Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №560/3519/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3519/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

12 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2026 року та зобов`язати відповідача підготувати й надати таку довідку для перерахунку пенсії з 1 лютого 2026 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні довідки й зобов`язав Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати її з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, зокрема визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні тарифні коефіцієнти, а також зазначити щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня календарного року, є розрахунковою величиною для визначення посадового окладу й окладу за військовим званням. Тому зростання цього показника є підставою для оформлення оновленої довідки про грошове забезпечення.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із рішенням суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала апеляційну скаргу.

Вважає, що після 1 березня 2018 року грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінет Міністрів України не приймав рішення про перерахунок пенсій.

Також апелянт посилається на пункт 4 постанови № 704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яким для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями встановлено фіксовану величину 1762 грн. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Позивач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 отримує пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На звернення позивача щодо направлення до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії відповідач відмовив у видачі довідки.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина четверта статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII передбачає перерахунок призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм перерахунку пенсій визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

За змістом цього Порядку уповноважений орган готує довідку про грошове забезпечення, а орган Пенсійного фонду здійснює перерахунок на її підставі.

Отже, предметом цього спору є не зобов`язання Пенсійного фонду провести перерахунок пенсії, а правомірність відмови уповноваженого органу підготувати довідку. Підготовка довідки є необхідним етапом реалізації пенсійного права, якщо складові грошового забезпечення мають визначатися за встановленою нормативним актом формулою.

Посилання апелянта на відсутність окремого урядового рішення про перерахунок не спростовує обов`язку підготувати довідку в разі зміни розрахункової величини, установленої законом, до якої відсилає застосовне регулювання.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установив із 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн. Ця законодавча зміна має бути врахована під час визначення грошового забезпечення за формулою пункту 4 постанови № 704, якщо відповідна фіксована розрахункова величина не застосовується через суперечність акту вищої юридичної сили.

Довід апелянта про те, що після 2018 року грошове забезпечення не підвищувалось, не спростовує зазначеного висновку. Він ґрунтується на незмінності фактичного розміру виплат або на відсутності окремої постанови Уряду про їх підвищення, але не враховує передбачений нормативним регулюванням зв`язок між розрахунковою величиною та посадовими окладами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 пункт 4 постанови № 704 викладено в редакції, за якою посадові оклади та оклади за військовими званнями розраховуються виходячи з 1 762 грн. Водночас частина третя статті 7 КАС України зобов`язує суд у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили застосовувати акт вищої юридичної сили.

У постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 судова палата Верховного Суду дійшла висновку, що при оформленні довідки про грошове забезпечення, визначене станом на 1 січня відповідного року, пункт 2 постанови № 481 у частині, що суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню. У тих правовідносинах Верховний Суд застосував пункт 4 постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

Цей висновок стосується спору про довідку станом на 1 січня 2024 року. У цій справі предметом є довідка станом на 1 січня 2026 року. Водночас правовий підхід щодо співвідношення постанови № 481 та закону про Державний бюджет України є застосовним і до цих правовідносин: законодавець установив прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2026 рік, а суд має застосувати акт вищої юридичної сили в разі суперечності йому підзаконного акта.

Колегія суддів окремо враховує, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 скасовано судові рішення, якими пункт 2 постанови № 481 було визнано протиправним і нечинним, та відмовлено в тому позові. Однак зазначена обставина не спростовує результату вирішення спору: питання про застосування пункту 2 постанови № 481 у цій справі вирішується на підставі статті 7 КАС України та наведеного правового висновку Верховного Суду у справі № 520/5814/24, а не шляхом визнання цього пункту нечинним у цій справі.

Отже, довід апелянта про те, що сама постанова № 481 передбачає фіксовану величину 1 762 грн, не є достатньою підставою для відмови в позові. За встановлених обставин суд має застосувати норму вищої юридичної сили та визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня 2026 року.

Довід апелянта щодо заборони використовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину не спростовує висновку суду. Позовна вимога ґрунтується на застосуванні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2026 року, а не мінімальної заробітної плати як самостійної розрахункової величини.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 520/5814/24, за яким обмеження щодо використання мінімальної заробітної плати не перешкоджає застосуванню прожиткового мінімуму як розрахункової величини за пунктом 4 постанови № 704.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень і у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Підготовка довідки уповноваженим органом не означає самостійного встановлення ним умов перерахунку пенсії. Відповідач має застосувати чинні нормативні акти, визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням за відповідною посадою та званням, а також зазначити передбачені законодавством складові грошового забезпечення.

Спеціальні нормативні акти МВС, на які посилається апелянт, можуть визначати тарифні розряди, порядок виплати та окремі складові грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби. Однак вони не змінюють розрахункової величини, установленої актом вищої юридичної сили. Тому саме посилання на такі акти не виправдовує відмову в оформленні довідки з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня 2026 року.

Зазначення в довідці відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію також не означає, що суд визначає їх конкретний розмір замість уповноваженого органу. Такі показники мають бути встановлені відповідачем відповідно до застосовних нормативних актів і даних про відповідну чи аналогічну посаду.

Саме по собі твердження про невідповідність рішення вимогам статті 242 КАС України не свідчить про неправильність висновків суду. Перевірка матеріалів справи підтверджує, що позивач звертався до відповідача щодо підготовки довідки, а відповідач відмовив у її видачі. Апелянт не спростував цієї обставини та не довів правомірності відмови з огляду на застосовний у спорі порядок визначення розрахункової величини.

За частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок довести правомірність своєї поведінки покладається на відповідача. Наведені в апеляційній скарзі доводи цього обов`язку не виконують.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача підготувати та надати оновлену довідку. Підстав для скасування рішення та відмови в позові колегія суддів не встановила.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючаГнап Д.Д.

СуддіСушко О.О. Яремчук К.О.