Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №551/1073/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/1073/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2026 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

присяжних Свищ В.І., Федорченко В.В.,

за участю: секретаря судових засідань Золотарьової А.О.,

представника заявника - адвоката Артеменко А.О. ( дистанційно ),

представника заінтересованої особи - адвоката Борзовця О.В. ( дистанційно ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в:

07 вересня 2026 року адвокат Артеменко А.О., діючи від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , через систему « Електронний суд » звернулася до суду з заявою та просила оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , день вірогідної смерті, внаслідок стрілецького бою у районі населеного пункту Новоіванівка Курської області Російської Федерації, під час виконання обов`язків по захисту Батьківщини, в результаті безпосередньої участі у бойових діях для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України

Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 01 жовтня 2024 року призваний у Збройні Сили України та зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , де і проходив військову службу.

У листопаді 2024 року на ім`я колишньої дружини ОСОБА_5 надійшло сповіщення сім`ї №387, видане ІНФОРМАЦІЯ_4 №1/25878 від 26 листопада 2024 року, про те, що її колишній чоловік, стрілець 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, зник безвісти 16 листопада 2024 року, близько 11 год. під час виконання бойового завдання стрілецького бою в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області.

По факту зникнення безвісти ОСОБА_4 за заявою сина останнього ОСОБА_3 внесено відомості до ЄРДР за номером кримінального провадження №12024170550001237 від 28 листопада 2024 року за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України. Постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 15 березня 2026 року ОСОБА_2 , 2011 року народження, визнано потерпілою у кримінальному провадженні №12024170550001237 від 28 листопада 2024 року.

16 травня 2026 року військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит надано інформацію, відповідно до якої військовослужбовцем ОСОБА_4 особисте розпорядження на випадок зникнення безвісти (загибелі) у встановлено порядку не складалося та не подавалося, при цьому інформація щодо можливого оформлення такого розпорядження поза межами військової частини відсутня.

Із отриманих матеріалів від військової частини за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 відомо, що виконуючи бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20 листопада 2024 року №2127, тво командира роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодший лейтенант ОСОБА_6 провів службове розслідування стосовно зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти "Шквал" військової частини НОМЕР_1 .

16 листопада 2024 року, близько 11 год. 10 хв., виконуючи бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 № 6317 дск від 13 листопада 2024 року, внаслідок стрілецького бою північніше населеного пункту Новоіванівка (рф), було втрачено зв`язок та візуальний контакт із ОСОБА_4 . Дана подія підтверджується витягом із «Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 » за 16 листопада 2024 року.

Відповідно до копії акту службового розслідування від 18 грудня 2024 року та витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28 грудня 2024 № 2827, солдат ОСОБА_4 , стрілець 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти "Шквал" військової частини НОМЕР_3 , вважається зниклим безвісті під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоіванівка (рф) Курської області.

З пояснень солдата ОСОБА_7 , стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізовалого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти «Шквал» військової частини НОМЕР_3 , слідує, що 16 листопада 2024 року він виконував бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 . У цей час до виконання бойових завдань у цьому районі були залучені й інші військовослужбовці їхнього підрозділу, зокрема, солдат ОСОБА_3 . Приблизно о 10 год. 30 хв. штурмова група « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у складі якої перебував і солдат ОСОБА_8 , розпочала штурмові дії в напрямку позицій ворога північніше населеного пункту Новованівка, в результаті чого зав`язався стрілецький бій з ворогом, у ході якого останній не вийшов на зв`язок.

Таким чином, встановлено, що солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , близько 11 год. 10 хв. у районі населеного пункту Новоіванівка зник безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

ОСОБА_4 на момент зникнення безвісти двічі розлучений, має від шлюбів двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потрібне для отримання свідоцтва про смерть та можливості подальшого звернення щодо отримання одноразової грошової допомоги та реалізації спадкових прав, оформлення пільг для неповнолітньої доньки ОСОБА_2 за загиблим військовослужбовцем.

Встановити даний факт іншим шляхом, окрім судовим, неможливо, тому і виникла необхідність звернення до суду з заявою про оголошення громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, внаслідок стрілецького бою північніше населеного пункту Новоіванівка Курської області з дня вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб Міністерство оборони України та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити у порядку окремого провадження у складі одного судді і двох присяжних та, як наслідок призначено судове засідання о 10 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року ( а.с. 35 - 36 ).

25 вересня 2026 року від представника заінтересованої особи ОСОБА_12, який на підставі довіреності представляє інтереси Міністерства оборони України, на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення можливості надати письмові пояснення у справі ( а.с. 52 - 83 ).

Протокольною ухвалою суду від 28 вересня 2026 року клопотання представника Міністерства оборони України задоволено, проведення розгляду справи відкладено до 15 год. 00 хв. 12 жовтня 2026 року ( а.с. 84 - 85 ).

28 вересня 2026 року від представника заявника - адвоката Артеменко А.О. на адресу суду надійшло клопотання про допит у судовому засіданні військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ( а.с. 86 - 91 ).

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , відділ ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, будь - яких заяв, клопотань, пояснень від яких на адресу суду не надходило.

За правилами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність заінтересованої особи ОСОБА_3 і представників заінтересованих осіб Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , відділу ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області.

Представник заявника - адвокат Артеменко А.О. заяву ОСОБА_1 підтримала та просила її задовольнити, виходячи з обставин, що у ній викладені.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - адвокат Борзовець О.В. просив заяву задовольнити, виходячи з обставин, що викладені в акті службового розслідування.

Вислухавши думку представника заявника, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Так, під час розгляду справи встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , яке 24 березня 2011 року видано Тахтаулівською сільською радою Полтавського району та області ( а.с. 13 ).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині ) № 94 від 01 квітня 2024 року, відносно солдата ОСОБА_4 , умовно - достроково звільненого від відбування покарання на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2024 року у справі № 553/317/24, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 ( по особовому складу ) від 01 жовтня 2024 року № 112-РС на посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової роти ( Шквал ), який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_7 і уклав контракт, строком до оголошення рішення про демобілізацію, встановлено адміністративний нагляд, строком на 12 місяців, з дня зарахування до списків особового складу з застосуванням наступних обмежень: заборона перебувати поза межами дислокації військової частини та місця перебування визначеного безпосереднім командиром, заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу військової частини ( а.с. 19 ).

26 листопада 2024 року за вих. № 1/25878 ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_1 , направлено сповіщення сім`ї ( близьких родичів ) на тих, хто зник безвісти № 387, відповідно до якого стрілець 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, зник безвісти 16 листопада 2024 року, близько 11 години під час виконання бойового завдання стрілецького бою в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області ( а.с. 15 ).

Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 22 квітня 2026 року за вих. № 19311, солдат ОСОБА_4 у період часу з 13 по 16 листопада 2024 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з збройною агресією Російської Федерації проти України ( а.с. 20 ).

Військовослужбовцем ОСОБА_4 особисте розпорядження на випадок зникнення безвісти у встановленому порядку не складалося та не подавалося, при цьому, інформація щодо можливого оформлення такого розпорядження поза межами військової частини відсутня ( а.с. 20, зворот ).

Як убачається з акту службового розслідування, який затверджений 18 грудня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_1 , 16 листопада 2024 року, близько 11 год. 10 хв., виконуючи бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 № 6317 дск від 13 листопада 2024 року, внаслідок стрілецького бою північніше населеного пункту Новоіванівка ( Російська Федерація ) втрачено зв`язок та візуальний контакт із солдатом ОСОБА_4 , стрільцем 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_8 » військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з « Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 » за 16 листопада 2024 року зафіксовано наступні події: 10.30 - 11.30 стрілецький бій штурмова група « ІНФОРМАЦІЯ_5 » північніше Новоіванівка ( Російська Федерація ).

Зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 підтверджується поясненнями солдатів ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , згідно з якими 16 листопада 2024 року вони виконували бойове завдання командира військової частини НОМЕР_1 у районі населеного пункту АДРЕСА_2 . У цей час до виконання бойових завдань у цьому районі були залучені і інші військовослужбовці їхнього підрозділу, зокрема, солдат ОСОБА_3 , який перебував у засобах індивідуального захисту та мав при собі штатну зброю. При цьому, підтримували між собою зв`язок за допомогою рації.

Приблизно о 10 год. 30 хв. штурмова група « Лісоруб », у складі якої перебував солдат ОСОБА_4 , розпочала штурмові дії в напрямку позиції ворога північніше населеного пункту Новоіванівка, в результаті чого зав`язався стрілецький бій з ворогом, у ході якого близько 11 год. 10 хв. було втрачено зв`язок та візуальний контакт з останнім.

По закінченню стрілецького бою, близько 11 год. 30 хв. були розпочаті пошукові заходи солдата ОСОБА_4 , які проводилися за допомогою розвідувального дрону, а також на його пошуки була відправлена піша група. Однак, пошукові заходи позитивного результату не дали. Подальша доля та стан солдата ОСОБА_4 невідомі, тіло військовослужбовця чи його зброю не знайдено ( а.с. 23- 27 ).

Протокольною ухвалою суду від 12 жовтня 2026 рок у задоволенні клопотання представника заявника - адвоката Артеменко А.О. про виклик та допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , відмовлено.

При прийнятті такого рішення суд виходив із того, що обставини зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання були предметом службового розслідування, за результатами якого складено відповідний акт, який долучений до матеріалів справи.

Із змісту зазначеного акта вбачається, що військовослужбовці, про допит яких заявлено клопотання, під час проведення службового розслідування надали пояснення щодо втрати зв`язку та візуального контакту з солдатом ОСОБА_4 під час стрілецького бою з ворогом.

Водночас надані ними пояснення не містять відомостей про безпосереднє спостереження обставин загибелі ОСОБА_4 , отримання ним поранень або інших конкретних подій, пов`язаних із його подальшою долею.

При цьому, суд враховує, що обставини зникнення військовослужбовця під час стрілецького бою мають істотне значення для вирішення питання про оголошення ОСОБА_4 померлим, оскільки можуть свідчити про існування обставин, які загрожували його життю.

Разом із тим, заявником не конкретизовано, які саме додаткові відомості щодо обставин зникнення солдата ОСОБА_4 можуть повідомити зазначені особи під час їх безпосереднього допиту, крім тих, які вже відображені в матеріалах службового розслідування.

За таких обставин, беручи до уваги характер відомостей, повідомлених зазначеними військовослужбовцями, зміст заявленого клопотання та наявні у справі письмові докази, суд не вбачав достатньо обґрунтованої необхідності їх додаткового допиту для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ( з основної діяльності ) № 2827 від 28 грудня 2024 року, вважати встановленим, що солдат ОСОБА_4 , стрілець 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти « Шквал » військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоїванівка ( Російська Федерація ), внаслідок дій з боку окупаційних військ Російської Федерації, та є бойовою тимчасовою втратою особового складу.

Факт зникнення безвісти 16 листопада 2024 року солдата ОСОБА_4 визнати таким, що пов`язаний із захистом Батьківщини під час воєнного стану ( а.с. 21- 22 ).

Постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області від 15 березня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12024170550001237 від 28 листопада 2024 року.

З мотивувальної частини постанови слідчого слідує, що 27 листопада 2024 року надійшла письмова заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області Російської Федерації зник безвісти його батько військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

28 листопада 2024 року за заявою ОСОБА_3 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170550001237 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України ( а.с. 14 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду із заявою про оголошення ОСОБА_4 померлим, заявник вказувала на те, що загибель (смерть) батька її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , 2011 року народження, фактично є встановленою, проте отримання необхідних документів для реєстрації смерті та свідоцтва про смерть є неможливим. Єдиною підставою для реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення особи померлою.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого законом строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Свого часу Верховний Суд України роз`яснив судам, що оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині 1 статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині 2 статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини 2, 3 статті 46 ЦК України).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина 4 статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно із ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23.

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22).

Тобто, на відміну від підстави для встановлення факту смерті особи (наявність достовірних доказів, що свідчать про її загибель), підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Згідно з положеннями статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 89 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

На переконання суду, заявником не надано суду докази, які з достатньою вірогідністю підтверджують загибель ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у районі населеного пункту Новоіванівка Курської області Російської Федерації під час виконання обов`язків по захисту Батьківщини

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин » в редакції від 14 квітня 2022 року № 2191-ІХ визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у заяві про оголошення такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та принципу правової визначеності.

Вказане вище узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постановах від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43,46 ЦК України, статей 305,306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним є звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою ( частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт,а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Також слід вказати, що шестимісячний строк, зазначений у частині другій статті 46 ЦК України, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, а не від дня закінчення воєнного стану чи воєнних дій на всій території України.

Суд наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

«…Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.»

Отже, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 зник безвісти 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоіванівка Курської області Російської Федерації.

Отже, для вирішення питання про наявність передбачених законом підстав для оголошення ОСОБА_4 померлим істотне значення має встановлення часу завершення активних бойових дій у районі населеного пункту Новоіванівка Курської області Російської Федерації.

Разом із тим, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б дозволяли встановити конкретну дату завершення активних бойових дій у зазначеному районі.

Учасники справи клопотань про витребування додаткових доказів на підтвердження вказаної обставини не заявляли.

Водночас суд враховує, що відповідно до частин 1 і 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд вживає заходів щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи та має право за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

За відсутності достовірних відомостей щодо завершення активних бойових дій у місці ймовірної загибелі військовослужбовця суд позбавлений можливості встановити початок перебігу та закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України.

Сам собою сплив понад шести місяців із дня зникнення військовослужбовця за встановлених обставин не є достатньою підставою для висновку про дотримання передбаченого законом строку.

За таких обставин, з урахуванням сукупності досліджених доказів, суд приходить до висновку про недоведеність наявності передбачених ч. 2 ст. 46 ЦК України умов для оголошення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.46, 47 ЦК України, статтями 4, 5, 211, 265, 268, 273, 293, 306 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

особа, в інтересах якої подано заяву: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий,

заінтересовані особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий,

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ,

Міністерство Оборони України, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5, код ЄДРПОУ НОМЕР_7,

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місцезнаходження: 38300, Полтавська область, Миргородський район, смт. Велика Багачка, вул. Каштанова, 19 А, код ЄДРПОУ 22547868.

Повний текст рішення суду складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя:

Присяжні:

_________ Свищ В.І.,

_________ Федорченко В.В.