Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №554/18998/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 28.09.2026Справа № 554/18998/25

Провадження № 2/554/1358/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Мазніченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії ,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів, в якому просить стягнути з відповідача надмірно отримані кошти в розмірі 353108,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об?єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов?язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов?язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058 – IV від 09 липня 2003 року.

ОСОБА_1 первинно призначено пенсію по інвалідності 2 групи загального захворювання з 09.11.2022 по довічно на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 476762, виданої спеціалізованою неврологічною МСЕК м. Полтави.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 06.08.2025 № 0400-011101-9/148961 надіслано скановану копію акту приймання-передачі витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров?я України» та витяги відповідно до акту прийому-передачі.

На підставі витягу з рішення від 14.07.2025 № ЩО 18473 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи гр. ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 09.11.2022.

У зв?язку із скасуванням групи інвалідності виникла переплата пенсії за період 09.11.2022 по 31.08.2025 в сумі 353108 грн 69 коп.

На виклики управління щодо вирішення питання погашення переплати пенсії від 22.08.2025 №1600-0403-8/62910 та від 22.09.2025 №1600-0306-8/71147 заявниця не з?явилася, добровільно кошти не повернула.

Відсутність надходження цих коштів до Пенсійного фонду України завдає шкоди державним інтересам у сфері соціального захисту населення та ускладнює процедуру виплати пенсій, у зв?язку з чим і заявляється цей позов.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.02.2026 року від представника відповідача адвоката Савченко Л.А. надійшов відзив на позовну заяву, де просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, позивач просить стягнути з відповідача 353108,69 грн як «надміру виплачену пенсію» (переплату), посилаючись на нібито скасування/невизнання інвалідності та відсутність підстав для отримання пенсійних виплат.

Підставою звернення позивач фактично визначає повідомлення ПФУ (лист) № 1600-0306-8/71147 від 22.09.2025, який вручено 01.10.2025.

З такими вимогами відповідач не погоджується, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підтверджені належними доказами, тому позов не підлягає задоволенню, з огляду на наведені нижче обставини та норми права.

Відповідачу було встановлено інвалідність (безстроково) та призначено пенсію по інвалідності. Пенсія виплачувалася ПФУ на підставі чинних документів і рішень, які діяли на момент виплат. Отже, відповідач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи на підставі чинних документів, зокрема: довідка до акту огляду МСЕК № 47762, серія 12ААВ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , дата видачі 18.01.2023, строк — довічно.

Жодного рішення від медико-експертного органу рішення/довідки про «невизнання інвалідом» чи інший документ, який змінює статус інвалідності та припиняє підстави для пенсії, відповідач не отримував. Про позицію ПФУ щодо «переплати» і вимогу повернути кошти відповідач дізнався вперше з листа ПФУ № 1600-0306-8/71147 від 22.09.2025, вручення — 01.10.2025 та саме про факт скасування інвалідності.

В зазначеному листі ПФУ: не було додано рішення/висновку про невизнання інвалідом; не зазначено дати такого рішення; не повідомлено підстави скасування; не надано доказів вручення відповідачу будь-якого рішення.

Представником відповідача здійснювалися дії для отримання документів про підстави «скасування інвалідності», зокрема направлявся адвокатський запит до амбулаторії, однак кореспонденцію не було належним чином прийнято/запит повернувся, що фактично унеможливило доступ до матеріалів, на які посилається позивач.

Стягнення «надміру виплаченої пенсії» можливе лише у виключних випадках, які позивач має довести.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV), поверненню/стягненню підлягають суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання недостовірних даних (та в інших випадках, прямо передбачених законом).

Також застосовується ст. 1215 ЦК України, яка встановлює, що пенсії як засіб до існування не підлягають поверненню, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і за відсутності недобросовісності з боку набувача.

Отже, обов`язковими елементами, які мають бути доведені позивачем для стягнення, є принаймні: недобросовісність відповідача (умисел/зловживання/свідоме приховування істотних обставин), або подання недостовірних даних, або рахункова помилка (як окремий виключний випадок). У матеріалах справи (за змістом позову) відсутні належні та допустимі докази таких обставин.

Отже, у спорах про повернення соціальних виплат судова практика виходить з принципу, що добросовісність набувача презюмується, і саме орган, який вимагає стягнення, зобов`язаний довести протилежне (наявність зловживання /недобросовісності/ помилки).

У даній справі позивач фактично підміняє предмет доказування: замість доведення вини/недобросовісності відповідача зводить аргументацію до загальної тези про «скасування інвалідності», що саме по собі не створює автоматичного обов`язку повернення всіх отриманих сум.

Відповідач діяв добросовісно та не міг знати про відсутність підстав для виплати. Відповідно, у позивача відсутні законні підстави перекладати фінансові наслідки на відповідача та вважати його дії недобросовісними.

Виплати здійснювались на підставі чинних документів і не були «самовільно» отримані відповідачем.

ОСОБА_1 отримувала пенсію, призначену державним органом, на підставі документів, виданих у встановленому порядку (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення). Це виключає будь-яке твердження про «неправомірне отримання» без доказів умисного зловживання з боку відповідача.

26.02.2026 року від представника відповідача адвоката Савченко Л.А. надійшло клопотання про витребування у ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області ряду документів.

17.03.2026 року ухвалою суду клопотання представника відповідача адвоката Савченко Л.А. - задоволено. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ряд документів.

09.04.2026 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів які витребовувалися.

11.06.2026 року від представника відповідача адвоката Савченко Л.А. надійшли додаткові пояснення по справі, де адвокат посилається на відсутність доказів недобросовісності відповідача або рахункової помилки позивача, правові підстави для стягнення з відповідача 353108,69 грн відсутні, а тому позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об?єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов?язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов?язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058 – IV від 09 липня 2003 року.

ОСОБА_1 первинно призначено пенсію по інвалідності 2 групи загального захворювання з 09.11.2022 по довічно на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 476762, виданої спеціалізованою неврологічною МСЕК м. Полтави.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 06.08.2025 № 0400-011101-9/148961 надіслано скановану копію акту приймання-передачі витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров?я України» та витяги відповідно до акту прийому-передачі.

На підставі витягу з рішення від 14.07.2025 № ЩО 18473 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи гр. ОСОБА_1 групу інвалідності не встановлено з 09.11.2022.

У зв?язку із скасуванням групи інвалідності виникла переплата пенсії за період 09.11.2022 по 31.08.2025 в сумі 353108 грн 69 коп.

Суд вважає доводи сторони відповідача слушними, а позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1ст. 4 Закону №1058).

Відповідно до ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання ( втому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі за текстом Порядок № 22-1).

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії, здійснено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню, оскільки підстави для вказаного відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі за наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ: 13967927;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя: В.М.Бугрій