Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №535/927/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Суд: Диканський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення законодавства в сфері лобіювання

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №535/927/26

Суддя: Петренко Л. Є.

Справа № 535/927/26

Провадження № 3/529/349/26

ПОСТАНОВА

іменем України

12 жовтня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., з участю секретаря – Звягольської В.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , представника НАЗК – Огієвич А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , працює директором ясли-садок "Барвінок", яка протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч.1 ст. 188-46-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 , як зареєстрований суб`єкт лобіювання несвоєчасно подала звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року до Реєстру прозорості, чим порушила вимоги ч.1 ст.17 Закону України «Про лобіювання», вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 188-46-2 КУпАП.

В судовому засіданні, в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 пояснила, що у червні 2026 року помилково зареєструвалася, як суб?єкт лобіювання, бо в той час подавала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, змінювала електронну пошту і так вийшло, що вона зареєструвалася як суб?єкт лобіювання. На той час вона навіть не знала, що це таке, діяльність з лобіювання не здійснювала і не знала, що треба подавати звіт. Дізналася про необхідність подачі звіту тільки після листа НАЗК який надійшов на електронну адресу 05.08.2026 і вже 06.08.2026 за допомогою представника НАЗК подала звіт та припинила статус суб?єкта лобіювання.

Представник відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції, підтримала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Також вказала, що 29 та 31 липня 2026 року на електронну пошту ОСОБА_1 направлялися листи від НАЗК про необхідність подачі Звіту. Тобто НАЗК вжиті заходи для повідомлення особи про необхідність подання Звіту, а пояснення ОСОБА_1 про помилковість реєстрації суб?єкта лобіювання не звільняють її від відповідальності за порушення, передбачені ч.1 ст.188-46-2 КУпАП.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 21.09.2026 вказана справа направлена на розгляд до Диканського районного суду Полтавської області.

Встановлено, що 01.09.2025 введено в дію Закон України «Про лобіювання» та розпочато функціонування Реєстру прозорості (https://transparency.nazk.gov.ua/) - інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.

Згідно з ч.4 статті 5 Закону порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року № 1175.

Відповідно до ч.10 статті 5 Закону об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.

Водночас особа набуває статусу суб`єкт лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання згідно з ч.2 статті 10 Закону.

Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб`єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої статтями 11, 13 та 17 Закону, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.

Згідно з відомостями Реєстру прозорості ОСОБА_1 набула правового статусу суб?єкта лобіювання та можливості здійснювати лобіювання з 12 червня 2026 року (ідентифікатор у Реєстрі прозорості № 2042921).

Відомості про зупинення нею статусу суб?єкта лобіювання внесено до Реєстру прозорості 04 серпня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_1 з 12 червня 2026 року до 04 серпня 2026 року була наділена правами та обов?язками суб?єкта лобіювання, у тому числі обов?язком щодо подання звіту щодо лобіювання за відповідний звітний період.

Згідно з частинами першою та другою статті 17 Закону «Про лобіювання» суб?єкт лобіювання зобов?язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі:

за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року; за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.

Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року є 31 липня 2026 року.

При цьому зупинення статусу суб?єкта лобіювання не звільняє від обов?язку подати звіт щодо лобіювання за звітний період, у якому така особа здійснювала діяльність як суб?єкт лобіювання, та відповідно до пункту 31 Положення у разі зупинення або припинення статусу суб?єкта лобіювання такій особі забезпечується доступ до електронного кабінету для подання звіту за звітний період, у якому вона здійснювала лобіювання.

Водночас ОСОБА_1 подало звіт щодо лобіювання до Реєстру прозорості за перше півріччя 2026 року 06 серпня 2026 року о 09 год. 46 хв., чим порушила вимоги частини другої статті 17 Закону «Про лобіювання».

Відповідно до ч.1 статті 188-46-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.

Згідно із приміткою, суб`єкти правопорушень у статті 188-46-2 КУпАП є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону зареєстровані як суб`єкти лобіювання.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №27-20/2 від 14.08.2026; даними витягу із Реєстру прозорості про ОСОБА_1 , як суб`єкта лобіювання; інформацією з публічної частини Реєстру прозорості про ОСОБА_1 , як суб`єкта лобіювання; даними інформації про звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року ОСОБА_1 з кабінету Реєстру прозорості, із змісту яких вбачається несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання, а саме - 06.08.2026; роздруківками електронних листів про направлення попередження щодо обов`язку подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року від 29 та 31 липня 2026 року; роздруківкою з вебсайту НАЗК щодо оприлюднення повідомлень про початок та завершення кампанії звітування щодо лобіювання.

У зв`язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.188-46-2 КУпАП.

Будь-яких поважних причин несвоєчасного подання Звіту щодо лобіювання судом не встановлено. При цьому пояснення ОСОБА_1 щодо помилкової реєстрації її, як суб?єкта лобіювання не виключають наявність складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії, у виді штрафу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 33, 280, 283 КУпАП

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-46-2 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., який стягнути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя Л.Є. Петренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua