА_1 , здійснив замовлення №696362 y продавця ФОП ОСОБА_2 (інтернет-магазин НОМЕР_1 »), що підтверджується копією рахунку-фактури від 30.08.2025 р.

Замовлення складалося з поршеня к-т DIO AF62 4T +0.50 38.30 "MSU"; ЦПГ DIO AF62, TODAY AF61 D37.8, ni..., h59, 4T « PRO LIPAЙ».

04.09.2025 року ОСОБА_1 , отримав товар у відділенні Нової Пошти №1 сел.Володимирець Рівненська область та оплатив його повну вартість у сумі 2092 грн.

Після відкриття посилки вдома позивачем було виявлено, що поршні не відповідають заявленому розміру (кільце компресійне по діаметру повинно бути 2 мм, а по факту було 1,5 мм, кільце мастилозабирне по діаметру повинно бути 2 мм, а по факту було 1 мм.), фактично вони були меншими, ніж зазначено у замовленні, що свідчить про неналежну якість та невідповідність товару умовам договору.

Таким чином, суд вважає доведеним факт невідповідності переданого позивачу товару погодженим сторонами характеристикам. Виявлена невідповідність стосується технічних характеристик комплектуючих поршня та має безпосереднє значення для можливості його використання за призначенням, а тому не може розцінюватися як така, що не впливає на якість та споживчі властивості товару.

Відповідно до частини першої статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк або відшкодування витрат на їх усунення. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

За змістом статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі придбання товару неналежної якості споживач наділений правом вимагати від продавця реалізації передбачених законом способів захисту своїх прав, а продавець зобов`язаний прийняти товар неналежної якості та задовольнити законні вимоги споживача. Вимоги споживача не підлягають задоволенню лише у випадку, якщо продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил його використання або зберігання.

У зв`язку з виявленою невідповідністю, 10.09.2025 року ОСОБА_1 повернув продавцю через «Нову пошту» частину придбаного товару, а саме поршень у комплекті DIO AF62 4T +0.50, 38.30 «MSU», вартістю 505 грн. Про повернення товару продавця було повідомлено телефоном.

Отже, позивач фактично повернув продавцю саме той товар, щодо якого заявляв вимогу про невідповідність погодженим характеристикам. При цьому відповідач, отримавши повернутий товар, кошти, сплачені за нього, позивачу не повернув та належних доказів усунення недоліків товару, його заміни або правомірної відмови у задоволенні вимог позивача суду не надав.

Суд також враховує, що відповідно до статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. У даному випадку невідповідність розмірів комплектуючих товару є характеристикою самого переданого товару та була виявлена позивачем безпосередньо після його отримання, а доказів того, що зазначена невідповідність виникла внаслідок дій позивача після отримання товару, відповідачем не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач передав позивачу товар, який не відповідав погодженим сторонами умовам щодо його технічних характеристик, тобто товар неналежної якості. Доказів у спростування даного факту відповідач не надала.

З огляду на те, що товар, який не відповідав умовам замовлення, позивач повернув продавцю, а відповідач не повернув сплачені за нього кошти та не довів правомірності такої відмови, вимога позивача про стягнення з відповідача 505 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд не вбачає підстав покладати на позивача негативні наслідки неналежного виконання продавцем свого обов`язку щодо передачі товару належної якості, оскільки саме відповідач як продавець зобов`язаний забезпечити відповідність переданого товару погодженим сторонами характеристикам.

Також судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області з приводу порушення його прав як споживача.

Листом № ХК-057/01-01/14914-25 від 30.10.2025 року Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області повідомило позивача про неможливість проведення перевірки щодо дотримання ФОП ОСОБА_2 законодавства у сфері захисту прав споживачів у зв`язку з відсутністю погодження Міністерства економіки України на проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю).

Водночас зазначена обставина свідчить лише про неможливість проведення органом державного нагляду відповідного заходу контролю та сама по собі не спростовує обставин щодо невідповідності придбаного товару погодженим сторонами характеристикам, які підлягають оцінці судом на підставі всіх наявних у справі доказів.

Таким чином, позивач до звернення до суду вжив заходів для врегулювання спору та захисту своїх прав як споживача, однак спір у добровільному порядку вирішений не був.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Між сторонами склалися відносини, які підпадають під сферу регулювання спеціального Закон України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закон України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закон України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закон України «Про захист прав споживачів» продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 22 Закон України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Комплексний аналіз наведених положень законів дає суду підстави констатувати, що відносини між споживачами товарів та продавцями товарів й захист прав споживачів регулюються Законом у сфері захисту прав споживачів. Споживач має право на належну якість товару, а продавець зобов`язаний замінити товар неналежної якості на товар належної якості або повернути сплачену за товар грошову суми.

З установлених судом обставин вбачається, що позивач як споживач зазнав порушення своїх прав на придбання товару належної якості, оскільки переданий відповідачем поршень у комплекті DIO AF62 4T +0.50, 38.30 «MSU» не відповідав характеристикам, зазначеним у замовленні, зокрема щодо розмірів кілець.

Виявивши невідповідність товару погодженим характеристикам, позивач реалізував своє право на повернення товару продавцю, фактично передавши його відповідачу через оператора поштового зв`язку «Нова пошта».

При цьому суд враховує, що товар був отриманий позивачем 04.09.2025 року, а вже 10.09.2025 року, тобто через шість днів після його отримання та в межах встановленого законодавством чотирнадцятиденного строку, позивач повернув відповідачу через оператора поштового зв`язку «Нова пошта» поршень у комплекті DIO AF62 4T +0.50, 38.30 «MSU» вартістю 505 грн.

Таким чином, позивач своєчасно скористався правом на повернення придбаного товару, не допустивши пропуску передбаченого законом строку. Після повернення товару позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплачених за нього коштів у розмірі 505 грн, однак відповідач зазначені кошти добровільно не повернув. Доказів усунення недоліків товару, його заміни або наявності передбачених законом підстав для відмови у задоволенні вимог позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем порушено права позивача як споживача, передбачені законодавством про захист прав споживачів, а тому позивач має право на належний спосіб захисту свого порушеного права, зокрема шляхом стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених за товар неналежної якості.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості повернутого товару неналежної якості у розмірі 505 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з частино третьою цієї статті якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Наведені положення ч. 2 ст. 22 ст. Законe України «Про захист прав споживачів» передбачають відшкодування моральної шкоди за порушення прав споживачів.

За усталеною судовою практикою вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Наведений висновок міститься у постанові великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц.

Тож вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню при цьому розмір компенсації моральної шкоди визначається, виходячи з наступного.

Суд достовірно встановив, що позивач зазнав порушення прав, як споживач у зв`язку з продажом товару неналежної якості та відмовою у заміні товару на товар належної якості. У ході судового розгляду суд не установив причини з яких сталося порушення прав позивача. Відповідач не усуває порушень прав позивача вже тривалий час ( орієнтовно з серпня 2025 року).

У зв`язку з порушенням прав споживача позивач зазнає моральних страждань, обмежений у праві на використання товару належної якості, вимушений терпіти незручності, хвилюватися від такого ставлення до себе, вимушений вживати додаткових зусиль для захисту своїх прав та організації свого життя.

Враховуючи характер та обсяг страждань позивача, тривалість та характер порушення прав, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1 000 грн. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди саме цю суму.

Також суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди має виключно компенсаційний характер і не може перетворюватися на джерело безпідставного збагачення позивача.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача як юридичної особи на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів за товар неналежної якості - задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), сплачену суму за товар неналежної якості у розмірі 505 (п`ятсот п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами які не приймали участі при розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.В. Іванків

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ідентифікатор суб`єкта в ЄДР: 14674695, юридична адреса: АДРЕСА_2 ,.