Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №286/3363/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Суд: Овруцький районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №286/3363/26

Суддя: Гришковець А. Л.

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3363/26

П О С Т А Н О В А

08 жовтня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , фактично проживаючого по АДРЕСА_3 , інспектора прикордонної служби 3 категорії – майстра другого відділення інженерних робіт прикордонної застави інженерного облаштування (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) прикордонної комендатури інженерного облаштування ( з місцем дислокації АДРЕСА_4 ), за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

23.09.2026 о 17 год. 54 хв. під час перевірки особового складу на території НОМЕР_1 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_5 , СП « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») начальником прикордонної застави інженерного облаштування (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) прикордонної комендатури інженерного облаштування (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) майором ОСОБА_2 було виявлено інспектора прикордонної служби 3 категорії - майстра другого відділення інженерних робіт прикордонної застави інженерного облаштування (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) прикордонної комендатури інженерного облаштування (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) старшого солдата ОСОБА_3 , який перебував на території військового містечка з явними ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова, порушення координації руху).

Після виявлення даного військовослужбовця йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Овруцька міська лікарня», на що старший солдат ОСОБА_4 відмовився, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 3 стаття 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення в умовах особливого періоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав. Щиро розкаюється в скоєному. Просить розстрочити сплату штрафу на 6 місяців, посилаючись на неможливість оплатити його в строк 15 днів, так як на його утриманні перебуває сім`я, а також стягуються аліменти на дітей від першого шлюбу.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дслідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 3 статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення в умовах особливого періоду таких дій:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

2) поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

3) виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

4) відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Тлумачення поняття «особливий період» наявне в Законі України «Про оборону України» та Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Черговим Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб (тобто до 31 жовтня 2026 року).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Президент України підписав Указ «Про загальну мобілізацію» № 69/2022, згідно з яким мобілізація проводитиметься протягом 90 діб на території всіх областей та м. Києва.

Строк проведення загальної мобілізації продовжено останній раз з 2 серпня 2026 року на 90 діб (тобто до 31 жовтня 2026 року) згідно з Указом Президента № 597/2026 від 13.07.2026.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Згідно ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до ч.1 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №337581 від 23.09.2026; рапортом коменданта прикордонної комендатури інженерного облаштування майора ОСОБА_5 ; посвідченням захисника; актом про відмову інспектора прикордонної служби старшого солдата ОСОБА_1 від проходження медичного обстеження на стан сп`яніння від 23.09.2026, а також відеозаписом.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду на території військової частини (місце тимчасової дислокації підрозділу) перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене військове адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого військового адміністративного правопорушення, особа порушника, його характеристика за місцем служби, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність порушника у відповідності до ст. 34 КУпАП України, є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, оцінивши обставини вчинення правопорушень та особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.172-20 КУпАП, у виді мінімального розміру штрафу.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

За приписами ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз наведених правових вказує на те, що розстрочка штрафу - це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу - це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

Згідно зі ст. 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується, в першу чергу, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Тому, адміністративне стягнення не має на меті лише кару, воно не має стати для особи непосильним тягарем, адже в такому разі справжня його мета не буде досягнута.

Таким чином, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення, особу порушника, який є військовослужбовцем, беручи до уваги його майновий стан, перебування на утримання малолітньої дитини, а також враховуючи розмір штрафу, який призначається як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою та становить для ОСОБА_1 надмірний тягар, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу на 6 місяців.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він являється військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 24, 33, 172-20, 280, 283, 284, 294, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк 6 місяців, зобов`язавши ОСОБА_1 сплачувати по 2834 гривня до 1 числа кожного місяця до повного погашення заборгованості, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

Рахунок отримувача: UA788999980313020106000006767,отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Овруч /21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.

Суддя: А. Л. Гришковець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua