Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №273/1431/24 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 273/1431/24

провадження у справі № 2-о/0285/125/26

08 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

присяжних Чечет Д. О., Ярошук Л. О.,

за участю: секретаря Букши О. В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представник заявника ОСОБА_2 ,

адвоката особи, відносно якої розглядається справа ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Баранівська міська рада як орган опіки та піклування,

про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року заявник звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області із заявою в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном останнього.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його племінник ОСОБА_4 , який є інвалідом 2-ї групи внаслідок психічного захворювання та потребує постійного стороннього догляду, проживає разом із ним по АДРЕСА_1 . Зазначає, що батьки ОСОБА_4 померли. Вказує, що ОСОБА_4 не здатен самостійно мислити та приймати рішення, неадекватно сприймає інформацію, не в змозі в повній мірі самостійно себе обслуговувати на побутовому рівні та захистити свої права, у зв`язку із чим звернувся до суду із вказаною заявою.

Заявник та його представник заяву підтримали та просили задовольнити її.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечив.

Зважаючи на викладений у висновку експерта стан психічного здоров`я ОСОБА_4 , він в судове засідання не викликався. Його адвокат просила суд задовольнити заяву, мотивуючи тим, що це відповідатиме інтересам останнього.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ст.39 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником заявника, що підтверджується копіями свідоцтва про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та копією свідоцтва про одруження матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до висновку експерта №110 за результатами судово-психіатричної експертизи від 07.04.2026 ОСОБА_4 виявляє клінічні ознаки стійкого, хронічного психічного розладу - важкої розумової відсталості в ступеню імбицільності з емоційно-вольовою нестійкістю у вигляді недорозвитку мови, мислення, нестійкої та виснажливої уваги, порушеного інтелекту та пам`яті, зі стійкою соціально-трудовою дезадаптацією. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості на даний час настільки виражена, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

З приводу поставлених експерту питань встановлено, що ОСОБА_4 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - важку розумову відсталість в ступеню імбецильності з емоційно-вольовою нестійкістю, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відтак, з огляду на зазначене, є підстави для визнання ОСОБА_4 недієздатним.

Цивільна дієздатність є важливою складовою правосуб`єктності фізичної особи, що дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі, своїми діями набувати цивільних прав та виконувати цивільні обов`язки.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Опіка та піклування – правовий інститут, який регулює суспільні відносини, пов`язані з установленням опіки та піклування, здійсненням їх функцій та їх зупиненням. Інститут опіки та піклування включає і адміністративно-правові норми, що регулюють відносини між органами опіки та піклування, з одного боку, та опікунами та піклувальниками – з іншого.

Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними, з метою забезпечення їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів, оскільки за станом здоров`я вони не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст.ст.41, 55, 58 ЦК України). Така опіка відповідно до ст.60 ЦК України, ст.300 ЦПК України призначається судом.

Опікун недієздатної особи призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Орган опіки і піклування Баранівської міської ради у своєму висновку, затвердженому рішенням виконавчого комітету №137 від 30.07.2024, зазначає, що ОСОБА_1 є рідним дядьком для ОСОБА_4 . Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 19.06.2024 ОСОБА_1 проживає та зареєстрований разом із ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , та здійснює за ним догляд. Інформація про інших осіб, які б виявили бажання встановити опіку над ОСОБА_4 відсутня. Орган опіки та піклування вважає можливим призначення ОСОБА_1 опікунгом на ОСОБА_4 .

Обставин, які виключають можливість призначення ОСОБА_1 опікуном свого племінника, визначених ст.64 ЦК України, судом не встановлено, зокрема, його поведінка та інтереси не суперечать інтересам ОСОБА_4 .

Заявник відповідає вимогам, визначеним ст.ст.63,67 ЦК України, він дбатиме про підопічного, створив йому належні матеріально-побутові умови для проживання, забезпечить його доглядом та лікуванням і вживатиме заходів щодо захисту прав та інтересів свого племінника, а тому може виконувати обов`язки опікуна.

Отже, суд приходить висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.6 ст.300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до положень ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 4, 247, 265, 293, 294, 299, 300 ЦПК України, ст.ст. 39-41, 60, 62, 63, 292 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недієздатним та встановити над ним опіку,

призначивши опікуном ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Встановити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуюча суддя Л. Й. Васильчук

Присяжні Д. О. Чечет

Л. О. Ярошук