Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/22557/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/22557/26 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.,

Суддів: Безименної Н.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 29.05.2026 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) у якому просило стягнути з Відповідача податковий борг у розмірі 1444694,87 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 позовну заяву повернуто Позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався п. 8 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Крім іншого, в ухвалі від 29.05.2026 Київський окружний адміністративний суд посилався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.08.2025 у справі № 120/14874/24.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2026, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказану ухвалу і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі Позивач звертає увагу на наступні обставини:

- закон прямо передбачає лише дві часові віхи - 10 робочих днів для добровільної сплати узгодженого зобов`язання та 30 календарних днів після направлення податкової вимоги до початку примусових заходів, у тому числі звернення до суду;

- ПК України не містить жодної норми, яка б зобов`язувала ДПС очікувати шість місяців перед поданням позову про стягнення податкового боргу. Так званий « 6-місячний строк» є загальним процесуальним строком звернення до адміністративного суду, встановленим ст. 122 КАС України, і застосовується у випадках, коли спеціальний закон не передбачає іншого порядку. У сфері податкових правовідносин діють спеціальні приписи ПКУ, які мають пріоритет перед загальними нормами КАС України;

- вимога суду першої інстанції про « 6 місяців очікування» фактично підмінює спеціальне регулювання загальним та не має правової підстави.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга Позивача зареєстрована Шостим апеляційним адміністративним судом 19.06.2026.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, витребувано матеріали справи № 320/22557/26 з Київського окружного адміністративного суду, встановлено строк, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу, продовжено строк судового розгляду на розумний строк.

Після надходження матеріалів справи № 320/22557/26 до Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2026 справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження, з урахуванням абз. 1 ч. 2 ст. 312 КАС України.

Встановлені судом обставини

28.05.2026 Київським окружним адміністративним судом зареєстрована позовна заява Позивача про стягнення податкового боргу з Відповідача.

Згідно з позовною заявою, заборгованість у розмірі 1444694,87 грн. включає податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1110485,75 грн. і військовий збір у розмірі 333145,73 грн.

Заборгованість виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів, за результатами яких прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 05605240203 від 22.01.2026;

- № 05608240203 від 22.01.2026;

- № 05622240203 від 22.01.2026.

Крім того, до складу заборгованості входить пеня у розмірі 43,39 грн.

Враховуючи, що Відповідач не оскаржила вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, Позивач вважав наведені суми грошових зобов`язань узгодженими і такими, що підлягають стягненню.

02.04.2026 Позивач видав податкову вимогу № 0015049-1306-2615, яку направив на адресу Відповідача і яка повернулася відправнику.

Керуючись п. 87.11 ст. 87 ПК України, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 у постанові від 27.01.2022 сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору, визначається ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, позов з вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на рішеннісуб`єкта владних повноважень, суб`єктом владних повноважень може бути подано до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку для звернення до суду особи, якої стосується таке рішення, про яке йдеться в частині другій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий борг, стягнення якого є предметом позову у цій справі, виник на підставі податкових повідомлень-рішень, датованих 22.01.2026.

Позовна заява подана Позивачем до суду 28.05.2026, про що свідчить штамп суду на першій сторінці цього документа, а отже на момент звернення Позивача до суду не закінчився шестимісячний строк, у межах якого Відповідач має право оскаржити до суду податкові повідомлення-рішення, якими Відповідачу визначено грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 21.08.2025 у справі № 120/14874/24, на яку також посилається суд першої інстанції.

На переконання колегії суддів, при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції належним чином обґрунтував своє рішення, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 є обґрунтованою, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 29.05.2026 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 29.05.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів, з урахуванням ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: Н.В. Безименна

Ю.К. Черпак