Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №580/5270/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5270/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Шандрук" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Шандрук" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №2972/23-00-09-01 та податкову вимогу № 0010774-1302-2300 від 18.04.2024.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 квітня 2025 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року частково задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №2972/23-00-09-01 у частині здійсненого розрахунку застосованих санкцій за платежем 21081500 у сумі 1 945 880,26 грн.; зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області здійснити розрахунок вартості товару, що знаходився на момент перевірки у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру, але не менше 17000 гривень, з ухваленням податкового повідомлення-рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні протягом місяця з дня набрання законної сили рішенням у справі; визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 18.04.2024 №0010774-1302-2300. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2024 №2972/23-00-09-01 у частині встановленого порушення за зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання алкогольних напоїв, що не внесені до Єдиного реєстру (стаття 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР) - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09 жовтня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю останнього прибути у судове засідання.

Відповідно до приписів статті 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи те, що судом не визнавалась обов`язковою явка учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р №2755-VІ зі змінами та доповненнями, статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилові коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами доповненнями), з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та рідин, що використовуються в електронних сигарет, відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 25.01.2024 №174-п та направлень на перевірку №322/23-00-09-01-15, №323/23-00-09-01-15, №324/23-00-01-15, №325/23-00-09-01-15 від 25.01.2024, проведена фактична перевірка діяльності ТОВ «Торгова компанія Шандрук» (код за ЄДРПОУ 44734403) щодо дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання спирту етилового платниками податків, здійснення функції визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, за місцем фактичного здійснення діяльності, а саме: м. Черкаси, вул. Надпільна, буд. 252, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 138 та Черкаська область, м. Умань, вул. Комарова, 7А, за період діяльності з 03.11.2022 по 03.02.2024.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 05 лютого 2024 року №1107/23-00-09-01-16/44734403, яким зафіксоване порушення позивачем статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального», у зв`язку із зберіганням алкогольних напоїв у місцях, які не внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.

На підставі висновку акта фактичної перевірки від 05 лютого 2024 року №1107/23-00-09-01-16/44734403 ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 945 880, 26 грн.

Податковою вимогою ГУ ДПС у Черкаській області від № 0010774-1302-2300 від 18.04.2024 визначено, що станом на 17.04.2024 сума податкового боргу позивача становить 1 945 880, 26 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Водночас, відповідно до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом (п.112.3 ст.112 ПК України).

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу (п.112.5 ст.112 ПК України).

Притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов`язку, а також іншого обов`язку, передбаченого цим Кодексом, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності (п.112.6 ст.112 ПК України).

Відповідно до п.109.2 ст.109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України .

Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах (ч.1 ст.4 ПК України), зокрема: п.4.1.2 рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; п.4.1.3 невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Застосовуючи штрафну санкцію у сумі 1 945 880, 26 грн. відповідач виходив з того, що в порушення ст. 15 Закону України 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» позивач здійснював зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» 19.121995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ст. 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачено відповідальність, зокрема, за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів, або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Як вбачається з акта фактичної перевірки від 05 лютого 2024 року №1107/23-00-09-01-16/44734403, ТОВ «Торгова компанія Шандрук» має місце зберігання алкогольних напоїв, яке внесене до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме: Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вулиця Захисників України (кол. Комарова), буд. 7а, дата внесення - 11.08.2023, вид продукції - алкогольні напої, крім сидру та перрі (без додання спирту) та алкогольні напої - сидр та перрі (без додання спирту), площа - 150 м2, індивідуальний номер місця зберігання- №23210101015. Інших місць зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, ТОВ «Торгова компанія Шандрук» (код за ЄДРПОУ 44734403) станом на 02.02.2024 не зареєструвало.

За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено, ТОВ «Торгова компанія Шандрук» здійснювало зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, в порушення ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами та доповненнями.

Під час перевірки було знято залишки товарно-матеріальних цінностей, оцінити вартість яких не виявилося можливим, так як за вищевказаними адресами (невнесеними до ЄРМЗ) відбувається виключно зберігання та відвантаження товарів без розрахункових операцій.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позивач здійснював зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання в порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, а тому податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №2972/23-00-09-01 в частині встановленого порушення не підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що за результатами перевірки відповідач зазначив про неможливість встановлення вартості тієї алкогольної продукції, залишки якої зафіксовано у відповідному місці зберігання. Розраховуючи вартість товарів, які зберігались позивачем у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, виходив з аналізу інформації наявної в системах та підсистемах АІС «Податковий блок», а не з фактичної вартості товару, який знаходиться в такому місці зберіганні.

Таким чином, як вірно було зазначено судом першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 12.03.2024 №2972/23-00-09-01 в частині здійсненого розрахунку застосованих санкцій у розмірі 1 945 880,26 грн є протиправним, оскільки відповідачем не доведено правильності здійсненого розрахунку суми штрафної санкції щодо наявного товару станом на момент перевірки - 05.02.2024.

Водночас, беручи до уваги, що позивач здійснював зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання в порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, належним захистом порушеного права в даному випадку є зобов`язання Головного управління ДПС у Черкаській області здійснити розрахунок вартості товару, що знаходився на момент перевірки у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру, але не менше 17000 гривень, з ухваленням податкового повідомлення-рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні, що відповідатиме принципу невідворотності настання відповідальності за вчинене податкове правопорушення шляхом зберігання алкогольної продукції у незареєстрованих місцях зберігання.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Є.О.Сорочко

суддя В.В.Файдюк