Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №554/11469/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.10.2026Справа № 554/11469/26

Провадження № 2/554/5464/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді — Черняєвої Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Полтавської обласної ради та Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про захист прав споживачів, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

03.08.2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними положення пунктів 30, 31, 32 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та пункту 31 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води в частині застосування двоставкового тарифу та підвищених тарифів з 01.12.2021 року. Також просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок плати за вказані послуги за період з 01.12.2021 року до дати ухвалення рішення суду за одноставковим тарифом у розмірі, що діяв для відповідних споживачів станом на 24.02.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що введення двоставкового тарифу відбулося неправомірно, умови договору є несправедливими в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», а застосування підвищених тарифів під час дії воєнного стану порушує мораторій, встановлений Законом України № 2479-ІХ.

Крім того, позивачка посилається на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 року у справі № 440/10672/25, якими рішення Полтавської обласної ради від 30.08.2024 року № 854 про встановлення тарифів на 2024–2025 роки визнано протиправним та нечинним.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 04.08.2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.

13.08.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що з 01.12.2021 року між сторонами в силу вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» діють публічні договори приєднання, умови яких повністю відповідають типовим формам, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Двоставкові тарифи були встановлені уповноваженими органами (НКРЕКП та Полтавською обласною радою) ще до введення воєнного стану, є чинними і не визнавалися протиправними на момент здійснення нарахувань за інші періоди.

Щодо рішення судів у справі № 440/10672/25 відповідач вказав, що визнання нормативно-правового акта нечинним відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України має ефект лише на майбутнє (з моменту набрання судовим рішенням законної сили, тобто з 03.06.2026) і не має зворотної дії в часі, а тому нарахування за період з 01.10.2024 по 30.09.2025 за цим тарифом були правомірними. Ба більше, базовий рівень тарифів для населення фактично не підвищувався порівняно з жовтнем 2021 року, що відповідає вимогам мораторію.

Треті особи — Полтавська обласна рада та ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області — письмових пояснень по суті спору суду не надали.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є індивідуальним споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), які надаються відповідачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 20.12.1994 року.

У зв`язку з тим, що співвласники багатоквартирного будинку за вказаною адресою самостійно не обрали модель договірних відносин, з 01 грудня 2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та позивачем набули чинності публічні індивідуальні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Тексти зазначених договорів були оприлюднені на офіційному вебсайті підприємства 01 жовтня 2021 року. Факти приєднання позивача до умов вказаних публічних договорів підтверджуються вчиненням дій — регулярним споживанням послуг та здійсненням їх оплати за рахунками відповідача.

У пункті 30 індивідуального договору зазначено, що у разі застосування двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії плата за послуги з постачання теплової енергії визначається як сума влати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно п.31 вказаного договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послуги виконавець у строк,, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пункт 32 індивідуального договору передбачає, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком та закінченням календарного місяця відповідно.

Розрахунок вартості послуг відповідачем здійснювався на підставі двоставкових тарифів, затверджених Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року, а надалі — Рішеннями Полтавської обласної ради: № 286 від 21.10.2021, № 477 від 30.09.2022, № 669 від 28.07.2023, № 854 від 30.08.2024 та № 1048 від 30.09.2025.

Регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі Цивільного кодексу України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання» та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», надання таких послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори укладаються відповідно до типових договорів, затверджених КМУ.

За змістом ч. 5 ст. 13 цього Закону, якщо співвласники будинку не прийняли рішення про вибір моделі відносин, з ними укладається індивідуальний договір, що є публічним договором приєднання.

Згідно зі ст. 634 ЦК України, договір приєднання укладається лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Оскільки умови оспорюваних індивідуальних договорів відповідача повністю відповідають Типовим договорам, затвердженим постановою КМУ № 830, суд відхиляє доводи позивача щодо несправедливості та недійсності пунктів 30, 31, 32 в частині структури тарифу.

Порядок формування двоставкових тарифів чітко регламентовано Постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року.

Одноставковий тариф для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на території м.Полтави уповноваженими органами не встановлювався, тому вимога здійснювати розрахунок виключно за одноставковим тарифом є безпідставною.

Щодо доводів про порушення мораторію на підвищення тарифів під час дії воєнного стану: Законом України № 2479-ІХ від 29.07.2022 року запроваджено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію та гарячу воду для населення протягом дії воєнного стану. Як встановлено судом, двоставкові тарифи для споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» були затверджені Постановою НКРЕКП № 2269 ще 30.11.2020 року та закріплені Рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021 року, тобто до введення воєнного стану (24.02.2022). Протягом усього періоду дії воєнного стану відповідач не підвищував базовий розмір тарифів для категорії «населення», залишаючи їх на рівні жовтня 2021 року. Застосування тарифів, встановлених до початку війни, не є підвищенням тарифів та не порушує мораторій.

Окрему увагу суд приділяє доводам позивача щодо постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 року у справі № 440/10672/25, якою було залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року про визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської обласної ради від 30.08.2024 року № 854 «Про встановлення тарифів...» на період з 01.10.2024 по 30.09.2025.

Аналізуючи правові наслідки вказаного судового рішення в межах даного цивільного спору, суд керується частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Наведена норма закріплює принцип, за яким визнання акта нечинним судом скасовує його дію виключно на майбутнє і не має ретроактивного (зворотного) ефекту, якщо інше прямо не встановлено судом.

Зазначений підхід узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, зокрема висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 березня 2024 року у справі № 910/17615/20 та Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.05.2026 у справі № 380/4648/25. Верховний Суд чітко зазначив, що судове рішення про визнання нормативно-правового акта нечинним не означає автоматичного припинення або перегляду зобов`язань, які виникли та існували у період чинності цього акта, оскільки такий акт втрачає чинність лише з моменту набрання рішенням законної сили.

Оскільки постанова Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10672/25 набрала законної сили 03.06.2026 року, саме з цього моменту рішення Полтавської обласної ради № 854 вважається таким, що втратило чинність. Водночас у період з 01.10.2024 по 30.09.2025 вказане рішення було чинним, обов`язковим до виконання на відповідній території в силу ст. 144 Конституції України та ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а сам факт оскарження акта в суді не зупиняв його дії. Відтак, застосування відповідачем тарифів, встановлених рішенням № 854 у вказаний період, було правомірним і не може слугувати підставою для проведення ретроспективного перерахунку плати.

Крім того, суд враховує, що рішення Полтавської обласної ради № 854 фактично дублювало за розміром та структурою для категорії «населення» попередні рішення (зокрема № 286 від 21.10.2021 та № 669 від 28.07.2023), які протиправними не визнавалися, а отже, фактичного підвищення фінансового навантаження на споживача всупереч мораторію не відбулося.

За таких обставин, дії відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо нарахування плати за весь оспорюваний період (включаючи період дії рішення № 854) ґрунтувалися на чинних на той момент актах уповноважених органів, права позивача як споживача порушені не були, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачка при зверненні до суду із позовом на підставі положень ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір відноситься на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», за участю третіх осіб — Полтавської обласної ради та Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, про захист прав споживачів, визнання окремих положень договору недійсними та зобов`язання вчинити певні дії — відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя Т.М.Черняєва