Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №369/6991/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6991/26

Провадження № 2/369/11549/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі судового засідання Мосійчук А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У квітня 2026 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем 25.07.2025 було укладено кредитний договір №71926897, відповідно до вимог якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надав відповідачу кредит в сумі 1000 грн. на 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач свої вимоги за договором не виконав та кредит не повернув.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 3232,50 грн. з яких: 1000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 82,50 грн. сума заборгованості за процентами; 150 грн. сума заборгованості за комісією; 2000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Додатково 08.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №8111787, відповідно до вимог якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надав відповідачу кредит в сумі 2000 грн. на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач свої вимоги за договором не виконав та кредит не повернув.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 7884 грн. з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1539 грн. сума заборгованості за процентами; 345 грн. сума заборгованості за комісією; 4000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, згідно якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 71926897 від 25.07.2025 року, та за кредитним договором 8111787 від 08.08.2025 року.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за вказаними кредитними договорами, сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2026 було відкрито провадження у даній справі та справа була призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву щодо позову не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вирішив за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, керуючись при цьому ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем 25.07.2025 було укладено кредитний договір №71926897, відповідно до вимог якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит в сумі 1000 грн. на 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Вказане підтверджується копією договору від 25.07.2025року.

Додатково 08.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено кредитний договір №8111787, відповідно до вимог якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надав відповідачу кредит в сумі 2000 грн. на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Вказане підтверджується копією договору від 08.08.2025 року.

16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, згідно якого до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача перейшло за кредитним договором 71926897 від 25.07.2025 року, та за кредитним договором 8111787 від 08.08.2025 року.

Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 та з виписки по рахунку вбачається що в період з 25.07.2025 по 28.07.2025 було зараховано кошти в сумі 1000 грн..

Згідно листа АТ «ПУМБ» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 та зі звіту по транзакціях з використанням/без використання БПК вбачається що в період з 08.08.2025 по 11.08.2025 було зараховано кошти в сумі 2000 грн..

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач, отримавши від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» кошти за кредитним договором, умови договору належним чином не виконував та кошти не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаному розмірі. Зважаючи на те, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало право вимоги за кредитним договором до ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №71926897 від 25.07.2025 року, який підлягає стягненню з відповідача становить 1082,50 грн., з яких:

- 1 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 82,50 грн. сума заборгованості за процентами;

Також загальний розмір заборгованості за кредитним договором №8111787 від 08.08.2025 року, який підлягає стягненню з відповідача становить 3539 грн., з яких:

- 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1539 грн. сума заборгованості за процентами;

Вимога, що стосується стягнення 345 грн. та 150 грн. - загальна заборгованість по комісії за видачу кредиту, варто вказати, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.

Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про стягнення неустойки:

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивачем нараховано неустойку у розмірі 2000 грн. та 4000 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 2000 грн. за кредитним договором №71926897 від 25.07.2025 року та 4000 грн. за кредитним договором №8111787 від 08.08.2025 року також комісії в розмрі 345 грн. за кредитним договором №8111787 від 08.08.2025 року та 150 грн. за кредитним договором №71926897 від 25.07.2025 року є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4500 грн..

Позов судом задоволено частково, а саме на 41,57 %. Тому пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1106,94 грн. та 1870,65 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором №71926897 від 25 липня 2025 року, в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) грн. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором №8111787 від 08 серпня 2025 року, в розмірі 3539 (три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір в сумі 1106 (одну тисячу сто шість) грн. 94 коп. та 1870 (одну тисячу вісімсот сімдесят) грн. 65 коп. витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова,31/33, оф. 40/3, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Тетяна ДУБАС