Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №524/7406/26
Суддя: Андрієць Д. Д.
Справа № 524/7406/26
Провадження № 2/524/6327/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 29804 грн, ухвалив таке рішення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.06.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір за умовами якого відповідач отримав кредит.
Первісний кредитор свій обов`язок з надання коштів за договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач, в порушення умов договору, свій обов`язок з повернення коштів не виконав та допустив заборгованість.
Між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та первісним кредитором був укладений договір за яким останній відступив на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право вимоги до відповідача.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за договорами становить 29804 грн.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач не подав суду відзив.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ
29.06.2021 між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №020/00753/06/21 за умовами якого товариство надало позичальнику кошти в сумі 15000 грн; кредит повертається шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті; строк кредитування 270 днів.
01.02.2024 було укладено договір №49-ФП-СК-202402 відповідно до якого ТОВ "СЕНС КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОР П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі кредитним договором №020/00753/06/213 від 29.06.2021.
30.01.2026 було укладено договір №30-01/26 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОР П» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі кредитним договором №020/00753/06/213 від 29.06.2021 в сумі 29804 грн.
НОРМИ ПРАВА
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі – Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОЦІНКА СУДУ
Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов`язань між сторонами, зокрема обов`язку кредитора надати кошти, а позичальника – повернути кошти та сплатити проценти.
Суд приймає до уваги те, що факт укладення договору та отримання коштів відповідачем не оспорювався та підтверджується матеріалами справи.
В свою чергу, суд не може погодитись із вимогою позивача в частині визначення розміру відсотків.
Так, суд приймає до уваги, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Також в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Відповідно до умов договору строк кредитування становив 270 днів.
Відтак, розмір заборгованості за вказаним договором в межах максимального строку кредитування був обрахований ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та становив, з урахуванням проведених відповідачем оплат, 27906,58 грн. В свою чергу відсотки в сумі 1897,42 грн є відсотками, нарахованими за порушення грошового зобов`язання, а відповідних вимог позивач не заявляв.
За таких обставин, суд вважає за можливе частково задовольнити позов на стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договорами в сумі 27906,58 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог(93.63%) в сумі 3116.01 грн.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою – сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката.
Такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 20 травня 2026 року по справі № 911/969/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, суд приймає до уваги те, що ціна позову в даній справі дорівнює 29804 грн, що становить приблизно 8,96 прожиткових мінімумів для працездатних осіб(2026 рік), а отже вказана справа є малозначною. Також, суд враховує сталість судової практики у питання стягнення заборгованості.
З цих підстав, враховуючи принцип розумності витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити їх розмір до 5000 грн.
Відтак, з урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати на правничу допомогу суд стягує із відповідача на користь позивача в сумі 4681.50 грн.
Керуючись ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 – 265, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість в розмірі 27906,58 грн та судові витрати в сумі 7797,51 грн.
В іншій частині вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua