Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №276/1338/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1338/26

Провадження по справі №2/276/1007/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на день смерті майно, до складу якого входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті за вищезазначеною адресою була зареєстрована сестра позивачки та дочка спадкодавця ОСОБА_2 , яка від прийняття спадщини відмовилася на користь позивачки, шляхом написання відповідної заяви до нотаріальної контори. Будучи спадкоємцем після смерті матері, позивачка у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, отримала листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Зокрема в листі приватного нотаріуса зазначено, що при відсутності правовстановлюючих документів неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Рекомендовано звернутися до суду за визнанням права власності на спадкове майно за законом. За свого життя спадкодавець не оформив необхідні правовстановлюючі документи на вищезазначене нерухоме майно. Позивачка є спадкоємцем в цілій частці І черги, звернувшись до нотаріуса у встановлений строк, не може реалізувати своє право на спадкування у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно житловий будинок. З огляду на зазначене, змушена звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

Відповідачка відзиву на позов не подавала.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.09.2026.

Ухвалою суду від 15.09.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2026.

У судове засідання 12.10.2026 учасники справи не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце судового засідання, позивач у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Відповідачка відзиву на позов, заяв та клопотань до суду не подавала.

Зважаючи на неявку належним чином повідомленої відповідачки, ненадання нею відзиву на позов, відсутністю заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані письмові докази, надавши їм мотивовану оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя остання була головою домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою виконавчого комітету Хорошівської селищної ради від 17.06.2026 № 186, вказаний житловий будинок відповідно до запису погосподарської книги № 2 за 2021-2025 роки рахується за померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Вказані обставини також підтверджуються копією облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2021-2025 роки форми №1 (номер об`єкта погосподарського обліку 01801, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Довідкою виконавчого комітету Хорошівської селищної ради від 21.07.2026 № 221 підтверджується, що за вказаною адресою разом із спадкодавицею ОСОБА_3 на день її смерті були зареєстровані її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її дочка – позивачка ОСОБА_5 . Родинні зв`язки підтверджуються копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що її матір`ю є ОСОБА_3 . Зміна прізвища позивачки підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .

Згідно з інформацією, викладеною у листі приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Косинського С.О. від 14.07.2026 за № 181/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 62/2026. Спадкоємцем по даній справі за законом в цілій частці є дочка ОСОБА_1 . Цим же листом нотаріуса позивачці повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії слугувала відсутність правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок на ім`я спадкодавця.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради станом на 26.06.2026, загальна площа вказаного житлового будинку (літера «А»), побудованого у 1950 році, складає 63,8 кв.м, житлова – 27,9 кв.м. До будинку також належать такі господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», погріб літ. «Пг», вбиральня літ. «У», огорожа літ. «№1-3», криниця літ. «№4».

Відповідно до довідки зазначеного бюро технічної інвентаризації від 01.07.2026 № 480, станом до 31.12.2012 право власності на вказане нерухоме майно не зареєстровано. Довідкою зазначеного бюро від 26.06.2026 № 479 підтверджується, що об`єкту нерухомого майна присвоєно інвентаризаційний номер 150.

Зміст спірних правовідносин полягає у неможливості реалізації позивачкою свого майнового права на оформлення спадщини в позасудовому (нотаріальному) порядку через відсутність у спадкодавця належним чином оформленого правовстановлюючого документа на нерухоме спадкове майно, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У даному випадку позивач як спадкоємець набув майнові права на спірний будинок, проте позбавлений можливості оформити їх у нотаріальному порядку через відсутність правовстановлюючого документа, що є законною підставою для захисту його прав у судовому порядку шляхом визнання права власності.

Надані документи у своїй сукупності є належними, допустимими і достовірними та повністю підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки позивачем доведено факт належності спірного майна спадкодавцю, факт прийняття спадщини позивачем та неможливість оформлення своїх спадкових прав у позасудовому (нотаріальному) порядку, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для захисту майнових прав позивача шляхом визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір. Позивач не заявляла вимог про стягнення судових витрат з Відповідача. Враховуючи, що спір виник не внаслідок неправомірних дій Відповідача, а через необхідність юридичного оформлення фактичного стану речей, суд вважає за необхідне залишити судові витрати за Позивачем.

Керуючись статтями 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268, 1278, 1297 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Суддя А.С. Семенюк