Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/10425/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. ЛьвівСправа № 380/10425/25 пров. № А/857/38278/26

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі № 380/10425/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції – О. М. Клименко,

провадження – письмове,

час ухвалення рішення – 12 червня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складення повного тексту рішення – 12 червня 2026 року.

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА.

ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернулася в Львівський окружний адміністративний суд (далі – Суд першої інстанції) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в області) з такими вимогами: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на підставі заяви від 26 грудня 2024 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши період трудової діяльності на державному підприємстві «Шахта «Схід» з 01 січня 1984 року по 01 січня 1989 року за середньою заробітною платою за вказаний період по регіону на відповідній посаді (токар V розряду).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 грудня 2024 року про перерахунок пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 грудня 2024 року про перерахунок пенсії, ухваливши рішення за результатами її розгляду із врахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з огляду на те, що відповідне рішення про перерахунок/відмову в перерахунку пенсії за результатами розгляду заяви позивачки від 26 грудня 2024 року відповідачем не ухвалене. Тож у суду наразі відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки згідно з поданою нею заявою від 26 грудня 2024 року, оскільки жодних рішень щодо цієї заяви відповідач не ухвалив.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пунктами 4.3, 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, а також врахував висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм. Суд виснував, що відповідач протиправно розглянув заяву позивачки про перерахунок пенсії в порядку Закону України «Про звернення громадян» замість ухвалення передбаченого законодавством рішення по суті за результатами її розгляду. З цих підстав суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправну бездіяльність відповідача та зобов`язав повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням висновків суду, відмовивши в решті позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії довільного зразка. Зазначає, що рішення про відмову в перерахунку не приймалось, отже відповідь від 13 січня 2025 року № 824-31639/А-52/8-1300125 не є належною підставою для оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України. З огляду на зазначене просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

1. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 01 липня 2020 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.

26 грудня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою (як встановленого зразка, так і власноруч сформованою), у якій просила здійснити перерахунок пенсії, врахувавши період трудової діяльності на державному підприємстві «Шахта «Схід» з 01 січня 1984 року по 01 січня 1989 року за середньою заробітною платою за вказаний період по регіону на відповідній посаді (токар V розряду).

До цієї заяви позивачка долучила такі документи: 1. Заяву на бланку; 2. Копії паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; 3. Копію трудової книжки НОМЕР_1 ; 4. Копію витягу з Реєстру територіальної громади № 2023/001816176 від 28 лютого 2023 року; 5. Копію листа Державного архіву Донецької області № 01-28/598 від 05 листопада 2024 року; 6. Копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .

Листом від 13 січня 2025 року № 824-31639/А-52/8-1300125, наданим у порядку Закону України «Про звернення громадян», Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку у відповідь на її заяву від 26 грудня 2024 року про те, що оскільки її страховий стаж з 01 липня 2000 року становить більше ніж 60 місяців, підстав для обчислення пенсії із застосуванням норм Порядку № 919 немає.

Позивачка, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії за віком на підставі поданої нею заяви від 26 грудня 2024 року, звернулася з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка відповідності поведінки відповідача щодо розгляду заяви позивачки від 26 грудня 2024 року про перерахунок пенсії вимогам чинного законодавства.

2. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ. ВИСНОВКИ.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058.

Так, згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування урегульовано Порядком № 22-1.

Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За правилами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (у випадках, передбачених абзацами четвертим та п`ятим пункту 1.1 цього розділу цього Порядку), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058.

Право на призначення пенсії за віком при автоматичному призначенні (без звернення особи) визначається на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), наявних на дату досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону. У разі якщо даних про страховий стаж у системі персоніфікованого обліку (у тому числі за періоди до впровадження персоніфікованого обліку) недостатньо для призначення пенсії за віком, орган, що призначає пенсію, повідомляє особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на вебпорталі або засобами Порталу Дія, про відсутність таких відомостей та порядок подання необхідних для призначення пенсії документів (за наявності). При надходженні документів про страховий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, пенсія призначається у строк, визначений абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону. Якщо документи не будуть подані у зазначений строк, вважається, що особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Пунктом 1.9 Порядку № 22-1 визначено, що особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.

Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року № 25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

Таким чином, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

З урахуванням змісту вищезазначених положень та контексту спірних правовідносин, особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

В спірному випадку, відповідач розглянув у порядку Закону України «Про звернення громадян», повідомивши позивачку своїм листом від 13 січня 2025 року № 824-31639/А-52/8-1300125 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.

Отже, з порушенням вимог абзацу першого частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 відповідач за результатами розгляду заяви позивачки від 26 грудня 2024 року про перерахунок пенсії не ухвалив жодного рішення з числа тих, що передбачені зазначеними нормами (про перерахунок або ж про мотивовану відмову в перерахунку пенсії).

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію щодо форми та змісту звернення особи чи її представника про перерахунок пенсії.

Так, у постанові від 27.11.2019 за результатом розгляду справи №748/696/17 Верховний Суд вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України Про звернення громадян, наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права. Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду можна дійти висновку, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Як убачається з матеріалів справи, 26 грудня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою (як встановленого зразка, так і власноруч сформованою), у якій просила здійснити перерахунок пенсії, врахувавши період трудової діяльності на державному підприємстві «Шахта «Схід» з 01 січня 1984 року по 01 січня 1989 року за середньою заробітною платою за вказаний період по регіону на відповідній посаді (токар V розряду).

До цієї заяви позивачка долучила такі документи: 1. Заяву на бланку; 2. Копії паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; 3. Копію трудової книжки НОМЕР_1 ; 4. Копію витягу з Реєстру територіальної громади № 2023/001816176 від 28 лютого 2023 року; 5. Копію листа Державного архіву Донецької області № 01-28/598 від 05 листопада 2024 року; 6. Копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з наданої позивачем заяви убачається чітке волевиявлення ОСОБА_1 на здійснення перерахунку пенсії, із врахуванням періоду трудової діяльності на державному підприємстві «Шахта «Схід» з 01 січня 1984 року по 01 січня 1989 року за середньою заробітною платою за вказаний період по регіону на відповідній посаді (токар V розряду), отже така заява має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою. Відмова у задоволенні заяви лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначена заява містила всі істотні елементи, необхідні для розгляду питання про призначення пенсії, формальне посилання відповідача на невідповідність такої заяви вимогам форми, передбаченої Порядком №22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постанові від 22 липня 2025 року у справі №580/710/24

У цій справі Верховний Суд вказав, що такі дії пенсійного органу також суперечать принципу належного врядування (good administration), що є невід`ємною складовою верховенства права. Цей принцип зобов`язує суб`єктів владних повноважень діяти добросовісно, прозоро, ефективно та бути максимально корисними для особи. Створюючи штучну перешкоду замість сприяння у реалізації права, відповідач діяв всупереч сутності належного врядування, що є неприпустимим у соціальній, правовій державі. Крім того, відповідач своїми діями порушив принцип правомірних очікувань (legitimate expectations). Особа, яка має встановлене законом право на перерахунок пенсії, має обґрунтовані та законні очікування, що держава в особі її органів діятиме передбачувано та послідовно для забезпечення реалізації цього права. Відмова відповідача розглянути по суті чітко виражене прохання підриває ці правомірні очікування та руйнує довіру громадянина до держави.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірних правовідносинах наявна протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо належного розгляду заяви позивачки від 26 грудня 2024 року про перерахунок пенсії.

При цьому, суд першої інстанції правильно визначив, що позов підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду заяви про перерахунок пенсії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 26.12.2024 року, оскільки відповідачем не приймалось рішення за результатами розгляду заяви позивача по суті.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

За правилами статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі № 380/10425/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В таких випадках постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ. І. Боршовський

суддіР. В. Кухтей

С. М. Шевчук