Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №554/8697/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 08.10.2026Справа № 554/8697/26

Провадження № 2/554/4416/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання — Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (представник позивача — Андрухов Василь Миколайович) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

У 2026 році ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (оферти) № 10.11.2025-100000055 від 10.11.2025 року у загальному розмірі 28 240,00 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.11.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця було укладено Кредитний договір № 10.11.2025-100000055, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E231». За умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 168 днів (кінцевий термін повернення — 26.04.2026 року) шляхом перерахування коштів на банківську платіжну картку позичальника. Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе грошові зобов`язання належним чином не виконав, платежів на погашення кредиту та сплату нарахованих процентів не здійснював, у зв`язку з чим станом на 28.05.2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 28 240,00 грн, яка складається з:

-8 000,00 грн — основний борг (тіло кредиту);

-10 640,00 грн — заборгованість за процентами;

-400,00 грн — комісія за надання кредиту;

-1 200,00 грн — комісія за обслуговування заборгованості;

-8 000,00 грн — відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином судовими повістками за зареєстрованою адресою місця проживання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України до суду не надав.

Ухвалою суду постановлено здійснювати заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280–282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно оцінивши договір кредиту з заявкою, квитанцію про перерахування коштів, докази ідентифікації та детальний розрахунок заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 10.11.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 10.11.2025-100000055.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За приписами ст.ст. 11, 12 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як убачається з матеріалів справи, зазначений кредитний договір підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «E231», надісланим на фінансовий номер телефону відповідача після проходження ідентифікації в системі BankID НБУ, що свідчить про дотримання форми правочину та узгодження всіх його істотних умов.

За умовами договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн. Факт належного виконання позивачем обов`язку щодо надання коштів підтверджується долученою квитанцією про видачу (перерахування) коштів від 10.11.2025 року на електронний платіжний засіб позичальника.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отримані кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн відповідач позивачу не повернув, платежів на погашення боргу не здійснював, у зв`язку з чим заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) в сумі 8 000,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 640,00 грн, суд зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, оспорюваність умови чи договору або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може, і за відсутності такої позовної вимоги чи відповідних заперечень суд не наділений правом самостійно зменшувати розмір узгоджених сторонами процентів.

Як убачається з наданого детального поденного розрахунку заборгованості, нарахування процентів здійснювалося позивачем виключно в межах узгодженого сторонами строку кредитування — зі ставки «Стандарт» (1 % в день) та ставки «Економ» (0,5 % в день) за 168 днів користування (з 10.11.2025 по 26.04.2026 року), після спливу якого нарахування процентів позивачем припинено.

Відповідач ОСОБА_1 зустрічного позову про визнання умов кредитного договору недійсними або їх зміну до суду не пред`явив, відзиву на позовну заяву та власного контррозрахунку не надав, правильність наданого позивачем розрахунку процентів не спростував. За таких обставин заборгованість за процентами у розмірі 10 640,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення відсотків відповідно до статті 625 ЦК України в розмірі 8 000,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 400,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 200,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Посилання позивача на зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та виключення з нього пункту 6.1 розділу IV судом відхиляються, оскільки пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинною імперативною нормою матеріального права прямої дії, спрямованою на загальний захист прав усіх позичальників у період дії воєнного стану, яка безумовно та однозначно звільняє боржника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення відсотків за статтею 625 ЦК України у розмірі 8 000,00 грн задоволенню не підлягають як такі, що прямо суперечать закону.

Окрім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 400,00 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та усталеної судової практики Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17), обов`язок кредитодавця надати споживчий кредит позичальнику є його основним договірним обов`язком за кредитним договором, а дії з перевірки документів, надання коштів та загального супроводу заборгованості здійснюються на виконання зобов`язань самого кредитора і не є самостійними додатковими чи супутніми послугами для споживача. Встановлення у кредитному договорі комісій за видачу кредиту та за ведення або обслуговування кредитної заборгованості покладає на споживача необґрунтовані додаткові платежі, що прямо суперечить положенням цивільного законодавства про захист прав споживачів. За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення комісій на загальну суму 1 600,00 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 18 640,00 грн (8 000,00 грн — заборгованість за основним боргом та 10 640,00 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом).

У задоволенні решти позовних вимог у сумі 9 600,00 грн (8 000,00 грн відсотків за ст. 625 ЦК України та 1 600,00 грн комісій) слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 18 640,00 грн при заявленій ціні позову 28 240,00 грн, що становить 66,01 %.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 757 грн 45 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–81, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 280–284 ЦПК України, ст.ст. 204, 205, 207, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Октябрським РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області 08.02.2014 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором № 10.11.2025-100000055 від 10 листопада 2025 року у загальному розмірі 18 640 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок), з яких:

-заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) — 8 000 грн 00 коп.;

-заборгованість за нарахованими процентами — 10 640 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 757 грн 45 коп. (одна тисяча сімсот п`ятдесят сім гривень 45 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення відсотків відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 8 000 грн 00 коп., комісії за надання кредиту у розмірі 400 грн 00 коп. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 200 грн 00 коп. — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко