Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №363/5947/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" жовтня 2026 р. Справа № 363/5947/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Дрозд В.С.,

прокурора - Бірюка Г.І.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №5487 від 15.09.2026 року ОСОБА_1 порушила абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, ОСОБА_1 , припинивши повноваження головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік 04.08.2026 року, чим вчинила адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор у судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтримав у повному обсязі надавши аналогічні пояснення викладеним у ньому. Просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчинені адміністративних правопорушень визнала у повному обсязі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, та врахувавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приміткою статті 172-6 КУпАП визначено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП до матеріалів справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 5487 від 15.09.2026 року, який було складено у присутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності, та відповідно до якого ОСОБА_1 порушила абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», подавши несвоєчасно 04.08.2026 року, без поважних причин, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік;

- запит Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту Стратегічних розслідувань Національної поліції України № 81207-2026 від 09.07.2026 року щодо надання інформації та копій документів відносно ОСОБА_1 ;

- лист Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 03-11/2031 від 13.07.2026 року, з доданими до нього копіями документів, а саме: особову картку державного службовця ОСОБА_1 ; попередження про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби; посадову інструкцію спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності; розпорядження № 06-к від 21.01.2019 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу; розпорядження № 268-к про надання ОСОБА_1 відпустки; розпорядження № 239-к від 15.09.2025 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Петрівської сільської ради;

- послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» які вчинила ОСОБА_1 ;

- роздруківку відомостей з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання зокрема зазначила, що декларація за типом «щорічна» за 2025 рік була подана несвоєчасно через те, що вважала, що всі декларації були подані, та вже після спілкування з працівниками поліції виявилося, що декларація за 2025 рік після припинення повноважень була відсутня, а тому вона відразу ж її і подала;

- інформацію щодо ОСОБА_1 з Державної міграційної служби України;

- положення про Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що такі докази є належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Так, відповідно до розпорядження № 06-к від 21.01.2019 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до Новопетрівської сільської ради на посаду Спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності.

22.01.2019 року ОСОБА_1 було ознайомлено з попередженням про обмеження, пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, та посадовою інструкцією спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності, про що свідчить її підпис у відповідній графі вказаних документів.

Отже, ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку та звітності Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, згідно пп. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією, та суб`єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно розпорядження № 239-к від 15.09.2025 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Петрівської сільської ради 17.09.2025 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Відтак, ОСОБА_1 припинивши 17.09.2025 року повноваження головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області мала подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік не пізніше 31.03.2026 року.

Проте, як вбачається з роздруківки відомостей з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» які вчинила ОСОБА_1 , остання подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2025 рік 04.08.2026 року, тобто з пропуском строку визначеного законом. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку подання декларації ОСОБА_1 надано не було.

Враховуючи викладене, всебічно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи, які є послідовними, взаємоузгодженими та доповнюють один одного, а також враховуючи пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі, суд приходить до переконання, що в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушниці, ступінь її вини, характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, а також наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, суд вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. 172-6, ст.ст.283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя І.Ю. Котлярова