Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №362/6294/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6294/26

Провадження 3/362/1972/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.07.2026 серії ВАД № 972323 гр. ОСОБА_1 21 липня 2026 року о 20 годині 00 хвилин за місцем свого проживання систематично вчиняє домашнє насильство в сім`ї відносно свого батька, словесно його ображав, чим викликав у постраждалого стан страху та невпевненості в собі. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 173-2 КУпАП. До протоколу додано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим за частиною першою статті 173-2 КУпАП на накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, повідомив, що з батьком посварився через те, що він після проведеної операції постійно лежить та відмовляється ходити. У відповідь почув від нього образи та погрозу, що він звернеться в поліцію. На цьому спілкування з батьком завершилося, на даний час не спілкуються.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.

Диспозиція частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Тобто обов`язковою умовою настання відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП є встановлення двох фактів: 1) вчинення особою порушення, передбаченого частиною першою вказаної статті; 2) вчинення порушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення протягом року.

На підтвердження факту повторності вчинення адміністративного правопорушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, до протоколу додано судове рішення, яке набрало законної сили, – постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2026 у справі № 362/4680/26.

Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, судом встановлено таке.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відсутність таких наслідків свідчить про відсутність відповідного складу адміністративного правопорушення.

Суд бере до уваги, що за Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто психологічне насильство може призвести до таких наслідків – викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, зазначений Закон не ототожнює побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість (про які йдеться в протоколі) із завданням шкоди психічному здоров`ю особи. Водночас адміністративна відповідальність за психологічне насильство відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП настає лише у випадку, якщо воно призвело саме до наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Водночас формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про стан страху та невпевненості в собі у потерпілого внаслідок вчинених ОСОБА_1 дій, однак як вбачається з положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" це не є тотожним завданню шкоди психічному здоров`ю потерпілого. Не містять відомостей про фактично завдану шкоду здоров`ю потерпілого й інші матеріали справи, у тому числі й пояснення потерпілого ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7-9, 173-2, 245, 247, 252, 256, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан