Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №522/13865/26 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 522/13865/26

Номер провадження № 2/371/1784/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання: Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року до Миронівського районного суду Київської області за підсудністю з Приморського районного суду міста Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач посилається на те, що вона з 11 листопада 2025 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони дітей не мають. Фактично сімейні відносини припинено, спільно не проживають та господарство не ведуть. Сімейне життя між сторонами не склалося у зв`язку з різними характерами, різними поглядами на сімейне життя, різними баченням майбутнього, відсутності спільних інтересів, взаєморозуміння та взаємоповаги. Шлюб існує формально. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем. Прізвище залишити без змін, судові витрати залишити за нею.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Підгородинська А.В . у судове засідання не з`явилися. Від адвоката Підгородинської А.В. через систему «Електронний суд» та позивачки надійшли заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять не застосовувати заходи щодо примирення подружжя, проти винести заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, згідно трекінгу одержувач відсутній за вказаною адресою. Окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи письмову згоду позивачки на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебувають у шлюбі зареєстрованому 11 листопада 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №209, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 від 11.11.2025 (а.с.8).

Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, не мають наміру поновлювати сімейні відносини, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Положеннями п.3 ч.2 ст.18, ч.3 ст.ст.51,56, ч.1 ст.110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім`ю шлюб, не може мати місце.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Матеріалами справи встановлено, що у сторін сім`я розпалася, шлюбні стосунки припинені, позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягає на розірванні шлюбу, спільного господарства не ведуть, на примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна.

З огляду на викладене, ураховуючи, що надії на збереження сім`ї немає, причини, які спонукали позивача наполягати на розірванні шлюбу обґрунтовані, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, відсутні підстави для надання подружжю строку для примирення, суд вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами.

Крім того, в порядку ст. 113 СК України, позивач має право іменуватися прізвищем, отриманим нею після реєстрації шлюбу, також після його розірвання.

За ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено 1 331 гривень 20 копійок судового збору.

Вказані витрати підтверджені документально та не підлягають стягненню з огляду на позицію позивача, викладену в заяві, в якій зазначила судові витрати залишити за позивачкою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 78, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 105, 112, 113-115 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 листопада 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №209 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_1 ».

Копію рішення направити до ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко