Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №293/1003/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1003/26

Провадження № 2/293/870/2026

06 жовтня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ ПОЗОВУ

07.07.2026 Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позову, представник позивача Гусєв П.В. зазначив, що 17.09.2025 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Opel» д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та 122-4 КУпАП. До Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 16249,00 грн. відповідно до ліміту відповідальності.

Посилаючись на норми статті 1191 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як винної особи в дорожньо-транспортній пригоді страхове відшкодування у розмірі 16249,00 грн., а також інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 1206,01грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.07.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 09.07.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

09.07.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2026.

02.09.2026 розгляд справи відкладено на 06.10.2026.

06.10.2026 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком. Представник позивача Гусєв П.В. просив розгляд справи проводити без участі представника позивача (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибув у судове засідання, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком, відзив на позов не подав (а.с.53,56).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Враховуючи норми ст. 128 ЦПК України, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 06.10.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

У судовому засіданні 06.10.2026 суд склав скорочене рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування наземного транспорту. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «DAF», НОМЕР_1 (а.с. 15-16).

17.09.2025 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Opel» д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 07.10.2025 (справа №293/1142/25) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП. Постанова набрала законної сили 18.10.2025 (а.с.21-23).

22.09.2025 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа ОСОБА_3 (а.с.18-19).

06.10.2025 Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту у розмірі 16249,00 грн. відповідно до ліміту відповідальності (а.с.30, 31).

29.04.2026 Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» направило відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 16249,00грн. (а.с.32).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно зі статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 07.10.2025, ОСОБА_1 17.09.2025 о 16 год. 45 хв. в м.Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15Н керуючи т/з DAF XF480FT, д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом KOEGELS24 д.н.з. НОМЕР_4 , проявив неуважність, не вибрав безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на припаркований т/з Опель Астра, НОМЕР_5 . При ДТП автомобіль Опель Астра отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.б ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №457488 від 18.09.2025 ОСОБА_1 17.09.2025 о 16 год. 45 хв. в м.Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15Н керував т/з DAF XF480FT, д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом KOEGELS24 д.н.з. НОМЕР_4 , будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи винність відповідача у настанні дорожньо-транспортної пригоди, положення ст. 37 Закону України №3720-IX, а також здійснення виплати страхового відшкодування, позивач отримав право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16249,00грн.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем Акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16249,00грн.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу. Так, у частині 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникнути з рішення суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Основою для розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат є сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню, та не покривається полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала (зокрема, у постанові від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц), що стаття 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, у тому числі на ті, що виникають з деліктних відносин (завдання шкоди), після того як суд визначив розмір такої шкоди у грошовому еквіваленті.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/13238/18; від 30 березня 2016 у справі №6-2168цс15.

Обов`язок не виконувався відповідачем у період з 24.02.2024 по 18.05.2026 роки, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих інфляційних втрат, суд встановив, що такий є арифметично вірним та не спростований відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 2 та частиною 4 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження №61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №1/2026 від 19.03.2026 укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та адвокатським об`єднанням «Інс.лоу груп» (а.с.33-40), додаткова угода №3 до договору про надання правничої допомоги №1/2026 від 19.03.2026 (а.с.41-43).

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 2770,00грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 16249 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1206 грн 01 коп., судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2770 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», адреса місцезнаходження: 04062, м. Київ, пр. Берестейський, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Повне рішення складено та підписано 12.10.2026.

СуддяОлег ЗБАРАЖСЬКИЙ