Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №373/3181/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3181/26

Провадження № 3/373/1219/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

21.08.2026 до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 749327 від 19.08.2026 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 18.08.2026 о 21:10 по вул. Дружби в с. Дівички Бориспільського району Київської області, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме, зіткнення з електроопорою, залишив місце ДТП.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.10 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в той час він, як командир взводу, їхав на пожежу, яка сталася в с. Дівички, щоб евакуювати військову техніку. Під час руху колесо його авто потрапило у вибоїну та лопнуло, внаслідок чого транспортний засіб втратив керування та врізався в електроопору. Електроопора впала на автомобіль та перекрила рух транспорту, через що пожежні та військові автомобілі не могли проїхати. Біля нього зупинилися військові та допомогли відтягнути опору і його автомобіль. Якби його авто не змістили, то неможливо було б відсунути електроопору. Авто ОСОБА_1 підштовхнули вперед десь на метрів 20 з дороги в карман. Зникнути з місця ДТП він не мав наміру.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що останній вчинив дії, відповідальність за які встановлена ст. 122-4 КУпАП, в умовах крайньої необхідності, задля звільнення проїзної частини дороги для спецтранспорту, який прямував для гасіння пожежі, а відтак - в умовах, які не залежали від волі ОСОБА_1 , тому наявні правові підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності, така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Аналізуючи встановлені у справі обставини, наявні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на залишення місця ДТП, до якої він причетний, а саме, переміщення на 20 м з проїзної частини в карман дороги, а відтак в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка утворює його склад у сукупності з іншими обставинами.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 був вимушений відтягти свій автомобіль з місця ДТП в карман дороги для проїзду пожежних автомобілів, які прямували на гасіння пожежі, що в свою чергу могло призвести до тяжких наслідків, тому вважає його дії виправданими, такими що були необхідними в даній ситуації. Враховуючи наведене, суддя дійшла висновку, що ОСОБА_1 були вчинені дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП, справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.

Керуючись, ст. ст. 33-35, 40-1, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з вчиненням особою дій в стані крайньої необхідності.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяславський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Хасанова