Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №552/1609/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 02.10.2026Справа № 552/1609/26

Провадження № 2/554/3435/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді – Бугрія В.М., при секретарі судового засідання Мазніченко М.А., за участю представника позивача адвоката Грибовода В.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Люмах А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою адвоката Грибовода Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди завданої каліцтвом,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 року адвокат Грибовод Віталій Васильович звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Київського районного суду міста Полтави з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди завданої каліцтвом, в якому просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1002472 грн 81 коп., з яких 792920 грн 53 коп. — втрачений заробіток за 2023–2024 роки, 139015 грн 83 коп. — інфляційні втрати, 48098 грн 86 коп. — три проценти річних, 22437 грн 59 коп. — витрати на лікування, а також судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 24.07.2019 року ОСОБА_1 перебував на перехресті вулиць Грушевського та Степового Фронту, а саме на тротуарі перед пішохідним переходом через вулицю Грушевського. Під час перебування позивача перед вказаним пішохідним переходом, від верби відірвалась гілка та впала на ОСОБА_1 , чим спричинила перелом поперечних відростків хребта L 1-2-3 зліва. В зв?язку з даною подією ОСОБА_1 тривалий час перебував на лікуванні, а саме з 28.07.2019 року по 13.09.2019 року.

Відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №54 при проведенні комісійної судово-медичної експертизи лікарем-травматологом громадянину ОСОБА_1 було встановлено діагноз: після травматичний S подібний грудо-поперековий сколіоз. Консолідовані переломи поперечних відростків L2-L3-L4 хребців ліворуч, дужки L5 хребця. Вторинний (пісятравматичний) спонділоартроз, остеохондроз поперекового відділу хребта з нестабільністю на рівні L5-S1. Спонділолістез L1-S1. Вторинний виражений больовий та м?язово-тонічний синдром у попереково-крижовому відділі хребта. Обмеження рухів у поперековому відділі хребта. Порушення функції опори та ходи ПФ 11, що є наслідком травми від 24.07.2019 року. Згідно з п.79 б) «Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм…» Інструкції №2 «Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи» від 08.01.1986 року, ступінь постійної (стійкої) втрати загальної працездатності у ОСОБА_1 складає 40 (сорок) відсотків. Відповідно до пункту 1.3 Таблиці 9 «Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров?я, пов?язане з виконанням трудових обов?язків», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров?я України №420 від 05.06.2012 року, ступінь втрати професійної працездатності складає 40 (сорок) відсотків.

Згідно листа Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради від 12.09.2022 року за №340 в липні 2019 року росло дві верби одного віку. На видалення однієї з них Управлінням житлово-комунального господарства було надане доручення від 25.09.2019 року №010602.203/2329. Згідно наданого доручення підприємство провело роботи по видаленню зазначеного в дорученні дерева. Проведення обстежень зелених насаджень не входить до повноважень підприємства, а матеріали про проведені обстеження зберігаються в Управлінні житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Порядком видалення зелених насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у м.Полтава у новій редакції, затвердженого рішенням позачергової двадцять п?ятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 02 серпня 2012 року, пунктом 5, що компетентним органом для прийняття рішень про видалення зелених насаджень у місті Полтаві та видачі ордерів на видалення зелених насаджень визначено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради своїм наказом створює та затверджує склад комісії по обстеженню зелених насаджень в місті Полтаві один раз на рік або при зміні складу комісії.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 108398,30 грн втраченого доходу, 36335,01 грн інфляційних втрат, 9818,19 грн 3% річних, 14853,46 грн матеріальної шкоди та 50000 грн моральної шкоди, а всього: 219404,96 грн.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1198890,22 грн заробітку, втраченого внаслідок каліцтва з урахуванням ступеня професійної працездатності, що складає 40% за період з 24.07.2019 по 31.12.2022.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 3% річних 84677,52 грн та інфляційних втрат 375305,55 грн за період з 31.07.2019 по 31.12.2023.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь держави суму судового збору в розмірі 1073,60 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Отже, аналізуючи зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на його користь необхідно стягнути завдану шкоду та збитки.

Отже, судом встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідача ОСОБА_1 було завдано матеріальної та моральної шкоди. Разом з тим, внаслідок протиправної бездіяльності Управління, ступінь постійної (стійкої) втрати загальної працездатності у ОСОБА_1 складає 40 (сорок) відсотків, ступінь втрати професійної працездатності складає 40 (сорок) відсотків.

Зазначені обставини не підлягають доказуванню, в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Судом у справі № 552/6528/22 стягнуто заробіток, втрачений внаслідок каліцтва з урахуванням ступеня професійної працездатності, що складає 40% за період з 24.07.2019 року по 31.12.2022 року, а інфляційні втрати та 3% річних - з 31.07.2019 року по 31.12.2023 рік.

0 3.12.2025 року до Управління було надіслано досудову вимогу із вимогою сплатити ОСОБА_1 980035,22 грн., що складається із суми втраченого заробітку, внаслідок каліцтва з урахуванням ступеня професійної працездатності.

Станом на час звернення із позовом відповіді на досудову вимогу ОСОБА_1 не отримував, зазначені в ній суми грошових коштів не оскаржувались.

Між тим, 31.12.2022 року ОСОБА_1 завдана шкода у вигляді заробітку, втраченого внаслідок каліцтва, матеріальної шкоди (витрати на лікування). Крім того, в зв`язку з простроченням виконання зобов`язання, існують підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

22.04.2025 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2024 року залишено без змін.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 11.03.2026 року передано справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Полтави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі визначено Бугрія В.М.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.04.2026 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 16.06.2026 року закрито підготовче засідання по цивільній справі.

12.08.2026 року від представника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради Люмах А.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування відповідач зазначає, що утримання зелених насаджень у місті Полтава, за адресою отримання шкоди позивачем не здійснюється Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. На балансі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не перебувало дерево, яке впало на позивача. Також, на балансі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не перебуває вказана земельна ділянка, на якій знаходилось дерево, яке впало на позивача, та Управління не володіє інформацією стосовно власника/землекористувача земельної ділянки, на якій знаходилось дерево, яке впало на позивача.

Матеріали позовної заяви не підтверджують вину відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у вчиненні шкоди позивачу, зокрема й доказів того, що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання відповідачем заходів з видалення аварійних дерев, а тому відсутні правові підстави для відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди. Фактично відсутній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями або бездіяльністю відповідача та спричиненням шкоди позивачу.

Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради не є балансоутримувачем території, на якій відбулося падіння дерева.

Будь яких доказів на спростування зазначеної обставини та на підтвердження того, що балансоутримувачем земельної ділянки є Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, учасники справи до матеріалів справи не надали.

Тому, при розгляді справи суду необхідно виходити з того, що балансоутримувачем земельної ділянки, на якій знаходилось дерево, що завдало шкоди позивачу є відповідний орган місцевого самоврядування.

Віднесення до повноважень виконавчих органів Полтавської міської ради контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів не наділяє такі виконавчі органи повноваженнями балансоутримувача.

Позивач і представник відповідача в судовому засіданні підтримали позовну заяву просили задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, та просив відмовити за безпідставністю.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено що, 24 липня 2019 року на перехресті вулиць Грушевського та Степового Фронту в місті Полтаві на ОСОБА_1 впала гілка аварійної верби. Наслідок - перелом поперечних відростків хребта і, за висновком комісійної судово-медичної експертизи № 54 від 14 листопада 2023 року, стійка втрата професійної працездатності в розмірі сорока відсотків. Ця втрата є постійною: позивач не відновив працездатність і не відновить її.

Відповідно до частини першої статті 1195 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди каліцтвом, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної працездатності. Відповідно до частини першої статті 1202 цього Кодексу відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, здійснюється щомісячними платежами. Отже, зобов`язання відповідача є триваючим: воно не припинилося рішенням суду, а щомісяця породжує нову вимогу, доки триває втрата працездатності.

12 листопада 2018 року громадянин ОСОБА_2 звернувся до начальника Управління із заявою про спилювання аварійної верби. 26 листопада 2018 року комісія за участю представників Управління та КП «Декоративні культури» склала акт № 1359, яким стан верби визнано незадовільним. Доручення на видалення Управління надало лише 25 вересня 2019 року — через два місяці після травми. Компетентним органом для прийняття рішень про видалення зелених насаджень у місті Полтаві та видачі ордерів порядком, затвердженим рішенням Полтавської міської ради від 2 серпня 2012 року, визначено саме Управління; Управління своїм наказом створює комісію з обстеження насаджень; обстеження не входить до повноважень КП «Декоративні культури».

Рішенням від 23 вересня 2024 року у справі № 552/6528/22 втрачений заробіток стягнуто за період з 24 липня 2019 року по 31 грудня 2022 року, інфляційні втрати і три проценти річних — по 31 грудня 2023 року. 22.04.2025 року постановою Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2024 року залишено без змін. Період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2024 року судом не розглядався і рішенням не охоплений. Саме за цей період заявлено вимоги у цій справі.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров?я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров?я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров?я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров?я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч.3 ст.1197 ЦК України до втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку.

Велика Палата Верховного Суду у п.85 постанови від 05.10.2022 року по праві 906/1318/19 дійшла висновку, що визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з?явилось право на відповідне відшкодування.

З 24.07.2019 року у позивача з`явилося право на відповідне відшкодування (дати отримання травми). При цьому суму втраченого заробітку стягнуто зазначеним рішенням суду до 31.12.2022 року.

У 2023 році, ОСОБА_1 отримав дохід в розмірі 1165152,96 грн., сума втраченого доходу становить 426535,02 грн.

Разом з тим, інфляційні втрати складають 103401,30 грн, а 3% річних - 33036,62 грн.

У 2024 році ОСОБА_1 отримав дохід в розмірі 915963,9 грн., сума втраченого доходу становить 366385,51 грн.

Разом з тим, інфляційні втрати складають 35614,53 грн, а 3% річних - 15062,24 грн.

Крім того, на лікування ОСОБА_1 витратив 22437,59 грн.

Загальний розмір вищезазначених сум становить 1002472, 81 грн.

Благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

До системи благоустрою населених пунктів, серед іншого, включається: управління у сфері благоустрою населених пунктів; визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів. (стаття 3 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту. (ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, серед іншого, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; аналогічна норма міститься у пункті 3.2 розділу 3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. (стаття 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, серед іншого, визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою. (п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, серед іншого, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право, зокрема, звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. (п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Балансоутримувач – це спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. (пункт 2.1 розділу 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України відповідальними за збереження зелених насаджень належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Аналогічні норми містяться в статті 23 Правил благоустрою міста Полтави, затверджених рішенням Полтавської міської ради від 16.06.2017 року, та у пункті 4 «Порядку видалення зелених насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у м. Полтава».

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

З вищевикладеного вбачається, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансотуримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до віддання саме виконавчого органу міської ради, а балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Пунктом 8.4.8 рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання «Про визначення чисельності виконавчого комітету Полтавської міської ради» від 20.02.2016, затверджено Управління житлово-комунального господарства у складі структури виконавчих органів Полтавської міської ради.

Відповідно до пункту 5 Порядку видалення земельних насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у місті Полтаві, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі по тексту – УЖКГ ВК Полтавської МР) визначено компетентним органом для прийняття рішень про видалення зелених насаджень у місті Полтаві та видачі ордерів на видалення зелених насаджень.

Відповідно до вказаного порядку (пункт 3) видалення зелених насаджень здійснюється в разі, серед іншого, знесення аварійних дерев.

Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (п. 9.1.12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України). Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єктах благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень.

Згідно з пунктами 6-13 Порядку видалення земельних насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у місті Полтаві УЖКГ своїм наказом створює та затверджує склад постійної комісії (далі – комісії) по обстеженню зелених насаджень в м. Полтаві один раз на рік або при зміні складу комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), УЖКГ, а також інших заінтересованих організацій та запрошений представник Державної екологічної інспекції в Полтавській області. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій. Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом. Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Ордер на видалення зелених насаджень УЖКГ видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Сплата відновної вартості не проводиться у разі, серед іншого, знесення аварійних, сухостійних, фаутних дерев. Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єктах благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшими оформленням акта обстеження зелених насаджень.

Пунктами 2.2.3, 2.3.11, 2.3.13, 2.3.14, 2.3.24 Положення про УЖКГ ВК Полтавської МР визначено, що Управління забезпечує виконання завдань по утриманню, експлуатації, поточному ремонту, капітальному ремонту, будівництву та реконструкції об`єктів міського благоустрою, житлового фонду та інших об`єктів; відповідно до розроблених планів здійснює підбір підрядників, у встановленому законодавством порядку, на поточний ремонт, капітальний, будівництво та реконструкцію житла, елементів благоустрою та інших об`єктів; забезпечує виконання робіт по поточному утриманню елементів благоустрою; здійснює контроль за виконанням робіт по поточному утриманню елементів благоустрою; координує роботу підпорядкованих підприємств.

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради «Про ремонт вулиці міста, які суміщаються за напрямками доріг загального користування державного значення» № 99 30.03.2001 та додатку до вказаного рішення зобов`язано Управління житлово-комунального господарства вжити всіх дієвих заходів щодо постійного утримання вулиць у м. Полтава та елементів її вуличного обладнання і регулювання дорожнього руху на ній у належному стані. За змістом додатку до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради «Про ремонт вулиці міста, які суміщаються за напрямками доріг загального користування державного значення» № 99 від 30.03.2001 зобов`язано Управління житлово-комунального господарства вжити всіх дієвих заходів щодо постійного утримання вулиць Грушевського та Ст. Фронту у м. Полтава та елементів їх вуличного обладнання.

Тобто, організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень на об`єктах благоустрою у місті Полтаві належить до віддання саме Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Верховний Суд, розглядаючи справу щодо падіння дерева на автомобіль в м. Полтаві по вул. Фрунзе, що також належить до комунальної власності і суміщається з напрямками доріг загального користування державного значення (постанова від 13.06.2016 року у справі №554/14547/14-ц), дійшов аналогічного висновку, що належним відповідачем є саме Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Рішенням Полтавської міської ради четвертої сесії сьомого скликання від 27 квітня 2016 року «Про затвердження у новій редакції статуту Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради збільшено статутний капітал КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради, затверджено у новій редакції статут підприємства (далі - Статут).

Згідно з п. 1.4 Статуту підприємство підпорядковано Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, здійснює догляд та утримання об`єктів благоустрою зеленого господарства (п. 2.4.4), поточний ремонт зелених насаджень (посадка і видалення дерев, відновлення газонів, садінні квітів, тощо) міста (п. 2.4.6); капітальний ремонт зелених насаджень (посадка і видалення дерев та кущів, влаштування та відновлення газонів та квітників, квіткове оформлення, тощо) міста (п. 2.4.9); обрізування та видалення аварійних, фаутних та сухостійних дерев (п. 2.4.10).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом згідно з Актом № 1315 від 26.11.2018 обстеження зелених насаджень за адресою: м. Полтава, перехрестя вулиць Степового Фронту – Грушевського, 1 дерево верби (вік - біля 45, висота – біля 45 м, діаметр стовбура на висоті 1,3 метра від землі – 35 см) було визнано таким, що перебуває в незадовільному стані – пошкодження стовбура, має нахил на пішохідну та проїзну частину та своїм станом становить загрозу майну, життю та здоров`ю людей, підлягає видаленню, тобто, згідно з нормами вищевказаного законодавства визнано аварійним.

Відповідно до положень наведеного вище порядку видалення земельних насаджень (дерев, кущів, газонів і квітників) у місті Полтаві, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об`єктах благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень. У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшими оформленням акта обстеження зелених насаджень.

Таким чином, судом встановлено, що дерево, падіння гілки якого спричинило позивачу тілесні ушкодження, до моменту настання події перебувало в аварійному стані, що було достовірно встановлено ще 26.11.2018 року актом обстеження зелених насаджень № 1315. Вказаним актом визначено, що дерево становило загрозу майну, життю та здоров`ю людей та підлягало видаленню.

Незважаючи на наявність зазначеного акта та очевидну небезпеку, яку становило аварійне дерево, належних заходів щодо його своєчасного видалення вжито не було. При цьому відповідне доручення на видалення дерева Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради було надано лише 25.09.2019 року, тобто після настання 24.07.2019 року нещасного випадку, внаслідок якого позивачу було завдано тілесних ушкоджень. Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачем покладених на нього повноважень у сфері благоустрою та контролю за станом зелених насаджень.

Посилання відповідача на те, що він не є балансоутримувачем земельної ділянки та дерева, не спростовують встановлених судом обставин, оскільки предметом спору є не лише обов`язок безпосереднього утримання дерева, а й неналежне виконання відповідачем визначених законом та локальними нормативними актами повноважень щодо організації благоустрою, контролю за станом зелених насаджень та вжиття заходів щодо видалення аварійних дерев.

Відповідач як компетентний орган у сфері благоустрою міста був обізнаний про аварійний стан дерева, що підтверджується актом його обстеження, однак не забезпечив своєчасного вжиття необхідних заходів для усунення небезпеки. Така бездіяльність перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням шкоди, оскільки саме невидалення аварійного дерева створило небезпечні умови, внаслідок яких гілка дерева впала на позивача та спричинила йому тілесні ушкодження.

Відповідно до статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичної особи, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної працездатності, а також витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як встановлено судом, внаслідок отриманої 24.07.2019 року травми позивач втратив 40 відсотків професійної працездатності. Вказана обставина підтверджена висновком комісійної судово-медичної експертизи № 54 та вже була предметом судового розгляду у справі № 552/6528/22. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 22.04.2025 року, встановлено право позивача на відшкодування втраченого заробітку у зв`язку з каліцтвом та визначено відповідний розмір такого відшкодування за попередній період.

З огляду на положення частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не підлягають повторному доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року попереднім судовим рішенням не охоплювався, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення втраченого заробітку за цей період є самостійним предметом розгляду у цій справі.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за 2023 рік ним отримано дохід у розмірі 1165152,96 грн, а розмір втраченого заробітку з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності становить 426535,02 грн. За 2024 рік отриманий позивачем дохід становив 915963,90 грн, а розмір втраченого заробітку — 366385,51 грн.

Перевіривши наведений розрахунок, суд приходить до висновку про його обґрунтованість та відповідність установленому ступеню втрати позивачем професійної працездатності, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню втрачений заробіток за 2023–2024 роки у загальному розмірі 792920,53 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки обов`язок відповідача з відшкодування шкоди позивачу у вигляді втраченого заробітку має грошовий характер, а попереднім судовим рішенням уже встановлено обов`язок відповідача щодо такого відшкодування, невиконання цього обов`язку у відповідний строк є підставою для застосування положень статті 625 ЦК України.

Згідно з розрахунком позивача, інфляційні втрати за 2023 рік становлять 103401,30 грн, за 2024 рік — 35614,53 грн, а всього — 139015,83 грн. Розмір трьох процентів річних за відповідний період становить 48098,86 грн, з яких 33036,62 грн за 2023 рік та 15062,24 грн за 2024 рік.

Перевіривши наведені розрахунки та враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає вимоги позивача в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України потерпілому відшкодовуються також витрати, викликані необхідністю лікування та придбання лікарських засобів, якщо їх необхідність зумовлена ушкодженням здоров`я.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на лікування надано відповідні документи, з яких вбачається, що у зв`язку з наслідками отриманої травми ним понесено витрати на лікування у розмірі 22437,59 грн. Враховуючи причинний зв`язок між отриманою позивачем травмою та понесеними витратами, суд вважає доведеними вимоги про їх відшкодування.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1002472,81 грн, а саме: 792920,53 грн — втрачений заробіток; 139015,83 грн — інфляційні втрати; 48098,86 грн — три проценти річних; 22437,59 грн — витрати на лікування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди, завданої каліцтвом, є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про відсутність його вини, причинно-наслідкового зв`язку між його бездіяльністю та заподіяною позивачу шкодою, а також про те, що дерево та земельна ділянка не перебували на його балансі, суд відхиляє як такі, що спростовуються сукупністю досліджених доказів та встановленими судом обставинами.

При цьому суд враховує, що саме відповідач був визначений компетентним органом у сфері видалення зелених насаджень у місті Полтаві, мав інформацію про аварійний стан дерева та був зобов`язаний вжити належних і своєчасних заходів для усунення небезпеки. Невиконання такого обов`язку призвело до настання шкоди, причинний зв`язок між якою та бездіяльністю відповідача є доведеним.

Відтак наявні всі необхідні елементи цивільно-правової відповідальності: протиправна бездіяльність відповідача, факт заподіяння шкоди, причинний зв`язок між бездіяльністю та заподіяною шкодою, а також вина відповідача, яка в установленому законом порядку не спростована.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 2 ст. 13 ЦПК України)

Згідно з принципом змагальності у цивільному судочинстві збирання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Кожна сторона самостійно реалізовує свої процесуальні права та обов`язки на власний розсуд і самостійно несене ризики їх реалізації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у порядку, визначеному статтею 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву адвоката Грибовода Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди завданої каліцтвом.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 3, 19, 56 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 18, 23, 1167, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву адвоката Грибовода Віталія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення шкоди завданої каліцтвом – задовольнити.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1002472, 81 грн., з яких:

- 792920,53 грн. - втраченого доходу, інфляційні втрати 139015,83 грн, 3% річних – 48098,86 грн..

- 22437,59 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 10024,73 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, код ЄДРПОУ: 03365854, юридична адреса: 36020, м.Полтава, вул.Стрітенська,19.

Суддя В.М.Бугрій