Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/27454/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27454/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Оксененка О.М., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 3), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 4), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо прийняття рішення про зняття з військового обліку ОСОБА_1 за результатами розгляду його заяви від 08.05.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 про зняття його військового обліку від 08.05.2025;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо прийняття рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 за його заявою, що подана особисто 09.05.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 про взяття його на військовий облік від 09.05.2025, поданою особисто;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що не погодився із доводами апеляційної скарги, з огляду на відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції прийнятого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідачі 1, 3 та 4 правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , є громадянином України, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

06.06.2024 позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниками поліції, що підтверджується рапортом від 06.06.2024, складеним працівником ДОП Святошинського УП ГУ Національної поліції в м. Києві.

06.06.2024, позивача взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_12 та направлено на проходження військово - лікарської комісії. Відповідно до довідки військово - лікарської комісії № 14/18024 від 07.06.2024, позивач визнаний придатним до військової служби.

В той же день, позивачу вручену бойову повістку на 27.06.2024р. з метою мобілізації та відправки до навчального центру. Однак у вказану дату, ОСОБА_1 не з`явився, проте прибув, 04.07.2024 та отримав бойову повістку на 28.07.2024. На вказану дату позивач також не прибув.

08.05.2025 позивачем направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою зняти його з військового обліку у зв`язку з відсутністю підстав такого взяття. Однак, як вбачається з роздруківки з інформаційної системи Резерв+, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.05.2025р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про взяття його на військовий облік, однак відповідно до відповіді, останньому відмовлено, посилаючись на необхідність його особистої присутності.

Крім того, відповідно до інформації електронного військово - облікового документу, ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, перебуває у розшуку.

Вважаючи дії відповідачів протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України, визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів на військову службу.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3 543-XII), встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-ХІІ, мобілізація визначена як комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частинами другою та п`ятою статті 4 Закону № 3543-ХІІ, загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій; вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Приписами частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абзац другий); проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військоволікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (абзац третій).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Абзацами 1, 2, 12 частини п`ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

При цьому, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ, визначено перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами 5, 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону України №2232-ХІІ).

За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі регламентується Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Відповідно до пункту 2 Положення № 1153/2008, громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-ХІІ, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Пунктом 253 Положення № 1153/2008 визначено, що призови на військову службу військовозобов`язаних у воєнний час проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а резервістів - командирами військових частин на підставі указів Президента України. Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військовооблікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-ХІІ).

Згідно пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; сприяють організації призовними комісіями проведення медичного огляду, обстеження та лікування призовників.

В силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який визначає, зокрема: процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Абзацом 1 пункту 2 Порядку № 560 визначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (пункт 3 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

- оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

- прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів:

- проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 49 Порядку № 560, у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Згідно із абзацами 4, 5 пункту 54 Порядку № 560 у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військовооблікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

Абзацом 8 пункту 81 Порядку визначено, що у разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 81 Порядку 560, прямо передбачено повноваження відповідача брати на військовий облік військовозобов`язаних не за місцем їх реєстрації/перебування на військовому обліку.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв аргументи представника позивача, щодо того, що взяття ОСОБА_1 на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним, у зв`язку із тим, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , та як наслідок підстави для зняття з такого обліку відсутні.

З урахуванням того, що підстави для зняття з обліку відсутні, позовні вимоги щодо зобов`язання розглянути заяву про зняття позивача з обліку жодним чином не відновить порушені на його думку права, а тому задоволенню також не підлягає.

Крім того, позивачем пройдено ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить довідка №14/18024 від 07.06.2024, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби.

Окремо суд першої інстанції звернув увагу, що дії відповідача щодо направлення позивача на проходження ВЛК чи пов`язані з проходженням ВЛК, не були оскаржені позивачем і не є предметом позову.

Також, у відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що з моменту проходження ВЛК, в стані здоров`я позивача виникли зміни: ураження меніска, у зв`язку із старим розривом або ушкодженням, застарілий розрив переднього рогу латерального меніска, дегенеративні зміни латерального меніску, дегенеративні зміни медіального меніску, ходромація наколінника ІІ ст. правого колінного суглобу з больовим синдромом, що підтверджується висновком лікаря від 18.06.2024, та про що, позивач інформував відповідача -1. У зв`язку із необхідністю хірургічного втручання, на думку позивача, виникла необхідність у повторному медичному огляді з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Проте, не зважаючи на подачу заяви з проханням про проведення повторного ВЛК, 04.07.2024 під час повторної явки до відповідача-1 за допомогою милиць та сторонньої особи, йому виписано повістку на 28.07.2024.

Проте, вказані вище обставини не є предметом позовних вимог, а стосуються правовідносин, що виникли після проходження ВЛК, та можуть бути підставою для оскарження дій посадових осіб, що стосуються правовідносин, які виникли поза межами предмету спору.

Наявність в матеріалах справи довідки ВЛК від 09.10.2024 № 667-18/24989 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій встановлено, що позивач придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, свідчить про стан здоров`я позивача на момент проходження ВЛК, однак не стосуються предмету позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ні мотивувальна, ні прохальна частина позову не містить вимог, щодо визнання протиправними дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання довідки ВЛК чи то визнання протиправними дій, щодо відмови у повторному медичному огляді.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо прийняття рішення про взяття на військовий облік ОСОБА_1 за його заявою, що подана особисто 09.05.2025 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 про взяття його на військовий облік від 09.05.2025р., поданою особисто, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2025 №ВОБР/3969, на заяву від 09.05.2025, якою повідомлено позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», передбачено «взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів, здійснюється за їх особистої присутності.

За наявною інформацією, позивач перебуває в розшуку через неприбуття по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для зняття з розшуку буде особиста явка або доставлення поліцією.

З огляду на надану відповідь відповідачем-2 та розгляду заяви, в якій зазначено, що питання взяття на облік осіб здійснюється за їх особистої присутності та те, що доказів явки до відповідача - 2, позивачем не надано, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог, про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_15 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Положення частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ, визначає, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З аналізу наведених норм слідує, що мобілізація як державна функція передбачає не лише організаційні дії органів влади, а й безумовне виконання громадянами визначених обов`язків. Громадяни зобов`язані з`являтися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки і за адресами, вказаними в повістках, а також проходити медичні огляди та інші передбачені мобілізаційним законодавством заходи. Поважними причинами неявки визнаються лише виняткові обставини (хвороба, стихійне лихо, військові дії, смерть близького родича), підтверджені документами державних або комунальних установ. Якщо особа не з`явилася без належної причини та не повідомила про неї в межах трьох діб з моменту призначеної дати явки, вона порушує вимоги статті 22 Закону, що може тягнути за собою відповідальність за статтею 210-1 КУпАП. У таких випадках керівник ТЦК та СП має право звернутися до поліції для організації адміністративного затримання і доставки особи до центру комплектування. Таким чином, законодавство прямо покладає обов`язок на громадянина не лише з`явитися, а й у разі неможливості - належно і своєчасно повідомити про це, а на ТЦК - діяти в межах визначених законом повноважень, зокрема шляхом взаємодії з поліцією.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем отримано бойову повістку на 27.06.2024. Водночас, представником позивача, 21.06.2024 подано до відповідача - 1 лист про неможливість явки ОСОБА_1 до ТЦК 27.06.2024р., оскільки він перебуває на лікуванні. Як доказ надано, копію лікарського висновку про необхідність хірургічного втручання з метою лікування ураження меніска, у зв`язку із старим розривом або ушкодженням, застарілий розрив переднього рогу латерального меніска, дегенеративні зміни латерального меніску, дегенеративні зміни медіального меніску, ходромація наколінника ІІ ст. правого колінного суглобу з больовим синдромом. Згідно з довідкою - випискою з історії хвороби стаціонарного хворого, медична карта № 606769, виданої ДУ «ІТО НАМН України», позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 21.06.2024р. по 28.06.2024р., що на думку суду першої, з яким погоджується колегія суддів є поважною причиною неявки по повістці.

Однак, 04.07.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому вручено бойову повістку № 205 на 28.07.2024, яку він отримав, особисто.

28.07.2024р. позивач по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, докази подачі до відповідача -1 поважності причин неявки, саме 28.07.2024 матеріали справи не містять, що свідчить про порушення позивачем правил обліку.

Стосовно посилань позивача на те, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі статті 210 КУпАП, то аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення це об`єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).

Закон чітко пов`язує притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з фактом, зокрема, неприбуття без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки), а не з наявністю постанови про притягнення до відповідальності.

З наведених вище норм Положення про ТЦК та СП і Порядку № 1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Як встановлено судом, позивач по повістці, 28.07.2024 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином фактично позивачем допущено порушення правил військового обліку, внаслідок такого порушення у військово-обліковому документі позивача наявні відомості про таке порушення.

Однак, суд звертає увагу позивача, що самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем не вносилися відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, самі відомості про порушення правил військового обліку, які відображаються у військово-обліковому документі позивача та на які посилається позивач у позові, не свідчать про вчинення відповідачем протиправних дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та складання протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача, про те, що виключно наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення військового обліку, є безпідставними та не свідчать про протиправність дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку. Як наслідок позовні вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №320/27454/25 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 у справі №320/27454/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.М. Оксененко

О.В. Чуприна