Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №359/15478/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2657/26

Справа №359/15478/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

прокурора Динника І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради про усунення перешкоду спілкуванні з дитиною

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року адвокат Онишко В.М. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, яким просив суд: позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що шлюб між сторонами розірвано 03.10.2016, а рішенням суду від 11.07.2024 року місце проживання дитини визначено разом із батьком. За твердженням позивача, відповідачка тривалий час проживає за кордоном, створила нову сім`ю, участі у вихованні та утриманні сина не бере, його навчанням і здоров`ям не цікавиться. Усі потреби дитини, її навчання, лікування та розвиток забезпечує позивач. Позивач також зазначає, що відповідачка не сплачує аліменти, стягнуті судовим наказом від 09.11.2023 року, внаслідок чого станом на 30.11.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 133 332,05 грн. Вважаючи, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

10.02.2025 на адресу Бориспільського міськрайонного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_6 просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_4 , хоча й проживає за кордоном та має іншу малолітню дитину, продовжує спілкуватися із сином, цікавиться його навчанням і здоров`ям, надає матеріальну допомогу. Проживання сина з батьком погодила з урахуванням бажання самої дитини, від виконання батьківських обов`язків не відмовлялася. Заперечуючи доводи про несплату аліментів, послалася на перерахування коштів безпосередньо на рахунок дитини, оплату лікування та занять з англійської мови. Стверджувала, що позивач особисто просив її не сплачувати аліменти. Також зазначила, що він перешкоджає її спілкуванню із сином та організації спільного відпочинку, тоді як вона бажає підтримувати стосунки з дитиною і готова забрати її до себе.

26.02.2026 адвокат Онишко В.М. в інтересах ОСОБА_2 подала відповідь на відзив. У відповіді представник заперечила доводи відповідачки, зазначивши, що перекази коштів дитині мають епізодичний характер, здійснюються переважно на прохання сина та використовуються для розваг. Вважала, що невеликі суми переказів, оплата занять з англійської мови та окремих стоматологічних послуг не підтверджують належного утримання дитини й не спростовують наявності заборгованості зі сплати аліментів. Також зазначила, що листування матері із сином є формальним і нерегулярним, а особисті зустрічі - поодинокими. Заперечила твердження про перешкоджання позивачем спілкуванню відповідачки з дитиною. Пояснила, що рішення щодо поїздки на відпочинок приймав сам син, а необхідність відвідування футбольних тренувань відповідала його інтересам. За твердженням представника позивача, виховання та повсякденні потреби сина забезпечують батько і його співмешканка, з якими дитина має тісний емоційний зв`язок. Зазначила, що через негативні переживання дитини після спілкування з матір`ю позивач звернувся до психолога. Вважала, що доводи відзиву не спростовують підстав позову, просила задовольнити його в повному обсязі та заслухати думку дитини.

12.02.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник зазначає, що ОСОБА_4 регулярно перераховує кошти безпосередньо на рахунок сина, що підтверджується банківськими виписками. Стверджувала, що ці кошти використовуються також для придбання продуктів харчування, а оплата лікування та занять з англійської мови свідчить про участь матері в утриманні дитини. Заперечила доводи про формальний характер спілкування, зазначивши, що відповідачка підтримує зв`язок із сином через листування, аудіо- та відеодзвінки, зустрічалася з ним і організовувала спільний відпочинок. За її твердженням, позивач та його співмешканка контролюють спілкування дитини з матір`ю, а позивач перешкоджає зустрічам, зокрема посилаючись на необхідність відвідування футбольних тренувань. Представник відповідачки також висловила сумніви щодо об`єктивності майбутнього висновку психолога, якщо оцінювання проводитиметься без участі матері. Заперечила проти заслуховування дитини в суді, посилаючись на її вік, можливий вплив батька та ризик психологічного травмування. Вважала, що свідомого ухилення відповідачки від батьківських обов`язків не доведено, збереження зв`язку з матір`ю відповідає інтересам сина, та просила відмовити в задоволенні позову.

Крім того, 12.02.2026 до Бориспільського міськрайонного суду адвокатом Левченко М.М. в інтересах ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні. Позов обґрунтувала тим, що їхній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком відповідно до рішення суду від 11.07.2024 року. Мати попри проживання за кордоном, підтримує зв`язок із сином, цікавиться його навчанням, надає матеріальну допомогу та бажає брати участь у його вихованні. За її твердженням, батько контролює спілкування дитини з матір`ю та перешкоджає особистим зустрічам, зокрема посилаючись на необхідність відвідування футбольних тренувань. Зазначила, що спроби домовитися про порядок спілкування результату не дали. Просила зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у вихованні та спілкуванні із сином і встановити такий порядок: спілкування через Zoom, Messenger FB, WhatsApp, Viber, Telegram (месенджер на вибір) 7 днів на тиждень, враховуючи інтереси та навчальний графік дитини; дитина проводить з матір`ю 45 днів під час літніх канікул (перша чи друга половина літа) за місцем проживання матері за кордоном за попередньою ломовленістю з батьком дитини; в не парні роки дитина проводить з матір`ю зимові канікули (в тому числі свято Різдво та Новий рік) за місцем проживання матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи інтереси дитини та графік шкільних канікул; в парні роки дитина проводить з матір`ю тиждень під час весняних канікул за місцем проживання матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи інтереси дитини та графік шкільних канікул; в не парні роки дитина проводить з матір`ю тиждень під час осінніх канікул за місцем проживанняо матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи інтереси дитини та графік шкільних канікул; надання матері доступу до перегляду місця розташування дитини на мапі і її переміщень протягом дня для перевірки, чи не буває він в небажаних місцях шляхом встановлення на телефон дитини відповідного додатку.

24.03.2026 від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому представник заперечила проти його задоволення. Зазначила, що зустрічний позов подано після закінчення встановленого строку, без клопотання про його поновлення та доказів поважності причин пропуску. У зв`язку з цим просила відмовити у прийнятті зустрічного позову та повернути його заявниці. Також зазначила, що перекази коштів ОСОБА_4 мають епізодичний характер, здійснюються переважно на прохання сина та не підтверджують належної участі в його утриманні. Вважала спілкування матері з дитиною формальним і нерегулярним. Заперечила доводи про перешкоджання зустрічам, пояснивши, що рішення щодо поїздок приймав сам син, а дотримання графіка футбольних тренувань відповідало його інтересам. Представник ОСОБА_2 вважала, що запропонований порядок спілкування орієнтований переважно на зручність матері та не враховує бажання дитини, її навчання, заняття спортом і звичне середовище. Заперечила проти тривалого перебування сина за кордоном та встановлення застосунку для відстеження його місцезнаходження, посилаючись на право дитини на приватність і можливий негативний вплив постійного контролю. Просила відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

09.04.2026 адвокат Пілюга В.В. в інтересах ОСОБА_4 подала відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву. У відповіді представник заперечила доводи про пропуск строку його подання. Зазначила, що зустрічну позовну заяву направлено до суду 07.02.2026 року. Також стверджувала, що регулярно перераховує кошти сину, які використовуються, зокрема, для придбання продуктів харчування, а заборгованість зі сплати аліментів погасила повністю. Заперечила твердження про формальний характер спілкування, зазначивши, що підтримує зв`язок із дитиною через листування, аудіо- та відеодзвінки, організовувала спільний відпочинок. За її твердженням, батько та його співмешканка контролюють спілкування сина з матір`ю, а ОСОБА_2 перешкоджає зустрічам, посилаючись на футбольні тренування. Також зазначила, що після її приїзду в Україну у квітні 2026 року виникли труднощі з організацією зустрічей, а заміна батьком банківської картки сина позбавила її можливості переказувати дитині кошти. Вважала, що батько налаштовує сина проти неї, чим зумовлює відмову дитини від спілкування. Наголосила, що перебування матері за кордоном не повинно обмежувати її спілкування із сином, а відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи запропонований порядок, власного варіанта не надав. Просила задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 грудня 2025 року, було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 червня 2026 року, було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні пояснив, що з 2016 року мати проживає за кордоном та не бере участі у вихованні і утриманні дитини. Зазначив, що мати переказувала дитині кошти в розмірі 100-200 грн. для оплати ігор. Зустрічний позов не визнав.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні первісний позов не визнав. Пояснив, що дитина проживає то з матір`ю, то з батьком. Зазначив, що мати проживає за кордоном, однак постійно підтримує зв`язок із дитиною. Зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка за первісним позовом у судовому засіданні пояснила, що сплачує аліменти на утримання спільної дитини в розмірі приблизно 2 000 - 2 500 грн. щомісяця, які спрямовуються на харчування дитини. До початку примусового стягнення аліментів переказувала кошти безпосередньо на картковий рахунок дитини.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову. Вирішення зустрічного позову залишив на розсуд суду.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні як свідок показав, що мати почала допомагати у вихованні дитини лише після надходження позовної заяви до суду. До цього, за його словами, вона не забезпечувала дитину харчуванням, одягом та не надавала іншої допомоги.

Свідок ОСОБА_8 , попереджена про кримінальну відповідальність, у судовому засіданні показала, що батько утримує та виховує дитину в місті Борисполі, не перешкоджає спілкуванню матері з дитиною, проте мати не виявляє такого бажання. Зі слів онука їй також відомо, що мати зрідка переказує йому кошти.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що протягом останніх років батько самостійно утримує та виховує дитину й не чинить матері перешкод у спілкуванні з нею.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що батько самостійно утримує та виховує дитину й не перешкоджає спілкуванню матері з дитиною.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що мати допомагає сину та спілкується з ним.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що батько самостійно утримує дитину та не чинить перешкод у спілкуванні матері з нею. Зазначила, що дитина інколи телефонує матері.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомила, що батько утримує дитину та не чинить перешкод у спілкуванні матері з нею. Чи бере мати участь в утриманні дитини, свідку невідомо.

Суд ураховує пояснення ОСОБА_5 відповідно до яких він зазначив, що не спілкується з матір`ю більше одного року, а кошти вона давала лише на ігри.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників та свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку, що зустрічний позов необхідно задовольнити частково, а у задоволенні первісних позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 травня 2014 року між ОСОБА_2 до ОСОБА_4 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області був зареєстрований шлюб, що підтверджується роздруківкою з застосунку «Дія».

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 , вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 липня 2014 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 03 жовтня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.

09 листопада 2023 року Бориспільським міськрайонним судом видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у розмірі частка від заробітку платника аліментів.

11 липня 2024 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з його батьком ОСОБА_2 .

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 20.10.2023 по 30.11.2025 наданого Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області №197000 від 16.12.2025 вбачається, що станом на 30 листопада 2025 року заборгованість по аліментах становила 103332,05 грн.

З копій платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_4 у період 2024 -2025 роках регулярно здійснювала грошові перекази своєму сину ОСОБА_5 .

З довідки ТОВ «Мамадентіст» №1 від 28.01.2026 слідує, що згідно з даними медичної документації під час візитів Пацієнта ОСОБА_5 (з 25.01.2021 р по 04.02.2024 p.) супроводжуючим законним представником була мама ОСОБА_4 , яка оформлювала необхідні на лікування Пацієнта документи та сплачувала послуги. Відповідно до актів виконаних робіт (наданих послуг), вартість лікування оплачених ОСОБА_4 в інтересах сина становила 16 700 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом починаючи з 2022 по 2025 рік неодноразово разом перетинали державний кордон України. Вказана обставина підтверджується відповіддю наданою на адвокатський запит №б/н від 29.01.2026 наданою Державною прикордонною службою України.

З довідки ПП «Курси англійської мови «Персеверанс» від 30.01.2026 року слідує, що ОСОБА_4 здійснює оплату за навчання ОСОБА_5 .

З платіжної інструкції 2613dPBNKI0125a40001 від 17 березня 2026 року слідує, що ОСОБА_4 сплатила заборгованість зі сплати аліментів.

Висновком органу опіки та піклування, затвердженим Рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 12.03.2026 року №145 визначено, що підстави передбачені законодавством для позбавлення батьківських прав, у даному випадку відсутні, а застосування такого заходу не є в інтересах дитини.

З висновку органу опіки та піклування, затвердженим Рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 15.06.2026 року №302 слідує, що орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити порядок участі ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : спілкування через Zoom, Messenger FB, WhatsApp, Viber, Telegram (месенджер на вибір) 7 днів на тиждень, враховуючи інтереси та навчальний графік дитини, дитина проводить з матір`ю 15 днів під час літніх канікул; в не парні роки хлопчик проводить з матір`ю весняні та зимові канікули; в парні роки хлопчик проводить з матір`ю осінні канікули, Спілкування ОСОБА_14 з його матір`ю ОСОБА_15 відбувається за місцем проживання матері за кордоном, де доїзд дитини до місця проживання матері здійснюється або самою ОСОБА_16 , або батьком дитини ОСОБА_17 , або третьою особою зо дорученням батька дитини. За відсутністю перерахованих можливостей доїзду, відповідний відпочинок матері та дитини може бути здійснений на території України. Зустрічі відбуваються за попередньою домовленістю з батьком дитини, враховуючи бажання ОСОБА_18 , його стан здоров`я а також графік спортивних тренувань/змагань.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд вирішує спір у межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. За статтею 89 ЦПК України докази оцінюються у сукупності; жоден із них не має наперед установленої сили.

Статті 3 та 9 Конвенції про права дитини вимагають першочергово враховувати найкращі інтереси дитини та забезпечувати збереження її регулярних особистих відносин з обома батьками, якщо це не суперечить таким інтересам. Вирішуючи обидва позови, суд повинен оцінити наслідки свого рішення для дитини, її розвитку та сімейних зв`язків.

Щодо первісного позову про позбавлення батьківських прав

За статтями 141, 150 СК України батьки мають рівні права й обов`язки щодо дитини та повинні піклуватися про її здоров`я, розвиток і навчання. Розірвання шлюбу й окреме проживання не припиняють цих обов`язків. Пункт 2 частини першої статті 164 СК України передбачає позбавлення батьківських прав у разі ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини. Для застосування цієї підстави необхідно встановити винну поведінку та свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 Верховний Суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом. Суд має дослідити поведінку батька чи матері, причини невиконання обов`язків та можливість збереження сімейного зв`язку. Недоведеність свідомого нехтування обов`язками виключає застосування цього заходу. Заперечення проти позбавлення батьківських прав також підлягають оцінці як прояв інтересу до дитини, однак повинні зіставлятися з іншими доказами.

ОСОБА_2 обґрунтовує позов тим, що після розірвання шлюбу ОСОБА_4 проживає за кордоном, недостатньо спілкується із сином, не бере належної участі в його вихованні та допустила заборгованість зі сплати аліментів.

Водночас досліджені документи не підтверджують повного самоусунення відповідачки від виховання дитини.

Платіжні інструкції за 2024-2025 роки підтверджують перекази коштів сину. Самі по собі розміри окремих переказів та розбіжності сторін щодо використання цих коштів не доводять свідомої відмови матері від виконання батьківських обов`язків.

Довідкою ТОВ «Мамадентіст» від 28.01.2026 підтверджується конкретні дії матері, пов`язані з піклуванням про здоров`я сина, задовго до звернення з первісним позовом.

Також довідкою ПП «Курси англійської мови «Персеверанс» від 30.01.2026 підтверджує оплату ОСОБА_4 навчання сина. Відомості Державної прикордонної служби України про неодноразові спільні перетини матір`ю та сином державного кордону у 2022-2025 роках також спростовують твердження про повну відсутність особистих контактів. Ці відомості підтверджують, що особисті зустрічі й спільні поїздки відбувалися. Тому пояснення позивача про початок участі матері в житті сина лише після подання позову не узгоджуються з письмовими доказами.

Показання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтверджують, що повсякденне утримання й виховання дитини забезпечує батько. Суд не ставить під сумнів його внесок у догляд за сином. Однак переважна участь одного з батьків у забезпеченні щоденних потреб не означає автоматично наявності підстав для позбавлення другого з батьків батьківських прав.

За статтею 171 СК України та статтею 12 Конвенції про права дитини думка дитини підлягає з`ясуванню й оцінці з урахуванням віку та зрілості. Суд може відступити від неї лише з мотивів захисту її інтересів. На час вирішення спору ОСОБА_18 виповнилося дванадцять років, тому його ставлення до спілкування з матір`ю та до перебування за кордоном має істотне значення для визначення порядку контактів.

Суд також ураховує пояснення ОСОБА_5 про те, вказані пояснення лише свідчать про тривалу перерву в його спілкуванні з матір`ю. Водночас зі слів дитини не можна встановити причини припинення спілкування та зробити висновок, що мати свідомо відмовилася від його виховання. Тому суд оцінює ці пояснення разом з іншими доказами та не вважає їх достатньою підставою для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Виходячи з вище вказаного, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 12.03.2026 № 145, щодо відсутності підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав. Цей висновок відповідає сукупності досліджених доказів. Збереження правового зв`язку з матір`ю надає можливість продовжувати й налагоджувати спілкування із сином.

За таких обставин суд дійшов висновку, що достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_5 не встановлено, тому первісний позов задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного позову про спілкування та участь у вихованні дитини

Статті 153, 155, 157 СК України гарантують право батьків і дитини на спілкування та участь у вихованні, які повинні здійснюватися в інтересах дитини. За статтею 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні, місце й час контактів, ураховуючи вік, здоров`я, прихильність дитини та інші істотні обставини. Визначення місця проживання сина з батьком не припиняє права матері на спілкування з ним.

Із пояснень сторін, їхніх процесуальних заяв та змісту висновку органу опіки та піклування вбачається, що батьки не погодили сталого порядку спілкування сина з матір`ю. Батько заперечує проти запропонованих матір`ю періодів перебування за кордоном, посилається на навчання, спортивні заняття та бажання дитини. Мати наполягає на необхідності особистих зустрічей і спільного відпочинку. Ці розбіжності потребують визначення судом порядку участі матері у вихованні, який поєднає спілкування з нею зі збереженням звичного навчання та проживання дитини.

Щоденне спілкування через месенджери дозволить матері підтримувати зв`язок із сином, перебуваючи за кордоном. Воно має відбуватися з урахуванням його навчального графіка.

Особисті зустрічі під час канікул дадуть матері можливість безпосередньо брати участь у вихованні. Раніше вона вже їздила із сином за кордон, а орган опіки також рекомендував канікулярний відпочинок за місцем її проживання.

Суд визначає 45 днів літнього відпочинку з матір`ю. Це дасть їм час для особистого спілкування та залишить можливість провести решту літніх канікул із батьком. Конкретний період батьки мають погодити заздалегідь.

За частиною шостою статті 19 СК України суд може мотивовано відступити від висновку органу опіки. Суд погоджується з необхідністю зустрічей, а їхню тривалість і черговість визначає в межах заявлених вимог та з урахуванням обставин справи.

Зимові канікули в непарні роки, тиждень весняних канікул у парні роки та тиждень осінніх канікул у непарні роки забезпечать зустрічі протягом року. Чергування років дає можливість проводити відповідні канікули і з батьком. Дати слід узгоджувати за шкільним календарем.

Окрему вимогу зобов`язати батька не чинити перешкод суд відхиляє. Наведені докази не підтверджують конкретних неправомірних дій у заявленому обсязі. Свідки повідомили про відсутність перешкод, а саме заперечення батька проти графіка не доводить усіх порушень, на які посилається мати.

У вимозі про постійне відстеження місцезнаходження сина теж слід відмовити. Мати не довела конкретної небезпеки, яка потребує такого контролю, або неможливості отримувати необхідну інформацію через спілкування із сином і батьком.

Отже, зустрічний позов слід задовольнити в частині визначення порядку спілкування та участі матері у вихованні. В інших вимогах необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати включають судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. При їх розподілі суд ураховує результат розгляду позовів, обсяг наданих послуг, їх необхідність та розумність вартості. За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на правничу допомогу, якщо вони не відповідають критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У заяві від 24.08.2026 ОСОБА_4 просила стягнути 51 560 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 662,40 грн. судового збору.

За подання зустрічного позову ОСОБА_4 сплатила 2 662,40 грн. судового збору. Немайнову вимогу цього позову - визначення способу участі матері у вихованні та спілкуванні із сином - задоволено. Тому витрати на її пред`явлення в сумі 1 331,20 грн підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2 .

Правнича допомога надавалася на підставі договору від 19.01.2026 між ОСОБА_4 та адвокатом Левченко М.М. Пунктом 5.1 договору визначено гонорар у сумі 51 560 грн. Додатковим договором від 26.01.2026 до представництва залучено адвоката Пілюгу В.В.

Акт виконаних робіт від 19.08.2026 містить перелік послуг: консультацію, аналіз документів і судової практики, підготовку відзиву, заперечень, зустрічного позову, відповіді на відзив, заяви про виклик свідка та участь у судових засіданнях. Для консультації, аналізу та підготовки документів в акті зазначено загалом 28 годин. Копії платіжних інструкцій підтверджують оплату ОСОБА_4 послуг на загальну суму 51 560 грн.

Гонорар визначено у фіксованій сумі. Це підтверджує погоджену між клієнтом та адвокатом вартість допомоги, але не означає обов`язку іншої сторони відшкодувати всю суму. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, при розподілі витрат суд оцінює їх необхідність і співмірність. Самої відсутності погодинного розрахунку при фіксованому гонорарі недостатньо для відмови у відшкодуванні.

ОСОБА_1 заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на фактичний обсяг допомоги, взаємопов`язаність підготовлених документів та результати розгляду обох позовів суд вважає заявлену до компенсації суму 51 560 грн завищеною. Розумним і співмірним відшкодуванням є 20 000 грн, які враховують вивчення матеріалів, підготовку процесуальних документів та представництво в суді. Зменшення суми, що стягується з іншої сторони, не змінює умов договору між ОСОБА_4 та адвокатом.

Отже, зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню 1 331,20 грн судового збору та 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У відшкодуванні решти заявлених судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 19, 141, 150, 153, 155, 157, 159, 164, 171 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради про усунення перешкоду спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньої дитиною - сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період перебування ОСОБА_4 закордоном, наступним чином:

-спілкування через Zoom, Messenger FB, WhatsApp, Viber, Telegram (месенджер на вибір) 7 днів на тиждень, враховуючи навчальний графік дитини;

- дитина проводить з матір?ю 45 днів під час літніх канікул (перша чи друга половина літа) за місцем проживання матері за кордоном за попередньою домовленістю з батьком дитини.

- в непарні роки дитина проводить з матір?ю зимові канікули (в тому числі свято Різдво та Новий рік) за місцем проживання матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи графік шкільних канікул;

- в парні роки дитина проводить з матір?ю тиждень під час весняних канікул за місцем проживання матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи графік шкільних канікул;

- в непарні роки дитина проводить з матір?ю тиждень під час осінніх канікул за місцем проживання матері за кордоном. Цей час обирається спільною домовленістю із батьком, враховуючи графік шкільних канікул.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1331,2 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.