Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №536/963/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/963/26

Провадження № 2/536/1293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді – Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання – Коваль В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

27 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором № 5345066 від 26 лютого 2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 89 820,29 грн., з яких: сума кредиту – 19 999,99 грн., сума процентів за користування кредитом – 41 797,80 грн., нараховані проценти за 114 календарних днів – 21 660,00 грн., штрафні санкції – 6 362,50 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. та на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК Фінтраст Капітал» зазначило, що 26.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5345066 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до договору, сума кредиту складає 20 000 грн. Згідно договору строк кредиту 360 днів: з 26.02.2025 по 21.02.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. На підставі погоджених умов, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівкової формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківських рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів.

30.10.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ«ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 30/10/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача. Відтак, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 5345066 від 26.02.2025 року в розмірі 68 160,29 грн.

Станом на дату укладення договору факторингу строк дії договору № 5345066 від 26.02.2025 року не закінчився і в межах строку дії договору за 114 календарних днів позивачем здійснено нарахування процентів у сумі 21 660,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 89 820 грн 29 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 999, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 797,80 грн, процентів нарахованих позивачем за 114 календарних днів 21 660,00 грн та штрафних санкцій 6 362,50 грн. За таких умов позивач звернувся до суду за захистом свої майнових прав та інтересів.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав клопотання про долучення доказів та розгляд справи без його участі, в якому посилаючись на те, що оскільки його мобілізовано 07 липня 2022 року і станом на сьогодні він продовжує проходити військову службу, то згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами не нараховуються. Зазначає, що Кредитний договір № 5345066 був укладений 26.02.2025 року, тобто вже під час мобілізації та проходження ним військової служби. Таким чином, нарахування позивачем процентів за користування кредитом у розмірі 41 797,80 грн. ,процентів за 114 днів у розмірі 21 660,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6 362,50 грн. є грубим порушенням вимог імперативного законодавства України. Також зазначає, що заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є явно неспівмірними, необґрунтованими та завищеними.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5345066 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 20 000,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.

Згідно п.1.4.1. договору стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівкової формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківських рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів.

Згідно інформації наданої АТ «Універсал Банк», банківська картка № НОМЕР_2 імітована на ім`я ОСОБА_1 . На вказану картку 26.02.2025 було здійснено зарахування коштів в сумі 20 000 грн.

30.10.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ«ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 30/10/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

Станом на дату укладення договору факторингу строк дії договору № 5345066 від 26.02.2025 року не закінчився і в межах строку дії договору за 114 календарних днів позивачем здійснено нарахування процентів у сумі 21 660,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 89 820 грн 29 коп, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 999, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 797,80 грн, процентів нарахованих позивачем за 114 календарних днів 21 660,00 грн та штрафних санкцій 6 362,50 грн. За таких умов позивач звернувся до суду за захистом свої майнових прав та інтересів.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В силу ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

З досліджених судом доказів вбачається, що укладаючи кредитний договір сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Стосовно тверджень відповідача, щодо безпідставного стягнення заборгованості за відсотками з нього як військовослужбовця на момент укладення кредитного договору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02.09.2014№ 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Отже, військовослужбовці, які надали вищезазначені документи мають право на пільги, визначені пунктом 15 статті 14 Закону про захист військовослужбовців.

Однак, слід наголосити на тому, що саме у разі надання вищезазначених документів, відповідач має право на пільги, тобто в даному випадку відповідач мав повідомити кредитора, що він є військовослужбовцем та надати відповідні документи щодо застосування відповідної пільги.

Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем ні первісному кредитору (ТОВ «Лінеура Україна»), а ні наступному кредиторам (ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») доказів проходження ним військової служби в особливий період.

Крім того, суд зазначає, що з наданої відповідачем копії військового квитка неможливо встановити чи дійсно станом на дату розгляду справи він дійсно проходить військову службу та де саме.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором № 5345066 від 26.02.2025 року, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 19 999, 00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 797,80 грн та процентів нарахованих позивачем за 114 календарних днів 21 660,00 грн є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій у розмірі 6 362,50 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Нарахування пені за прострочення у розмірі 6 362,50 грн. за договором № 5345066 від 26.02.2025 року здійснено після 24.02.2022, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги судом задовольняються частково, а саме на 92,9 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 2 473,81 грн, а також, виходячи з того ж співвідношення, витрати на правничу допомогу в сумі 9 292, 00 грн.

Керуючись ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити чатсково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5345066 від 26.02.2025року в сумі 83 457,79 грн., з яких: тіло кредиту - 19 999, 00 грн, проценти – 63 457,80 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати на судовий збір в сумі 2 473,81 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 292, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська